Початок кризи 2020 року ззовні нагадував все те, що ми вже бачили. Підприємства та громадяни кинулися за валютою, а гривня почала девальвувати. Щоб задовольнити ажіотажний попит, Нацбанк продавав валюту з резервів. Дефіцит валюти, який НБУ задовольнив своїми інтервенціями, у співвідношенні до золотовалютних резервів був співставний із початком криз у 2008 та 2014−2015 роках.

Валютні операції на міжбанківському ринку, млн дол. США

Валютні операції фізичних осіб, млн дол. США

Міжнародні резерви та валютні інтервенції НБУ 

Але схожість із минулими кризами закінчилася швидко. Ажіотажний попит на валюту вичерпався. Гривня перейшла до укріплення. А інфляція навпаки уповільнилася. За підсумками квітня, вона становила 2,1% у річному вимірі.

Три ознаки міцності економіки України

Психологічний чинник не може спровокувати тривалий обвал обмінного курсу, якщо він не є спусковим гачком до вибуху накопичених раніше проблем. Різниця з попередніми кризами полягає в тому, що Україна вела здорове економічне життя до кризи, а не накопчувала дисбаланси в економіці.

Читайте також: Ціни зросли через психологічні чинники. Це не матиме значного впливу на інфляцію — НБУ

Є декілька ознак, які свідчать, що Україна увійшла в цю кризу значно міцнішою, ніж будь коли.

По-перше, це помірний дефіцит поточного рахунку платіжного балансу. Минулого року він становив менше 3% до ВВП (без урахування грошей від судової перемоги над Газпромом). Перед минулими кризами цей показник був вищим у 2,5−3 рази. Така різниця — результат відходу НБУ від практики підтримання фіксованого обмінного курсу на штучному рівні і застосування плаваючого, який урівноважує валютні потоки і відображає реальний стан справ у економіці.

По-друге, помірний дефіцит державного бюджету — близько 2% до ВВП. Реформи у банківському та енергетичному секторах знизили навантаження на державні фінанси. Сьогодні банки здатні протистояти кризі самостійно, а Нафтогаз не потребує дотацій для закупівлі газу по грабіжницьким цінам. Під час попередніх криз для порятунку цих секторів «друкували» мільярди гривень, які розкручували девальвацію та інфляцію.

По-третє, низька інфляція, якої НБУ вдалося досягти завдяки послідовній і незалежній монетарній політиці впродовж останніх років. Споживчі ціни зростають низькими темпами, і це підтримує купівельну спроможність українців, тобто й усю економіку.

Читайте також: Чому в Україні продовжують зростати зарплати

Негативний сценарій кризи – приклад Туреччини

Ілюстрацією, якою могла бути ця криза, якби економіка України не перебувала в пристойній атлетичній формі, можна побачити на прикладі Туреччини. Остання якраз увійшла в кризу з характерними дисбалансами: високою інфляцією (майже 12%), значним дефіцитом бюджету (понад 5%), відсутністю незалежної монетарної політики центробанку.

І от маємо різницю: девальвація у Туреччини після початкового ривку і не думає зупинятися, а ціни там швидко зростають. Як результат, Туреччина робить те, що Україна вже застосовувала у минулому — вводить валютні обмеження, які матимуть довгострокові негативні наслідки для економічного зростання.

Чи достатньо робить НБУ для подолання кризи?

Раніше реакцією НБУ на кризу було б затиснення монетарних гайок — підвищення облікової ставки, обмеження пропозиції гривні та введення валютних обмежень для вгамування девальвації.

НБУ не мав би можливості підтримати економіку дешевшими грошима, адже це лише б погіршило ситуацію з валютним курсом та інфляцією. Монетарна підтримка економіки в таких умовах була б порівняна до гасіння пожежі бензином.

Зараз ситуація інша. НБУ напевно вперше в історії може підтримати економіку під час кризи, не провокуючи сплеску інфляції. І він, як і центральні банки інших країн, це робить. Облікова ставка знижена до рекордно низького рівня — 8%, є потенціал й для подальшого зниження. Також НБУ надає банкам довгострокові кредити рефінансування, щоб ті фінансували довгострокові інвестиційні та кредитні проєкти.

Чи може НБУ робити більше? Наприклад, накачувати економіку грошима в необмежених обсягах за нульовою процентною ставкою, як центральні банки США та ЄС. Є багато застережень проти цього. Політики не раз включали «друкарський» верстат в Україні, але жодного разу це не допомагало приборкати кризу. Навпаки — лише розбурхувало девальвацію та інфляцію.

Дивіться також: Чи варто НБУ включати друкарський верстат заради порятунку економіки — відео

Довіра до НБУ зростає, але все ще крихка. Якщо громадяни та бізнес відчують, що центральний банк почав грати в політику, вони шукатимуть захисту в доларах та євро. А це дуже швидко розжене інфляцію і зведе нанівець усі заходи з підтримки економіки. Найбільше страждають вразливі категорії громадян, малі доходи яких знеціняться найболючіше.

Читайте також: Чому гривня не помічає карантину

НБУ має думати не тільки про сьогодні, але й про те, що буде завтра. Стимулювання економіки та її відновлення, ймовірно, буде супроводжуватися прискоренням інфляції. Але важливо, щоб зростання цін було близьким до нашої середньострокової цілі в 5%. Тоді Україна має шанс вийти з кризи з вищою довірою до гривні, ніж вона входила в неї. А це дасть змогу зростати швидше у наступні роки.