Робота за європейськими вимогами

«Часто чуємо зауваження від учасників ринку, що зараз не на часі. Складний період, війна, і треба відкласти всі зміни, нові вимоги. Але я хочу сказати — насправді на часі. Оскільки спліт відбувся ще у 2020 році, з того часу ми почали поступово реформувати небанківський фінансовий сектор. Нині прийнято всі необхідні законодавчі акти і закони, оновлено законодавство в частині страхування, фінансових ринків, фінансових послуг, кредитних спілок.

Перед нами стоїть велике завдання — імплементувати ці нові підходи в нашу повсякденну роботу", — наголосила Катерина Рожкова.

Вона зауважила, що минулого року Україна отримала статус кандидата в члени ЄС. Тому, імплементуючи нове в законодавство, слід розуміти, що всі кроки мають координуватися з вимогами ЄС.

За словами першої заступниці голови НБУ, регуляторні вимоги до небанківського фінансового ринку посилюються. Насамперед йдеться про корпоративне управління, внутрішній контроль і комплаєнс.

«На жаль, не всі учасники ринку готові працювати в рамках вимог законодавства, особливо у сфері фінансового моніторингу, сфері захисту прав споживачів. Тому наші нові вимоги передбачають посилення цих напрямків роботи з метою дотримання законодавства і дотримання правил ринкової поведінки», — підкреслила Катерина Рожкова.

Крім того, посилюються пруденційні нормативи і вимоги. В першу чергу, за словами першої заступниці голови НБУ, це стосується страхових компаній, які отримали найбільш наближене до європейського законодавства регулювання.

Читайте також: Небанки з 1 січня зобов'язані розкривати умови кредитів: вступив у дію закон

До чого готуватися небанкам

В НБУ розуміють, що ринок на сьогодні не готовий до імплементації всіх норм, а тому обіцяють дати мінімум пів року для того, аби небанки привели свою діяльність у відповідність до нових вимог регулятора.

На страхові компанії у цей період, аби перехід був більш прозорим, чекає оцінка якості активів в рамках річного аудиту.

Щодо кредитних спілок, то вони теж отримали новий закон і нові вимоги регулятора до капіталу, оцінки ризиків та корпоративного управління. Їм також надається час для приведення своєї діяльності у відповідність. При цьому, як зауважила перша заступниця голови НБУ, новий закон дещо спрощує роботу тих кредитних спілок, які не працюють із залученими коштами, а виключно з пайовими внесками.

«До таких кредитних спілок ми будемо застосовувати спрощені вимоги до пруденційних нормативів, сподіваючись таким чином не переобтяжувати ці установи», — наголосила Катерина Рожкова.

Якщо говорити про решту фінансових компаній, то ще наприкінці минулого року прийнято рішення про застосування до них нормативів левериджу капіталу (співвідношення запозичених і власних коштів). Регулятор помітив, що значна кількість фінансових компаній, маючи незначний обсяг власного капіталу, працюють з великими обсягами залучених коштів, здійснюють великі обсяги активних операцій, і це певним чином дисбалансує ринок.

«Фінансовим компаніям треба переглянути свої бізнес-моделі і або збільшити капітал, або скоротити обсяги операцій. Одразу зазначу, що велика частина цих операцій, на жаль, є операціями з оптимізації різних корпоративних механізмів, і ми точно розуміємо, що це незвичайні ринкові операції», — наголосила Катерина Рожкова.

Ще один напрямок — це посилення захисту прав споживачів. Адже, з одного боку, обмежено граничний розмір відсоткової ставки за кредитами. З іншого — запроваджено нагляд за ринковою поведінкою, який вимагатиме від всіх учасників небанківського фінансового сектору більш повного розкриття інформації для споживачів.

Читайте також: Не більше 1% на день, заборона на позики ігроманам та допкомісії: як зміняться кредити МФО

Колосальні можливості

Поряд з тим, що вимоги до роботи небанків стають більш жорсткими, нове законодавство відкриває нові можливості для учасників ринку.

«В Україні на сьогодні частка активів небанківського фінансового сектору становить близько 15%, в світі, за підсумками останнього дослідження, вона наближається, а подекуди перевищує, 50%. Тобто простір для зростання колосальний», — поінформувала Катерина Рожкова.

Вона зауважила, що якщо зростання буде відбуватися в рамках оновленого законодавства, то додану вартість отримають всі: і споживачі, і фінансові компанії, і економіка в цілому.