► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Документ пропонує чітко визначити, хто саме має право проводити кримінальну розвідку, за яких умов можна застосовувати спеціальні методи збору інформації та які гарантії захищатимуть громадян від зловживань.
Серед основних нововведень законопроєкту:
- Право проводити кримінальну розвідку отримають лише 12 державних органів, зокрема Національна поліція, СБУ, НАБУ, ДБР, БЕБ, Служба зовнішньої розвідки, митна та прикордонна служби, розвідка Міноборони, Управління державної охорони, Державна кримінально-виконавча служба та Військова служба правопорядку.
- Прослуховування, доступ до інформації з телекомунікаційних мереж, проникнення до житла та моніторинг банківських рахунків дозволятимуться лише за рішенням слідчого судді. Контрольовані закупівлі та поставки проводитимуться за постановою прокурора, а впровадження агентів у злочинне середовище — за дозволом керівника відповідного підрозділу.
- Для розвідувальних заходів щодо адвокатів, суддів, народних депутатів, а також керівництва НАБУ, САП і СБУ буде потрібна санкція Генерального прокурора.
- Законопроєкт офіційно врегульовує статус конфіденційних інформаторів. Вони зможуть отримувати винагороду без оподаткування та декларування. Водночас забороняється залучати до такої співпраці адвокатів, журналістів, лікарів і священнослужителів, якщо це може призвести до розголошення професійної таємниці.
- Для співробітників під прикриттям передбачають винятки із законодавства про запобігання корупції, якщо цього потребує легенда операції.
- Інформацію про правопорушення пропонують зберігати до 15 років, дані про засуджених — до досягнення ними 80-річного віку, а матеріали щодо встановлення особи невпізнаних тіл — до 25 років.
- Операторів зв'язку, інтернет-провайдерів, хостинг-платформи, соціальні мережі та платіжні сервіси планують зобов'язати співпрацювати з органами кримінальної розвідки, зокрема під час розслідування схем відмивання коштів через криптовалюти та фінансування тероризму.
Окремо документ визначає особливості прокурорського нагляду.
Зокрема, інформація про інформаторів, співробітників під прикриттям і методи роботи кримінальної розвідки не підлягатиме розголошенню. Також ухвали слідчих суддів про дозвіл на проведення розвідувальних заходів не публікуватимуться у відкритому реєстрі судових рішень, щоб не поставити під загрозу проведення операцій і не попередити фігурантів розслідувань завчасно.
Читайте також: БЕБ перевірятиме ритейлерів, які дробляться на ФОПів та уникають оподаткування — Гетманцев