Географія розколу: де офіси пустіють, а де робота залишається кабінетною
Найбільшими фанатами «дистанційки» виявилися мешканці Північної та Північно-Західної Європи. Абсолютним чемпіоном тут є Фінляндія, де понад 20,5% працівників зазвичай виконують свої обов'язки з дому.
Традиційно високі показники тримають Ірландія, Нідерланди та Франція. В цих країнах право просити роботодавця про віддалений формат уже захищене на законодавчому рівні. Крім того, хоча Велика Британія не входить до звітів Євростату, незалежні дослідження показують, що в UK наразі фіксується взагалі найвищий рівень віддаленої роботи на континенті (22%).
На іншому полюсі опинилися Південна та Східна Європа, де відсоток тих, хто працює з дому, ледь перевищує статистичну похибку. Найнижчі показники зафіксовані в Румунії (всього 1,3%) та Болгарії (1,4%). Схожа ситуація спостерігається у Північній Македонії, Греції та Італії, де працівники не поспішають залишати звичні офісні кабінети. Там фрілансерів менше 3 відсотків від загальної кількості працюючих.
Експерти Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) виділяють кілька причин такого розриву.
По-перше, це структура економіки. Країни з розвиненим сектором послуг та IT легко йдуть у онлайн, тоді як у регіонах із домінуванням аграрного сектору чи виробництва фізична присутність є обов'язковою.
По-друге, впливає менталітет — якщо на Півночі бізнес будується на високій автономії, то на Півдні досі панують традиційні норми особистого менеджменту «віч-на-віч». До того же, сама Єврокомісія зараз починає підштовхувати компанії до дистанційної праці задля економії енергоресурсів на утримання великих офісів.
Читайте також: Фриланс-бум в Україні: 56% спеціалістів уже працюють або планують працювати віддалено
Цифрова екосистема: що стоїть за успіхом фрилансера
Проте сама лише згода керівництва не гарантує ефективної роботи з дивана — для цього потрібен надійний технологічний фундамент. У країнах-лідерах можливості дистанційної праці напряму пов'язані з якістю цифрової інфраструктури. Наприклад, покриття високошвидкісним інтернетом та доступність оптиковолоконних мереж у тій же Фінляндії чи Нідерландах дозволяють безперебійно проводити масштабні відеоконференції та оперувати «важкими» хмарними даними з будь-якого передмістя.
Важливим фактором є і розвиток міського середовища. Останні роки Західна Європа переживає справжній бум коворкінгів та гнучких офісних просторів. Вони стали проміжною ланкою для тих, хто не хоче витрачати час на дорогу до головного офісу, але потребує професійної атмосфери, стабільного зв'язку та автономного енергоживлення поза межами власної квартири.
Наостанок, висока концентрація віддалених працівників формує потужні локальні ком'юніті. У містах із розвиненою культурою телеворкінгу швидко створюються професійні спільноти для обміну досвідом, нетворкінгу та спільної роботи. Це перетворює дистанційну працю з вимушеної ізоляції на повноцінний стиль життя, який стимулює розвиток місцевої економіки.
Але не варто забувати, що «робота з дивану» не відміняє сплати податків. Довідайтесь з нашої статті, як податкова може дізнатися про ваші справжні доходи.