Після початку повномасштабної війни держава обмежила для банків можливість нараховувати штрафи та пеню за простроченими кредитами. Однак це не дорівнює повному «замороженню» боргів. На практиці багато клієнтів банків зіткнулися з ситуацією, коли заборгованість продовжувала зростати — іноді у декілька разів. Причому самі позичальники часто навіть не розуміли, за рахунок чого саме.
Один із таких кейсів описав клієнт Укрсиббанку під ніком Влад Ігнатко. За його словами, перед початком великої війни на його кредитній картці був борг у 8,5 тис. грн при встановленому ліміті у 10 тис. грн. Після запровадження воєнного стану та законодавчих обмежень на штрафні санкції чоловік припинив регулярно перевіряти баланс картки, вважаючи, що сума боргу суттєво не змінюватиметься. Однак приблизно через рік, перевіривши рахунок, він був неприємно вражений.
«…коли ще в період дії обмеження зі штрафів перевірив баланс по карті, то виявилося, що там мінус 40000 грн», — пише автор відгуку.
Окремо позичальник наголошує: банк не надсилав йому жодних SMS, push-повідомлень, не було і відповідних дзвінків щодо різкого збільшення заборгованості, хоча обидва його номери залишались активними. Після звернень до контакт-центру та відділень банку йому пояснили: зростання боргу пов’язане не зі штрафами чи пенею, а з оплатою за обслуговування кредитного ліміту та іншими платежами, передбаченими договором.
Пізніше клієнту погодили реструктуризацію боргу. За її умовами щомісячний платіж склав 1,5 тис. грн, із яких лише 900 грн спрямовуються на погашення основного боргу, а ще 600 грн — на оплату банківських послуг.
Сам позичальник вважає такі умови несправедливими та стверджує, що фактично переплата за кредитом під час війни сягнула 60 тис. грн.
Щоб зʼясувати ситуацію детальніше, «Мінфін» звернувся до пресслужби Укрсиббанку. Однак на момент публікації статті відповіді від фінустанови редакція не отримала.
Позиція юристів
Як пояснює адвокат ЮK Приходько та партнери Ілля Колесник, подібні конфлікти стали одними з наймасовіших після початку повномасштабної війни. За його словами, ключове питання у таких спорах — правова природа нарахувань та прозорість умов для клієнта.
Під час воєнного стану банки дійсно були обмежені у праві нараховувати штрафи, пеню, інші санкції за прострочення. Втім, відсотки за користування кредитом та окремі комісії, передбачені договором, формально могли нараховуватись і далі.
Саме тому, зазначає юрист, головний предмет спору в подібних кейсах — чи не є так зване «обслуговування кредитного ліміту» прихованою формою штрафної санкції.
Якщо комісія починає діяти лише після прострочення, прямо залежить від факту невиконання зобов’язання, економічно дублює функцію штрафу, не має реального змісту окремої послуги, то у споживача можуть бути підстави оскаржувати такі умови, як несправедливі.
Окремо адвокат звертає увагу на механізм реструктуризації.
«Практика, коли значна частина щомісячного платежу спрямовується не на погашення тіла кредиту, а на відсотки та комісії, сама собою не є автоматично незаконною, однак банк зобов’язаний чітко розкривати структуру платежу. Якщо реструктуризація фактично призводить до „консервації“ основного боргу та різкого переплатного навантаження, це може бути предметом судового спору щодо добросовісності умов договору», — пояснює Ілля Колесник.
Експерт радить позичальникам у таких випадках діяти поетапно:
-
Отримати офіційний розрахунок заборгованості.
-
Запитати деталізацію всіх нарахувань.
-
Проаналізувати кредитний договір та чинні тарифи.
-
Перевірити, чи не маскуються штрафні санкції під комісії.
-
Подати письмову претензію до банку.
-
У разі потреби — звертатись до НБУ та суду із вимогою перерахунку заборгованості або визнання окремих умов несправедливими.
За словами юриста, у подібних спорах вирішальне значення часто мають саме формулювання договору, структура платежів (що вони не є прихованою формою відповідальності за прострочення) та здатність банку довести, що клієнт був належним чином поінформований про всі нарахування.
Правила конкурсу «Кращий відгук місяця»
Приз за найкращий відгук місяця — 500 грн. Щоб потрапити до числа претендентів на звання «найкращий», відгук має відповідати ряду критеріїв:
- Відгук повинен бути написаний на основі особистого досвіду спілкування з банком або використання банківських продуктів.
- Описаний досвід має бути корисним для інших клієнтів банку.
- У відгуку може бути описаний як негативний, так і позитивний досвід користувача.
- Оптимальний обсяг коментаря — до 2−2,5 тис. знаків.