► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
За словами парламентарки, руйнування складських приміщень, логістичних центрів та товарних запасів великих торговельних мереж, ритейлерів і виробників призвели до катастрофічних втрат.
Під ударами опинилися ключові об'єкти, що забезпечують життєдіяльність громадян, зокрема склади «Нової пошти», «Епіцентру», «Новусу», «Розетки», Fozzy Group та інших компаній.
«Насправді це мільярдні збитки. Це не те, що можна компенсувати навіть із державного бюджету, тому що в державному бюджеті коштів немає на такі цілі», — підкреслила Южаніна.
Вона також критично оцінила поточну стратегію уряду щодо допомоги постраждалим підприємствам. Попри те, що влада анонсувала екстрені наради, розробку програм пільгового кредитування та децентралізацію складської логістики, наявні державні інструменти захисту бізнесу виявилися неефективними.
Зокрема, Експортне кредитне агентство (ЕКА) здійснює страхування майна лише в межах до 30 млн грн, що є абсолютно неадекватним покриттям для компаній із мільярдними запасами та знищеними активами.
Нагадаємо: премʼєр-міністр Сергій Корецький вчора наголосив, що Кабінет Міністрів вже готує пакет рішень для підтримки бізнесу після серії російських атак на логістичну інфраструктуру. Зокрема, уряд планує забезпечити безперебійну роботу логістичних компаній і торговельних підприємств.
Окрім того, на думку Южаніної, запропоновані урядом кредити за програмами на кшталт «5−7−9» під 9% годових чи комерційні позики під 20−22% є надто дорогими для бізнесу, який втратив увесь оборотний капітал.
Підприємці розраховують на граничну ставку не більше 4−5% годових.
Южаніна вважає, що держава спільно з Національним банком має терміново розгорнути дієві інструменти підтримки, залучити міжнародні фінансові структури та переглянути підходи до страхування воєнних ризиків, оскільки самостійно в таких умовах великий і малий бізнес відновитися не зможе.
Читайте також: Кінець епохи «дешевих грошей»: ставку за пільговими кредитами «5−7−9%» можуть підняти до 15%