Деклараційна кампанія стартувала 1 вересня. З цієї дати ті, хто зважився легалізувати свої активи, куплені на «ліві» доходи, можуть заповнити нульову декларацію.
Таким чином можна також легалізувати й готівку. Але для цього спершу доведеться розмістити її на спеціальному рахунку в банку. З легалізованих у такий спосіб валютних цінностей доведеться заплатити податок за ставкою 5%.
Глава парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев говорив, що на руках у громадян зараз знаходиться понад $50 млрд. І сподівався, що частину цих грошей буде легалізовано.
Читайте також: Податкова амністія: як переграти фіскалів і фінмоніторинг
Його очікування далеко не безпідставні. Адже після закінчення деклараційної кампанії, яка завершиться за рік, влада обіцяє впровадити систему пошуку прихованих доходів і почати контролювати ще й витрати громадян.
Вже зараз, наприклад, купити квартиру, розпатравши свою ліву заначку, вельми проблематично. Після введення нових правил, обіцяє Гетманцев, купувати активи на тіньові доходи стане неможливо.
Ще до початку деклараційної кампанії юристи розповідали «Мінфіну», що клієнти активно консультуються у них щодо можливості задекларувати валютні цінності. Оскільки вважають ризики прийдешніх законодавчих змін цілком реальними.
Як стартувала деклараційна кампанія
Як повідомили в Національному банку за запитом «Мінфіну», на 1 жовтня в банках було відкрито лише 6 спецрахунків на загальну суму 33 млн грн. А в Державній податковій службі нам уточнили, що після подачі одноразових (нульових) декларацій до бюджету було сплачено 1,5 млн грн.
Такі результати явно не вписуються в плани влади: минулого тижня прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що розраховує отримати від податкової амністії до держбюджету 25 млрд грн.
«У різних країнах амністії показували різні результати. Можна говорити і про суми, більші в 10 разів, як показує досвід. Підкреслюю, що наше очікування — це певний орієнтир. У світі був також і досвід провалів, і досвід колосального успіху в $5 млрд. Важливо не зробити помилку», — підкреслив Шмигаль.
Кампанія по податкової амністії розрахована на рік — з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022. Відтак, аби очікування можновладців справдилися, щомісяця до держбюджету має надходити не менше 2 млрд грн. Чиновники вже не вкладаються в цей графік з вересневим показником.
Чому податкова амністія буксує
Причин для цього достатньо. Наприклад, тотальна недовіра до влади. В першу чергу, побоювання викликають можливі наслідки одкровень перед державою. Адже амністія звільняє від відповідальності за ухилення від сплати податків, ЄСВ, порушень в сфері валютного законодавства та захисту економічної конкуренції. Але при бажанні декларанта можна буде притягнути до відповідальності за іншими «господарськими» статтями.
Але зараз, наприклад, нульове декларування стопорить проблема з відкриттям спеціальних рахунків у вітчизняних банках.
Спецрахунки відкриваються вкрай рідко: всього 6 на країну — це ніщо. До сих пір немає списку фінустанов, які взагалі надають цю послугу. Більшість з 72 діючих банків відмовляють потенційним декларантам, тож люди фізично не можуть відкрити рахунок під амністію. Хоча неофіційно фінансисти визнають, що до них звертаються клієнти з такими запитами.
Справа в тому, що податкова амністія не виключає процедуру фінмоніторингу. 5 серпня 2021 року НБУ видав для банків окреме положення, яке зобов'язує банк встановити джерело походження коштів, які будуть вноситися на спецрахунок.
Тобто декларанту в будь-якому випадку доведеться пояснити, де він взяв гроші, а фінансисти повинні перевірити його історію. Але в цьому випадку походження валютних цінностей перевірити практично неможливо. Принаймні так, щоб згодом до цієї перевірки не виникли питання з боку контролерів з Нацбанку і Держфінмоніторингу.
Читайте також: Податкова амністія: як задекларувати кеш і криптовалюта
Банки поки не придумали, як документально підтвердити фінмоніторинг «тіньових» коштів, з яких свого часу не були сплачені податки, і які зараз хочуть пропустити через амністію.
Якщо людина заявить, наприклад, що отримувала зарплату «в конверті», то це точно не підтвердять в його компанії, оскільки не захочуть підставлятися: на відміну від декларанта юридична особа не звільняється від відповідальності за несплату податків з зарплат співробітників (підприємство виступає податковим агентом). А це значить реальну перспективу для перших осіб компанії загриміти за ґрати.
