Головна мета документа — модернізація і розвиток ринку платіжних послуг. Закон повинен сприяти впровадженню інновацій у фінансовій сфері країни.
Що зміниться для українців
1. Люди зможуть отримувати платіжні послуги не тільки в банках, але й в небанківських фінустановах, у поштових та мобільних операторів.
Поштові оператори, небанківські установи або установи з випуску електронних грошей зможуть проводити платежі, однак на них не поширюватимуться банківські гарантії. Тобто всі ці структури не будуть членами Фонду гарантування вкладів фізосіб. Тому в разі їх закриття з будь-якої причини людина не зможе отримати компенсацію в розмірі 200 тис. грн.
2. Мобільні оператори з мережами відділень по всій країні можуть стати конкурентами банків.
Номер телефону абонента стане його рахунком: гроші на нього можуть потрапляти різними способами — і безготівково з картки, і готівкою через платіжні термінали або через касу у відділенні мобільного оператора/супермаркету (в магазинах давно можна вносити готівку на телефон).
Але в новому законі є обмеження: за раз можна перерахувати не більше 20% мінімальної зарплати, тобто не більше 1,2 тис. гривень, а за місяць — одну мінімалку (зараз — 6 тис. грн).
3. Конкуренція опустить ціни на проведення платежів
Чим більше структур буде з'являтися на платіжному ринку, тим швидше будуть знижуватися комісії за перерахування грошей.
На даний момент середня ціна банківського платежу коливається в рамках 0,5−1% суми.
4. Справжньою революцією для банків і їх клієнтів може стати впровадження відкритого API або «відкритого банкінгу» (Open Banking).
На практиці це означає, що банки бачитимуть дані своїх клієнтів в інших фінустановах. Тобто Приватбанк, наприклад, дізнається, що у його клієнта є рахунки, скажімо, ще в Монобанку і Укрсиббанку, а також що людина застрахувала свою машину в «Альфа-Страхування», і отримала кредит у фінкомпанії «Кредит Маркет».
Приватбанк знатиме всі суми (де/скільки грошей клієнта вкладено/позичено/витрачено) і операції в інших структурах, а всі ці структури «побачать» рахунок у Приватбанку.
Це робиться, щоб агрегувати всю інформацію в одному програмному продукті або в мобільному додатку.
Очікується, що цей підхід запрацює не раніше 2023 року.
Читайте також: Новий спосіб сховатися від фінрозвідки та інші новації закону про платіжні послуги