Як формуватиметься фонд
За словами заступниці директора-розпорядника ФГВФО Ольги Білай, концепція системи гарантування знаходиться на стадії розробки. Зараз Фонд разом із НБУ детально вивчають роботу ринку: аналізують інформацію щодо фінансової стійкості КС, якість їхніх активів, скільки коштів вкладників у них розміщено тощо.
«Спочатку Фонд гарантування має накопичити певну суму, тобто сформувати буфер, з якого будуть виплачуватися людям кошти у разі банкрутства кредитної спілки. Але цей буфер потрібно десь узяти, і ми повинні розуміти звідки», — пояснила Ольга Білай.
Передбачається, що розмір внесків КС до Фонду гарантування буде залежати від ступеня ризиковості їхнього портфелю.
Читайте також: 30% річних на депозиті в КС: ризикнути чи ні
На які кошти поширюватимуться гарантії
Точно відомо, що всі КС мають бути учасниками системи гарантування і держава гарантуватиме кожен розміщений у них депозит.
Важливо відзначити, що гарантії будуть поширюватися тільки на депозити, тобто ті кошти, які повертаються з певною строковістю і на які спілка платить дохід.
«Пайовий внесок розглядається більше як внесок у статутний фонд кредитної спілки. І наразі Фонд не розглядає пайові внески як об'єкт гарантування», — поінформувала заступниця директора-розпорядника ФГВФО.
Яку суму гарантуватимуть
На сьогодні в Україні працює 316 кредитних спілок, з них реально здійснюють свою діяльність біля 200. Кількість їхніх членів перевищує 400 тис. Велика частина спілок працюють в районних центрах і об'єднують невеликі кількості громади, 2/3 вкладників мають суми депозиту до 50 тис. грн. Незважаючи на це, суттєвою також є категорія вкладів у сумі від 200 до 400 тис грн — 20% від загальної суми вкладів.
У ФГВФО не впевнені, що сума гарантування буде такою ж, як і в банку — 200 тис. грн. За словами Ольги Білай, швидше за все, її будуть поетапно підвищувати.
«Свої розрахунки ми починаємо з 50 тис. грн. Все залежить від того, наскільки швидко спілки зможуть накопичити фонд для виплати гарантованої суми у разі потреби», — повідомила заступник директора-розпорядника ФГВФО.
В цілому у Фонді гарантування вважають, що вкладники КС мають бути захищені так само, як і банківські. А тому, незалежно від початкової суми гарантування, Фонд встановить графік її підвищення, щоб врешті зрівняти з банками.
Що таке кредитна спілка
Кредитна спілка — це неприбуткова фінустанова, створена фізособами, яка надає фінансові послуги своїм членам. Суть роботи проста — одні члени спілки вносять власні кошти на депозити, а інші — беруть кредити під відсотки. Це можуть бути позики на навчання, відпочинок, ремонт, придбання техніки і таке інше.
Читайте також: Кредитні спілки. НБУ дав роз'яснення, які права та ризики учасників
Кредитні спілки відносяться до високоризикових фінустанов. І хоча їх активи в порівнянні із загальним обсягом активів банків незначні (0,4%), такі фінустанови обслуговують велику кількість українців і мають потенціал зростання.
Що відбулося раніше
З 1 липня НБУ став регулятором кредитних спілок. Відтепер саме він буде встановлювати вимоги до них і контролюватиме їхню діяльність.
Представники ФГВФО та Всесвітньої ради кредитних спілок (WOCCU) 2 лютого підписали меморандум про співпрацю, який передбачає створення системи гарантування вкладів членів кредитних спілок.