► Читайте сторінку «Мінфіна» у Facebook: головні фінансові новини
У чому суть «сірої зони»
Пільговий режим перетину кордону, згідно з Постановою КМУ № 57, діє лише для осіб віком від 18 до 22 років включно. МОН підтвердило, що з початком воєнного стану пропуск дозволений лише до межі 22 років, при цьому відомство наголосило, що не має повноважень вирішувати питання виїзду громадян.
Водночас бронювання, передбачене статтею 25 Закону про мобілізацію та Порядком № 76, стосується виключно військовозобов'язаних. Чоловіки 23−24 років залишаються призовниками до 25 років, якщо раніше не проходили службу, а тому за замовчуванням виключені з процесу бронювання.
Тобто бронювання для більшості чоловіків до 25 років ще недоступне, а виїзд за кордон практично закритий.
За даними Міноборони:
- в Єдиному державному реєстрі (Оберіг) не передбачено внесення статусу працівника критично важливого підприємства для осіб, які не є військовозобов'язаними;
- окремої статистики щодо кількості таких працюючих молодих людей міністерство не веде.
Мінекономіки підтвердило, що система електронного бронювання через Портал Дія автоматично відхиляє заявки щодо осіб зі статусом призовника, а запровадження окремого механізму бронювання для 23−24-річних відомство навіть не розглядало — жодних аналітичних матеріалів чи протоколів нарад із цього питання немає.
Читайте також: В Україні знову змінюють правила бронювання працівників. Що буде із зарплатами та відстрочками
Як відомства ухиляються від відповідальності
Секретаріат Кабінету Міністрів не надав відповіді по суті, заявивши, що не є розпорядником інформації щодо діяльності інших органів влади та питань, які потребують «аналітичної обробки даних».
Схема відповідей відомств виглядає так:
- Секретаріат КМУ переадресовує запити до Міноборони, Мінекономіки, МВС та МОН.
- МОН заявляє, що не володіє інформацією про правила перетину кордону та бронювання.
- Мінекономіки стверджує, що законодавство не зобов'язує його володіти інформацією щодо цієї «сірої зони».
- Міноборони констатує, що навіть окрема статистика щодо цієї категорії осіб не ведеться.
У результаті чоловік 23−24 років, який працює на критично важливому підприємстві, не може ні виїхати за кордон, ні отримати бронювання від держави.
Юристи наголошують: єдиний вихід із ситуації — синхронізувати вікову межу для виїзду з мобілізаційним віком або внести зміни до статті 25 Закону про мобілізацію, дозволивши бронювати призовників 23−24 років, зайнятих на критичних підприємствах.
Читайте також: Поліція взялася за незаконне бронювання майже 2,5 тис. військовозобов'язаних