Що напланували в міністерстві на наступний рік, на своїй сторінці в фейсбук розповіли експерти проєкту «Ціна держави». «Мінфін» публікує ключові тези статті.

Готуємось до інфляції

При розрахунку бюджету уряд заклав зростання ВВП на 4,6%, інфляцію у розмірі 7,3% та курс – 29,1 грн/$. Ріст ВВП може видатись оптимістичним, проте цілком досяжним, за умови проведення ґрунтовних реформ чи сприятливих зовнішніх обставин. Втім, друга (чи вже третя) хвиля пандемії та можливі карантинні заходи у 2021 можуть суттєво скоригувати цей оптимізм.

Читайте також: Інфляція наступного року зросте до 6,5% — ICU

Більше питань викликає розмір запланованої інфляції, адже зараз ми маємо дуже скромні її показники – 2,5% у серпні в річному вимірі. Очевидно уряд розраховує на своєрідний «інфляційний стрибок», який сприятиме виконанню дохідної частини бюджету. Наскільки такі наміри корелюються з позицією НБУ залишається поки відкритим питанням.

Життя в борг

Одна з ключових особливостей проєкту бюджету – величезний розмір дефіциту – 270 млрд грн, або 6% від ВВП. Уряд планує його покривати за рахунок внутрішніх та зовнішніх позик. Через погашення дефіциту матимемо зростання державного боргу. Відтак плани знизити співвідношення держборгу до ВВП на 3,4 в.п. у 2021 році виглядають надто оптимістичними.

Ситуацію ускладнює небезхмарна співпраця з МВФ. А без підтримки МВФ, який є своєрідним бенчмарком, що показує наскільки можна довіряти країні, значно ускладниться доступ до фінансування від інших інституційних інвесторів. Втім, пандемія внесла корективи в співпрацю з МВФ, який став більш лояльним до промахів.

Дохідна частина бюджету складає 1071,1 млрд грн – це на 9,4% більше, ніж в переглянутому бюджеті на цей рік. Основний «локомотив» росту дохідної частини – податкові надходження. При цьому ніяких податкових реформ не планується. Звідки ж ріст? При аналізі дохідної частини проєкту бюджету варто виділити зростання доходів від двох податків – ПДФО та внутрішнього ПДВ.

За словами міністра Марченка, основний приріст дохідної частини має бути за рахунок більш ефективного адміністрування ПДВ та боротьбі з «тінню». Уряд ще в цьому році анонсував активну боротьбу зі «скрутками» та іншими незаконними способами оптимізації сплати ПДВ. Поки що це призвело до падіння обсягів відшкодовування ПДВ та збільшило скарги експортерів. Секретом росту ПДФО є заплановане збільшення мінімальної заробітної плати.

Читайте також: До держбюджету надійшло понад 1,1 мільярда від приватизації готелю «Дніпро»

На практиці ж, зростанню податкових надходжень сприятиме вищий рівень інфляції на нижчий курс гривні.

Тиск на бізнес зросте

Уряд обіцяв не збільшувати податковий тиск на бізнес, але історично так склалось, що наш бюджет наповнює не бізнес, а прості платники податків.

Тому збільшення мінімальної заробітної плати негативно відіб’ється на МСБ – ФОПи будуть платити більше. Відтак ми не виключаємо можливості зростання тінізації економіки. Хоча уряд планує протилежне.

Читайте також: Як нова політика ФРС може полегшити Україні доступ до кредитів

А от неподаткові надходження у 2021 році скоротяться — уряд не розраховує на приємні особливості бюджету 2020 року, коли НБУ та держпідприємства зробили суттєвий внесок в дохідну частину бюджету. В результаті уряд очікує менші надходження від НБУ (33,0 млрд грн у 2021 році проти 42,7 млрд у 2020 році) та суттєво менші надходження за рахунок чистого прибутку держпідприємств.

Уряд не зміг утриматись від використання вже традиційного «козиря», яким, однак, все ніяк не вдається скористатись. Мова про заплановані доходи від приватизації. Очікується, що приватизація принесе 6 млрд грн. Це трохи більше, ніж у першому варіанті бюджету на 2020 рік (було 5 млрд). Враховуючи сумний досвід проведення запланованої приватизації, починаючи за 2014 року, виникають великі сумніви щодо спроможності уряду виконати ці плани в 2021 році.

Соціальні пріоритети

Видаткова частина державного бюджету згідно з запропонованим урядом проєктом бюджету має зрости на 5% до 1,35 трлн грн, відносно бюджету-2020. Очікується, що видатки зведеного бюджету зростуть на 4%, майже до 1,7 трлн грн.

У видатковій частині бюджету уряд планує надати більший пріоритет сфері освіти та медицини. Зокрема, згідно з попередніми даними, видатки зведеного бюджету на освіту мають збільшитись на 34 млрд грн (+12%), а медицини – на 27,5 млрд грн (або ж майже на 17%). Окремого фонду для боротьби з covid-19 не передбачено, уряд планує розкидати видатки на боротьбу з пандемією за окремими міністерствами.

Читайте також: Навіщо Марченко збільшив держборг на 320 мільйонів доларів

Збільшення доходів очікується у всіх працівників бюджетної сфери. Це відбудеться насамперед через зростання мінімальної зарплати з 5 до 6 тис. грн з 1 січня 2021 року, і до 6,5 тис. грн з 1 липня 2021 року. Також уряд запланував збільшити на 30% І розряд єдиної тарифної сітки, який є визначальним пропорційним параметром для розрахунку окладів в бюджетній сфері. Крім того, уряд анонсував окремі «точкові» групи, які отримують збільшену підтримку: пенсіонери 75+ та силовики.

Економічна підтримка

В проєкті бюджету передбачений помірний ріст підтримки реального сектору обсягом у 217,3 млрд грн зі зведеного бюджету (+4% відносно нинішнього бюджету). Однак ці цифри дещо оманливі, оскільки не включають всі ресурси уряду. Так, бюджетні видатки зведеного бюджету наступного року на дорожнє господарство будуть скорочені зі 135 до 99 млрд грн. Натомість більші ресурси галузь отримає за рахунок прихованих бюджетних видатків – державних гарантій, які мають зрости з 19,3 млрд грн до 70,9 млрд грн.

Читайте також: Що буде з економікою України до кінця року

Крім того, підвищену підтримку в 15,6 млрд грн з держбюджету отримають сільськогосподарські виробники (це на 1,7 млрд грн більше, ніж зараз). Нетиповою є підтримка з держбюджету залізничного транспорту в 4,5 млрд грн на закупівлю вагонів. Залишається підтримка вугільної галузі в 4 млрд грн.