Агрохолдинг «Кернел», засновником якого є Андрій Веревський, нещодавно продав балкери Rotterdam Pearl V і Eneida та оголосив про повний вихід із суднобудівного сегменту. На балансі компанії залишиться лише танкер Mavka для перевезення рослинної олії.
► Читайте сторінку «Мінфіна» у Facebook: головні фінансові новини
У 2022−2023 роках власне судно для вантажовласника було не класичною інвестицією, а дієвим антикризовим інструментом.
Компанії купували флот, тому що:
- ставки фрахту були на піку, окупність судна складала менше року
- іноземні судновласники масово відмовлялися заходити в українські порти
- страхування вантажів через треті компанії стало дорогим і складним
- власний флот давав контроль над графіком і маршрутами
Крім «Кернела», судна купували «Орексім» (чотири судна), «Агропросперіс», «БРСМ» (три газовози). «ОККО» взяло в чартер баржі, «Інтерпайп» самостійно оперував судном між Одесою, Варною та Поті.
Чому це виявилося складніше, ніж здавалося
Управляти судном — це зовсім інший бізнес, ніж возити зерно чи сталь. Технічний менеджмент, кваліфіковані екіпажі, класифікаційна документація, ремонти, страхування, планування рентабельних рейсів — все це потребує команди і роботи 24/7.
«Ключова різниця в тому, що для судновласника судно є основним активом. Для вантажовласника — лише інструментом логістики. Якщо цей інструмент не має постійного завантаження, він швидко перетворюється на дорогий актив із високими постійними витратами», — пояснює керівник шипінгової компанії Marevia Олександр Нікулін.
До того ж зернові вантажі мають виражену сезонність, а власний флот треба постійно завантажувати і в низькі місяці. Це вже чартеринг і брокеридж, далекі від основного агробізнесу.
Зараз тоннаж знову став доступнішим, ставки фрахту впали, тому вантажовласники повертаються до природної для себе моделі. Дефіциту суден в українських портах галузь наразі не фіксує. Втім, досвід і напрацьовані процеси нікуди не зникли, тому за інших ринкових умов повернення до власного флоту цілком можливе.
Читайте також: Kernel подав до суду на Sense Bank: агрохолдинг вимагає повернути $39 млн