► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Ця сума може зростати, оскільки процес встановлення та документування збитків триває. Фонд формує доказову базу для подальшого стягнення шкоди з держави-агресора, зокрема в межах майбутніх компенсаційних і репараційних механізмів.
У червні 2026 року ФГВФО також повідомляв про передачу матеріалів до Міжнародного реєстру збитків для України. Йшлося про втрати банків, пов’язані з війною, зруйнованим майном, втраченими заставами та проблемними активами на окупованих або прифронтових територіях.
Нові позови проти рф
За 2025 рік Фонд подав чотири нові позови проти росії на загальну суму 7,37 млрд грн. Частина справ уже завершилася рішеннями на користь ФГВФО.
Рішення, що набрали законної сили, сукупно стосуються 2,44 млрд грн. Одне з них — справа щодо збитків Промекономбанку. Господарський суд Києва у грудні 2025 року задовольнив позов Фонду проти росії на 651 млн грн.
Найбільший позов року був поданий щодо ВТБ Банку, колишньої дочірньої структури російського державного банку. Сума вимог у цій справі становила 3,11 млрд грн. У червні 2026 року «Мінфін» писав, що рішення Господарського суду Києва за збитками ВТБ Банку перевищило 3,1 млрд грн.
Станом на кінець 2025 року в судах перебували позови Фонду проти росії майже на 10 млрд грн.
Що доводить Фонд
У судах ФГВФО документально доводить, що саме війна, окупація, знищення активів, втрата застав і неможливість працювати на частині територій стали причиною збитків банків. Це принципово відрізняється від справ, де банкрутство банку було наслідком управлінських рішень, ризикової кредитної політики або виведення активів.
Фактично Фонд формує юридичний ланцюг: агресія росії — втрата активів банку — збитки кредиторів і вкладників — вимога до держави-агресора про відшкодування.
Реальних грошей ці рішення поки не приносять. росія не виконує рішення українських судів добровільно. Але для майбутнього компенсаційного механізму такі рішення мають значення як офіційно підтверджені вимоги, підкріплені документами, експертизами та судовими висновками.
Рахунок для репарацій
Позови ФГВФО — це не лише юридична робота окремої установи. Це частина ширшої стратегії України з фіксації збитків, завданих війною. Чим краще документовані втрати банків, бізнесу, громад і держави, тим сильнішою буде позиція України під час запуску механізмів компенсацій.
Для банківського сектору ці справи також важливі з репутаційної точки зору. Вони відокремлюють воєнні втрати від класичних проблем банківського нагляду та менеджменту. Якщо банк втратив активи через окупацію, знищення майна або неможливість стягнути заставу в зоні бойових дій, це інша природа збитку, ніж звичайне банкрутство.
Як раніше писав «Мінфін», Фонд уже передав до Міжнародного реєстру збитків матеріали, зокрема щодо Промекономбанку та ВТБ Банку. Це означає, що банківські втрати поступово переходять із площини внутрішніх судових рішень у міжнародну систему документування шкоди, завданої російською агресією.