Звідки братимуть кошти на виплати
Ситуація у банківській системі контрольована настільки, що ми навіть прийняли рішення взяти на себе цей ризик. Запровадження 100-відсоткової гарантії за вкладами — це світова практика. Вона застосовувалась у 1997 році у Японії, потім у 2000 році у Туреччині, та ще багато разів під час кризи 2008 року. Такі гарантії закінчуються тоді, коли закінчуються кризові явища.
Що стосується джерел покриття 100% гарантії, то першочерговим, звичайно ж, є кошти самого Фонду. Не випадково, що підвищення суми гарантування сталося одночасно із рішенням щодо «відновлення фінансової позиції» Фонду (підписаний президентом закон містить обидві новації) після чого Фонд стає повністю капіталізований та ліквідний.
Читайте також: Банки на війні: як кредитують, платять за депозитами та на чому заробляють
Якщо так станеться, що деякі банки стануть неплатоспроможними під час дії воєнного стану, то держава візьме частину відповідальності на себе та розділить з нами ризики.
Зрештою, є закон, який говорить, що ми можемо звернутися за кредитами до Національного банку та уряду або отримати безповоротну допомогу з державного бюджету. Сподіваюся, що цього не буде. Однак якщо буде потрібно, то держава готова розподілити всі ризики та відповідальність. Підвищення розміру внесків для банків не буде.
Ощадбанк стає учасником системи гарантування вкладів: що це означає
Ощадбанк вступає у Фонд гарантування на пільгових умовах. По-перше, він сплачує 1% не від статутного капіталу (49,5 млрд грн — ред.), а від регулятивного капіталу (15,9 млрд грн — ред.). Це не є надвеликими коштами для банку.
По-друге, протягом перших трьох років він сплачуватиме не повну, а базову ставку, що на 40−50% менше, ніж за загальними умовами. Тому ми очікуємо, що Ощадбанк впорається з цим навантаженням навіть в умовах воєнного стану.
Якщо ж так станеться, що банк не зможе виконувати ці зобов'язання, тоді буде ухвалене системне рішення, мабуть, за участі Ради фінансової стабільності. Але ми на це не орієнтуємося. Ми дивимося на ті умови, які прописані у законі і які є виконуваними.
Читайте також: Війна знищила недобудову: як інвестору повернути вкладені кошти
До речі, минулого тижня був дедлайн для звітування учасниками системи гарантування та сплати регулярного внеску. Відзвітували та сплатили всі без виключення банки, що ще раз говорить про те, що система стабільна.
Як проходять виплати вкладникам ліквідованих російських банків
На другий день після початку війни Національний банк анулював ліцензію двом українським банкам з російським капіталом: «МР Банку», дочірній банк російського «Сбєрбанку», та «Промінвстбанку», дочірній банк «ВЕБ РФ». Процес виведення банків з ринку почався відразу. Тобто, вони на 100% контролюються Фондом гарантування.
Виплати гарантованих сум по вкладах ми розпочали навіть на тиждень раніше, ніж того вимагав закон. Сьогодні виплатили близько 475 млн грн — це близько 40% від суми депозитів, що гарантується у цих банках.
По «ПІБу» сума гарантованих виплат становить близько 3,4 мільйона гривень. По «МР банку» — 1,2 мільярда.
Активність вкладників щодо отримання цих коштів була навіть вищою, ніж ми зазвичай бачимо у перші дні.
31 березня у Мін'юсті було зареєстровано документ, який дасть можливість вкладникам збанкрутілих банків отримати гарантовані Фондом суми без фізичного відвідування відділень банків-агентів. Єдина умова — наявність відкритих рахунків у таких установах.
Також працюємо з Мінцифри для того, щоб гарантовані суми люди могли отримати через застосунок «Дія». Сподіваюсь, найближчим часом ми почнемо реалізовувати цей проєкт.
Стан банківської системи: чи загрожує країні новий банкопад
Банківська система у цю війну зайшла набагато міцнішою та потужнішою, тому що напередодні війни пережила ще й коронакризу. І це було першим тренуванням, «пробна версія» кризових явищ. Тоді банки продемонстрували досить позитивні результати.
Це результат роботи як пруденційного нагляду, так і самої системи. У 2014−2016 роках з ринку пішли слабкі банки, а залишилися сильні, які продовжували нарощувати свою міць.
Звісно, ми розуміємо, що ті явища, які відбуваються в Україні, не можуть не впливати на банки. Кредитна дисципліна зменшуватиметься, а капітал банків вимагатиме нових вливань. Але цим ми будемо займатися після перемоги.
Кредитні портфелі банків, кредитний ризик — це зараз те, що насправді порахувати неможливо. Адже ми не розуміємо, якими будуть пошкодження заставного майна, який бізнес виживе, а який — ні.
Впевнена, що НБУ дасть банкам час для нарощування капіталу і міцності, оскільки неплатоспроможність банку — це не панацея, а захід «останньої інстанції».