► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Народжуваність в Україні продовжує скорочуватися. За підсумками першого півріччя 2026 року кількість новонароджених була на 16% меншою, ніж за аналогічний період 2025 року. Якщо порівнювати з довоєнним періодом, показник скоротився приблизно вдвічі.
Зараз в Україні щомісяця реєструють близько 12 тисяч народжень. Для порівняння, ще десять років тому цей показник становив близько 32 тисяч дітей на місяць.
Найбільший спад — у прифронтових областях
Найскладніша демографічна ситуація залишається у регіонах, наближених до бойових дій. На Донеччині кількість народжень скоротилася втричі, а в Запорізькій області — на 23%.
Водночас падіння зачепило і області, які не перебувають безпосередньо в зоні бойових дій. На Вінниччині, Львівщині та Тернопільщині кількість новонароджених зменшилася приблизно на 20%.
Найбільше дітей за перше півріччя народилося у:
- Києві — 8 352 дитини;
- Львівській області — 6 617;
- Дніпропетровській області — 5 611;
- Одеській області — 5 450.
У статевій структурі новонароджених суттєвих змін не відбулося: хлопчики становили 51%, дівчатка — 49%.
Смертність знову зростає
За даними Opendatabot, у першому півріччі 2026 року в Україні зафіксували майже 260 тисяч смертей — це на 4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Найбільше смертей зареєстрували у Дніпропетровській області — 28 386 випадків. У Києві померла 20 121 людина, що на 11% більше, ніж роком раніше.
Найбільший розрив між народжуваністю та смертністю спостерігається на територіях, які найбільше постраждали від війни.
- на Донеччині на одну народжену дитину припадає 19 смертей;
- на Херсонщині — 14;
- у Сумській, Чернігівській та Харківській областях цей показник становить приблизно шість смертей на одне народження.
Порівняно кращу демографічну ситуацію мають Рівненська, Волинська та Закарпатська області. Проте навіть там смертність удвічі перевищує кількість народжень.
Демографічний виклик
Скорочення населення стало однією з найбільших довгострокових проблем для України. На показники впливають не лише наслідки війни, а й загальноєвропейські тенденції — зниження народжуваності, старіння населення та зміна моделей створення сімей.
Раніше Мінфін писав, що уряд у межах демографічної стратегії до 2040 року розглядає заходи для підтримки народжуваності, повернення українців з-за кордону та залучення мігрантів. Водночас економісти зазначають, що навіть масштабна державна підтримка не дасть швидкого ефекту, оскільки демографічні зміни формуються протягом десятиліть.
Для економіки скорочення населення означає меншу кількість працівників, додаткове навантаження на пенсійну систему та необхідність змін у підходах до ринку праці. Саме тому демографічні показники дедалі більше стають фактором економічного планування.
Читайте також: Україна стала світовим антилідером за втратою населення