► Читайте сторінку «Мінфіну» у Фейсбуці: головні фінансові новини
Зараз, якщо банк прощає борг, ця сума оподатковується як додаткове благо. Тобто позичальник або його родина мають заплатити ПДФО з прощеної суми. Крім того, банк зобов'язаний збільшити свій фінансовий результат на суму резерву.
Ці два чинники разом фактично робили списання невигідним для банків навіть у випадках, коли стягнути борг фізично неможливо: людина в полоні, загинула або зникла безвісти.
Законопроєкт пропонує змінити це. Якщо банк вирішує простити борг захищеній категорії позичальників, прощена сума повністю звільняється від ПДФО, а фінустанова звільняється від коригування резерву. Рішення про списання залишається за банком — примусити його ніхто не може. Але тепер у нього немає фінансового стимулу відмовляти.
Право звертатися до банку з клопотанням про прощення боргу отримують:
- члени сім'ї військовослужбовця;
- спадкоємці загиблого;
- самі позичальники із захищених категорій, якщо можуть це зробити;
Окремо законопроєкт вирішує питання виконавчого провадження: якщо борг прощено за новою процедурою, виконавчий збір скасовується, а провадження закривається автоматично
Для решти боржників також є зміна: поріг неоподатковуваного прощення боргу зросте з 25% до 100% мінімальної заробітної плати на рік.
По суті, законопроєкт прибирає юридичну та фінансову пастку, яка роками заважала банкам робити те, що й так здавалося логічним — не переслідувати людей, які захищають країну або постраждали від війни.
Нагадаємо
Як повідомляв Мінфін, банки хочуть прискорити стягнення боргів. У Верховній Раді було створено робочу групу для напрацювань законодавчого вирішення проблеми непрацюючих кредитів.
Банки просять законодавців дати їм право нараховувати проценти та штрафні санкції за проблемними кредитами під час їх судового оскарження, масово вилучати іпотечне житло та стягувати борги фактично протягом доби за допомогою нотаріусів в обхід класичного судового контролю.
Читайте також: Борг за програмою «5−7-9%» зріс у шість разів і наблизився до 9 млрд грн