Облікова ставка — всьому голова
Нацбанк України на засіданні 17 червня залишив облікову ставку без змін — на рівні 7,5% річних. «За» проголосували 7 із 10 членів Комітету з монетарної політики. І це з урахуванням того, що у травні показник індексу споживчих цін (ІСЦ) зріс майже вдвічі, якщо порівняти з показниками за квітень.
У річному ж обчисленні ІСЦ, станом на 17 червня, склав 9,5%, що фактично є максимумом, на який очікує регулятор у 2021 році (Нацбанк заклав 9,6%).
У Нацбанку погодилися з тим, що інфляційні ризики зросли, але вбачають у цьому два головні короткострокові фактори:
- На світових товарних ринках зараз підвищуються ціни на природний газ і соняшникову олію.
- Через кризове падіння економіки навесні 2020 року маємо низьку базу для порівняння.
Восени у Нацбанку очікують на уповільнення інфляції через поступове вичерпання ефекту низької бази і кращі врожаї.
Читайте також: Шість реальних історій клієнтів про рівень сервісу і дивні правила наших банків
5 останніх рішень регулятора на майбутнє
Враховуючи ситуацію, Нацбанк вирішив не підвищувати облікову ставку, а поступово згортати антикризові заходи з підтримки банків, які він запровадив під час пандемії.
- З 1 липня 2021 року граничні терміни кредитів довгострокового рефінансування скоротили з 5 до 3 років.
- З 1 липня обсяги аукціонів скоротили до 5 млрд грн, з серпня скоротять до 4 млрд грн, а з вересня — до 3 млрд грн.
- З 1 липня аукціони своп відсоткової ставки проводитимуть раз на місяць, а граничну терміновість скоротили з 5 до 3 років.
- З 1 липня терміновість депозитних сертифікатів повернулася до докризового показника — з 7 до 14 днів.
- З 1 жовтня регулятор припинить застосовувати довгострокове рефінансування та відсотковий своп, якщо на фінансових ринках не буде критичних подій.
Якщо говорити про прогноз Нацбанку щодо динаміки ставки рефінансування, члени Комітету з монетарної політики не дійшли згоди. Голоси розділилися 50/50.
- Одні вважають, що підвищувати облікову ставку доведеться ще в цьому році, бо лише так можна повернути інфляцію до цільового рівня 5% у 2022 році.
- Інші не виключають, що поточних монетарних заходів може вистачити, щоб послабити інфляційний тиск на економіку.
Читайте також: Економіка України може зростати навіть у світову кризу
Фактори, від яких залежить валютний курс
У Фрідом Фінанс вважають, що НБУ підніме облікову ставку на 1 в.п. до кінця року. Швидше за все, це відбудеться разово на засіданні 9 вересня. І це, звісно, матиме вплив на валютний курс.
В Україні валютний курс коливається сезонно. Долар США у нас:
- до лютого дорожчає;
- у березні починає дешевшати, бо надходить валютна виручка від експортерів;
- влітку продовжує падати через збільшення кількості внутрішніх споживчих витрат;
- восени зростає після закінчення сезону відпусток;
- у грудні трохи падає, бо споживачі більше витрачають на покупки перед святами.
Звичайно, це спрощена схема, на яку не можна цілком покладатися. Є багато потенційних факторів впливу, які у такому графіку важко врахувати: геополітична ситуація, активність нерезидентів на ринку ОВДП та ін.
Читайте також: Цифрові валюти центробанків та приватні криптовалюти: єдність різноманіття
Прогноз курсу долара на вересень 2021 року
Вересень цього року буде особливим. Окрім сезонних коливань Україну чекає виплата $3 млрд за зовнішнім державним боргом. Це буде сума, що становить 50% усіх аналогічних виплат за 2021 рік. Очевидно, що курс долара зросте через високий попит на валюту з боку держави.
На світових ринках курс долара відносно кошика основних валют у червні впевнено зростав. Причина — сильні показники американської економіки. І це також доказ того, що у довгостроковій перспективі гривня буде слабшати, адже наші національні економічні показники значно відстають.
Українцям рекомендуємо до кінця літа перейти з гривні у долар та зберегти позиції на горизонті 6 місяців.
До кінця літа курс може бути дуже волатильним, у тому числі в сторону зміцнення гривні. Загалом очікуємо курс на рівні 27−27,2 грн/дол., до кінця року — 27,9−28 грн/дол.