Про безвідсоткові кредити

«5,5 млрд грн — сальдо кредитного портфеля monobank у грейс-періоді, за яким клієнти не платять відсотки за кредитом», — повідомив Олег Гороховський.

За його словами, ще близько 1 млрд грн сальдо кредитів за спільною з торговцями програмою «Купівля частинами», де відсотки за клієнтів сплачує продавець.

«Разом 6,5 млрд грн безвідсоткових кредитів у понад 600 тис. клієнтів. Це всього втричі менше, ніж сума кредитів, виданих всією банківською системою, за програмою „5−7−9“», — стверджує банкір.

Проте тільки кожен третій кредит monobank є безвідсотковим. Таким чином, вдвічі більше клієнтів (понад 1,2 млн) не встигають вчасно закрити позику, оплачуючи відсотки. І сума таких кредитів у середньому теж удвічі перевищує «безвідсоткові».

Пільговий період за кредитками mono один із найдовших на ринку — 62 дні.

Читайте також: Безкоштовна розстрочка. Як це працює і скільки коштує

Про карткові комісії

Банки отримують невеликий прибуток навіть за безвідсотковими кредитами на базі платіжних карток завдяки картковій комісії — interchange (інтерчейндж). Це дохід емітента картки, в тому числі за операції з оплати покупок за допомогою пластику.

За словами Олега Гороховського, 24 березня керівник комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики розглянув пропозицію ритейлерів обмежити максимальний розмір комісій еквайрингу: для торговців ставкою — 1%, ставкою інтерчейндж — 0,5%.

Умова — обов'язкова передача клієнтам суми зниження комісій через автоматичне нарахування знижки в 1% від кожної торговельної операції за картками в Україні, здійснених клієнтами українських банків.

Раніше Олег Гороховський повідомив, мовляв, все, що стосується карток і платежів для клієнтів банків, нічого не коштує. Банки безкоштовно роздають картки, конкурують один з одним програмами лояльності і борються за увагу клієнтів.

Читайте також: Олег Гороховський: «Ми блокуємо близько 20−30 карт в день»

За його словами, комісія інтерчейндж — паливо всього карткового і платіжного бізнесу в країні. Більше половини тарифу дістається клієнтам у вигляді різних бонусів і кешбека, ним оплачується вартість пластика і логістики карт, ним покриваються витрати на фрод.

«Ця історія не про прибуток, а про те, щоб у всіх клієнтів з'явився інструмент, за допомогою якого можна буде швидко видати клієнту кредит (якщо клієнт захоче) і на цьому потім, можливо, заробити», — зазначив банкір.