Банки ж без такого підтвердження не можуть приймати готівку на спецрахунок. Бояться отримати штраф за неякісний фінмоніторинг від Нацбанку.
Що змінилося
Фінансисти неодноразово обговорювали цю проблему з Нацбанком, податковою, Держфінмоніторингом, Кабміном та іншими держструктурами. Просили дозвіл на вільний прийом готівки на спецрахунки під амністію, без фінмоніторингу.
Для цього потрібно внести зміни в чинну постанову Національного банку № 65. «Мінфін» запитував у НБУ інформацію про те, як будуть змінюватися правила відкриття спецрахунків і перевірки коштів на них.
Минулого тижня Нацбанк повідомив, що прийняв постанову № 97, покликану спростити процедуру фінансового моніторингу. Інформацію було розіслано спеціальним листом (№ 57−0010 / 92340) по банківській системі.
У коментарі Нацбанку «Мінфіну» уточнюється, що регулятор дозволяє фінустановам направляти по кожному майбутньому декларанту запити в Державну податкову службу, правоохоронцям та інші держструктури. У банках це підтверджують і кажуть про врегулювання інших бюрократичних моментів.
«Норми 97 постанови НБУ уточнюють ряд нерозкритих раніше суто практичних моментів. Наприклад, форму Анкети (декларації), яку при зверненні в банк подає декларант. Тією ж постановою Національний банк закріпив за фінустановами право направляти запити в правоохоронні органи, держоргани, а також реєстраторам, щоб уточнити інформацію про клієнта в рамках процедури відкриття спеціальних рахунків», — розповів в бесіді з «Мінфіном» начальник управління фінансового моніторингу Юнекс Банку Володимир Павлик .
Читайте також: Податкова амністія: скільки заробить бюджет на тих, хто не платив податки
Але, за його словами, багато в чому це формальна зміна. Оскільки таке право було прописано в нормативних актах і раніше (зокрема, в постанові КМУ № 968 від 21.10.2020).
«Нова постанова НБУ може використовуватися як спосіб знизити ризики банку при перевірці декларанта та джерел походження його коштів», — уточнює Володимир Павлик.
Проте, процедура фінансового моніторингу зберігається. Хоча банкіри просили зробити саме такий виняток під амністію капіталу. Тожпроблему не знято.
«Умови постанови № 97 не означають, що служба фінансового моніторингу банку може обмежитися тільки запитами і/або інформацією, отриманою від держорганів. Але якщо в ході належної перевірки не було виявлено жодних порушень чинних законодавчих норм і вимог, банк зможе додатково переконатися у вірності своїх висновків, направивши відповідні запити», — підтвердив Павлик.
Як держава буде прискорювати деклараційну кампанію
На фінансовому ринку розраховують, що НБУ змінить інші свої правила. Є надія, що максимально лояльні умови затвердять для тих, хто відкриває спеціальні рахунки під покупку ОВДП.
«Не виключається поява чітких і простих правил під легалізацію грошей на покупку держоблігацій, щоб фізособа могла централізовано внести кошти на спецрахунок і купити папери. Після покупки папери блокуються хранителем і людина подає податкову декларацію. Такий механізм можуть затвердити, хоча можуть розглядатися й інші варіанти», — розповів" Мінфіну «фінансовий аналітик Василь Невмержицький.
У банківських колах впевнені, що в першу чергу влада буде просувати варіант амністії саме через ОВДП. Щоб збільшити обсяги розміщення держоблігацій. Ходять чутки, що Міністерство фінансів спільно з Нацбанком зараз відпрацьовує новий спрощений механізм.
Також фінансисти допускають підключення до податкової амністії інших структур. Наприклад, розповідають про попередні консультації з Держказначейством: йому хочуть дозволити відкриття спецрахунків для фізосіб з подальшим прийомом готівки. В цьому випадку банкам не потрібно буде проводити фінансовий моніторинг і всі ризики по цій частині візьме на себе держава.
В роботі знаходиться ідея з акцептуванням кожної заявки по відкриттю спецрахунки в Держфінмоніторингу. Цей орган міг би давати дозвіл на амністію для кожного декларанта, щоб банкам не доводилося все по кілька разів перевіряти ще раз.
Механізм може бути максимально простим: банк подав заявку на амністію під конкретну людину, а Держфінмоніторинг його перевірив і дав дозвіл на відкриття спецрахунку — значить погодив претендента, і до нього більше не повинно бути питань. Він може подавати одноразову декларацію, проходити через амністію і платити податки. Правда, до такого варіанту однозначно виникає маса питань на предмет корупційності. Але це вже інша історія.