Основні тенденції ринку праці
У 2023 році, після надскладного 2022-го, справи на ринку праці пішли краще. Пожвавлення економіки позитивно позначилось на кількості вакансій. За даними платформи robota.ua, якщо в березні 2022 року було лише 7% вакансій від довоєнного періоду, то зараз цей показник наблизився до 90%.
Кількість безробітних, за даними НБУ, зменшилася за рік з 89,8 тис. до 39,8 тисячі осіб, що є історичним мінімумом.
Проте говорити, що викликані війною негативні явища на ринку праці вдалося подолати, зарано. За такою, здавалося б, обнадійливою картиною, стоять й негативні процеси.
Так, на думку експертів, реальний рівень безробіття в Україні значно перевищує офіційні показники. На офіційну ж статистику впливає, зокрема, те, що велика кількість чоловіків мобілізовані до лав ЗСУ, а чимало українок працездатного віку виїхали за кордон.
Від мобілізаційних і міграційних процесів дедалі більше страждає бізнес. Попит на робочу силу зростає, але кількість шукачів зменшується. За даними експертів, у 2023 році абсолютна більшість роботодавців зіткнулися із дефіцитом кадрів.
«Європейська Бізнес Асоціація проводить регулярні опитування серед своїх компаній, щоб краще розуміти стан та плани бізнесу. Бізнес відчуває брак кадрів, про це нам повідомляють 55% учасників опитування, інші 33% відчувають це частково і ще 12% поки не відчувають браку кадрів», — інформує Анна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації.
Найскладніше, за її словами, закрити такі вакансії, як виробничий персонал, робітники сфери продажів, слюсари, механіки, інженери, хіміки, агрономи, фармацевти, маркетологи, ІТ фахівці, адміністративний персонал, юристи та адвокати, аудитори, фінансисти, логісти. В дефіциті також керівники та менеджери, спеціалісти вузького профілю та зі знанням іноземних мов.
Читайте також: Долар понад 40 грн і прискорення інфляції: що буде з економікою, цінами та курсом у 2024 році
Як другий рік війни вплинув на добробут українців
Те, що роботи стало більше, а робочих рук — менше, позитивно вплинуло на зарплати.
«Підняття зарплат в України відбулося вимушено, бо бізнесу не вистачало кваліфікованих робочих рук, але це все одно допомагає підвищувати ВВП та відбудовувати економіку», — сказав головний економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар.
Таку тенденцію підтверджують і аналітики Work.ua. Вони вважають, що підвищення заробітної плати у поточному році було одним з інструментів, який роботодавці використовували для подолання дефіциту кадрів. Так, згідно даних платформи, у 2023-му середня заробітна плата зросла на 23% — з 15 000 грн у січні до 18 500 грн у листопаді.
Ці цифри близькі до офіційних даних Держстату, щоправда відомство не подає їх щомісячно, лише поквартально і з певним запізненням. Останні дані Держстату стосуються показників ІІІ кварталу 2023 року. У цей період було зафіксовано зростання зарплат майже на 23% у річному вимірі — з 14 619 грн у 2022-му до теперішніх 17 937 грн. З початку 2023 року ріст склав трохи менше — близько 16%.
На перший погляд, розмір середньої зарплати українців постійно зростав. Однак таке зростання було радше номінальним. Ситуація інша, якщо аналізувати з початку війни. З урахуванням великого зростання цін у шоковому 2022 році співвідношення рівня інфляції і темпів підвищення реальних зарплат для працівників негативне: доходи після початку війни нижчі, ніж були до того.
«У перерахунку до довоєнного 2021 року реальні зарплати у першому півріччі 2023 залишалися на 9% нижчими. Проте сповільнення інфляції призводить до прискорення динаміки відновлення реальних зарплат. За моїми оцінками, у IV кварталі 2023 року динаміка реальних зарплат прискорилася до 12% у річному вимірі, і тепер вони лише на 4% нижчі за довоєнні. У доларовому вираженні середня зарплата в Україні досі є приблизно на 10% нижчою за довоєнну», — пояснює Олексій Блінов, економіст, начальник аналітичного відділу Sense Bank (2011−2023).
Лідерами зростання зарплат у воєнний час були галузі торгівлі, готельно-ресторанного бізнесу, ІТ-послуг та телекомунікацій, фінансовий сектор. Так, за даними Держстату, штатні працівники сфери «Інформація та телекомунікації» у 2023 році заробляли 36 604 грн, що на 30,1% більше ніж минулого року.
На другому місці — «Фінансова та страхова діяльність», тут середня заробітна плата склала 32 801 грн, що на 34,7% більше, ніж роком раніше.
Третю сходинку займає сфера «Професійна, наукова та технічна діяльність» — 22 871 грн, що на 21,4% більше ніж у 2022-му.
«У цих галузях вже всередині 2023 року реальні зарплати перевищили довоєнний рівень. Проте в доларовому вираженні вони досі залишаються меншими за довоєнні», — зауважує Олексій Блінов.
Читайте також: У 41% українців є борги: як змінилися їх відносини з грошима
Прогнози на 2024 рік
Зарплатні прогнози на 2024 рік від незалежних експертів та урядовців доволі оптимістичні. У бюджеті на 2024 рік закладені показники мінімальної зарплати у 7,1 тисячі гривень з 1 січня та 8 тисяч гривень з 1 квітня. Мінекономіки прогнозує, що це підніме показник середньої зарплати в Україні на 8,5% — до 21,8 тисячі гривень.
Зростання зарплат очікує також Олексій Блінов, економіст, начальник аналітичного відділу Sense Bank (2011−2023). За його словами, динаміка реальних зарплат стосовно офіційної інфляції, швидше за все, буде додатною і забезпечить повернення платоспроможності зарплат на рівень 2021 року.
«Проте у доларовому вираженні, а отже — в контексті платоспроможності щодо імпортних товарів, середня зарплата, найімовірніше, залишатиметься дещо меншою за показник 2021 року (тоді вона складала $515)», — припускає експерт.
З цим твердженням не зовсім погоджується головний економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар. Він розраховує, що зарплати зростатимуть більш активно і вже в другому кварталі вийдуть на довоєнні показники в доларовому еквівалентні. За словами експерта, якщо зараз середньою по країні є зарплата $480, то взимку цей рівень перетне межу $500, а в другому кварталі поновиться на довоєнні середні $600.
«Мої слова можуть звучати вкрай оптимістично, але це ті цифри, які в мене є», — наголошує Михайло Кухар.
Про те, що українці зароблятимуть більше свідчать і плани бізнесу. Так, опитування ЄБА показало, що 92% компаній планують збільшення рівня заробітної плати, а 32% — збільшення бюджетів на навчання та розвиток персоналу.
«Серед цих компаній, 29% планують підвищення заробітних плат на 10−15%, 12% — на 5−10%, 10% — на 15−20%, і 2% — на більше ніж 20%», — деталізує Анна Дерев’янко.
Підвищення зарплати для роботодавця буде радше вимушеною необхідністю, а не економічно обґрунтованою ситуацією. Враховуючи, що в країні посилена мобілізація, брак кадрів для всіх бізнесів буде ставати дедалі відчутніший. Бізнес буде змушений конкурувати за працівника, у тому числі, підвищуючи зарплату.