Великий документ, яким регулятор, в тому числі, описує процедуру «відеоверифікаціі», вже готовий – і це хороша новина для банківського ринку. Погана новина - надмірно обережний підхід НБУ. Через нього прорив у плані сервісу українських банків може бути відтерміновано на роки. Якщо коротко – проблема в паперових паспортах українців. НБУ не готовий повністю довіряти таким документам.
У чому проблема і чому прогресивна ідея ризикує забуксувати? «Мінфін» розбирався в процедурних тонкощах нового закону.
Недореволюция. Чому нормальної віддаленої ідентифікації не вийшло
Регуляторний документ, про який йде мова, – це майже 200 сторінок постанови Нацбанку «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» (є в розпорядженні «Мінфіну»).
Воно в детялях описує нюанси «фінмона по-новому». Наприклад, як банки повинні діяти в різних ситуаціях, де є натяки на підозрілі транзакції — шахрайство, відмивання грошей, фінансування тероризму. Або яку інформацію зобов'язані вимагати у клієнтів і якими рамками обмежуються їх рішення.
Ці «рамки» на практиці досить широкі: новий фінмон остаточно переводить український банківський ринок на ризик-орієнтований підхід, коли банк сам визначає, чи варто докладно вивчати конкретну транзакцію або ж її можна провести автоматично.
Читайте також: Закон про фінмоніторинг: НБУ пояснив, чи будуть обмеження при переказах грошей
Віддалена ідентифікація (ВІ) клієнтів означає, що тепер банки зможуть відкривати рахунки новим клієнтам після«співбесіди» по відеозв'язку.
Звучить просто, але для українського ринку це новошество — як справжня революція: те, що було дозволено в Європі з початку нульових років, в нашому правовому полі поки що відсутнє як клас.
Завдяки новому закону ситуація змінилася. Якщо коротко, то дистанційна ідентифікація по-українськи містить кілька базових правил:
- Тільки по відео. Зв'язок при цьому не повинен перериватися (в цьому разі потрібно починати заново), процедуру потрібно проводити без сторонніх шумів і поглядів» і тільки після озвученої згоди клієнта.
- Для більш детального аналізу клієнта (схожість особи з фотографією, оцінка достовірності документа, зчитування інформації з паспортів нового зразка) банкам дозволили застосовувати IT-рішення.
- Банки самі визначають набір документів, які потрібно пред'являти при ВІ. Як правило, це паспорт. Клієнтові потрібно з ним сфотографуватися. Всю запис видеоидентификации банки повинні зберегти.
- Витрати по рахунках, відкритих віддалено, лімітовані: не більше ніж 40 тис. грн на місяць і 400 тис. грн на рік.
- А тепер головне: якщо у вас ID-карта, складнощів, швидше за все не буде. Якщо ж паспорт-книжечка, банкові потрібно додатково ідентифікувати такого клієнта: через Bank-ID, цифровий електронний підпис, Бюро кредитних історій, пробну транзакцію або додатковий (непаперовий) документ.
Остання позиція – найвразливіше місце в новій системі регулювання від Нацбанку. Фактично банк буде змушений ділити клієнтів на дві категорії в залежності від виду паспорта. Тих, хто оформив ID-карту, можна обслуговувати без особливих обмежень. Але таких не дуже багато. За 4 роки з моменту старту випуску ID-карт їх отримали 4,3 млн українців.
Для інших все буде непросто: кожен з методів додаткової ідентифікації, які прописав НБУ, в Україні поки що кульгає. КЕП зустрічається рідко; BankID працює неповноцінно; даних про клієнта в БКІ може і не бути; як проводити символічну операцію (на який рахунок, в якому розмірі), банкіри поки не розуміють.
Читайте також: Рахунок по скайпу. Коли банки почнуть приймати клієнтів онлайн
Лояльність до старих паспортів, відмова від «прописки» і додаток ДІЯ. Що пропонують банкіри
Підхід, який пропонує НБУ, ускладнить процес віддаленої ідентифікації для багатьох українців. В кінці квітня банкіри провели відео-зустріч з чиновниками Нацбанку, на якій обговорювали, зокрема, і цю проблему.
За словами директора департаменту комплаєнс та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, члена правління Правекс Банку Олени Подходзяевой, загальна позиція банків була менш консервативною, ніж погляд регулятора.
За інформацією іншого учасника зустрічі, з яким поговорив «Мінфін», підсумком дискусії стали три ключових зауваження банкірів:
- Скасувати додаткові вимоги до верифікації клієнтів з паспортами-книжечками
«Банки відзначали, що потрібно надати рівні права всім клієнтам, тим більше, що такі речі як Bank ID в Україні толком не працюють. Це особливо важливо в період карантину: неприпустимо настільки обмежувати ринок, оскільки часу на те, щоб потім місяцями ждати внесення змін до постанови, немає», – передає суть розмови співрозмовник «Мінфіну».
Як зазначає виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова, банки все ще сподіваються, що процедуру для власників паспортів-книжечок вдасться спростити або хоча б зробити максимально чіткою.
«У всякому разі треба описати додаткові чіткі процеси/правила — як клієнт повинен підготуватися для реалізації ВІ з допомогою «паперових» документів», – говорить вона.
- Прибрати вимогу про перевірку «прописки»
Українське законодавство не було б таким, якби навіть нові закони не містили в собі суперечностей. «Новий фінмон» – не виняток. Закон вимагає від банків визначати «місце проживання» клієнта-фізособи на підставі ідентифікуючого документа.
За певних обставин, цього можна уникати — якщо стосовно клієнта «немає підозр», хоча навряд чи це може бути застосовно при віддаленій ідентифікації незнайомої людини. Але в цілому виникає колізія. Особливо у випадку з власниками ID-карт, яким доведеться надавати окремо документальне підтвердження місця проживання.
- Дозволити ідентифікацію за допомогою програми ДІЯ
У державному мобільному додатку ДІЯ є скани паспортів, які вважаються повноцінними аналогами фізичних документів. Банки вбачають у цьому хорошу можливість автоматизувати процес ідентифікації.
«Колеги з НБУ на це сказали, що ДІЯ поки не готова до надання інформації про документи фізичних осіб. Але в той же час в НАБУ озвучили протилежні дані з посиланням на Міністерство цифровий трансформації», – розповідає очевидець розмови.
Чи буде вирішено це питання – залежить від переговорів НБУ і Мінцифри.
За словами Олени Коробкової, текст фінмонівської постанови НБУ зараз знаходиться на узгодженні в Міністерстві фінансів. «Поки ми не отримаємо затверджений документ, говорити про якісь зміни рано. Зараз ми активно обговорюємо з банками проект і готуємо пул пропозицій», – говорить вона.
Читайте також: Нові правила фінмоніторингу доб'ють економіку або виведуть її з тіні
Послаблень не буде
Як зазначає Коробкова, банки вже давно обговорюють віддалену ідентифікацію, як частину глобального процесу переходу сектора в діджитал. Проблема паперових паспортів, ймовірно, загальмує цей рух.
«Звичайно, на даному етапі ідентифікація за допомогою «паперових» документів не зовсім зручна і, навіть, можна сказати, громіздка. Але з іншого боку, це все ж вихід для клієнтів, які не можуть швидко перейти на електронні документи, а операції через банк проводити треба», – каже Корбкова.
За її словами, обмеження для «паспортів книжечок» – вимушена (але аж ніяк не тимчасова) міра з боку Нацбанку. «Два види віддаленої ідентифікації будуть жити до тих пір, поки будуть існувати паперові документи», – прогнозує вона.
Директор з розвитку бізнесу Ідея Банку Володимир Малий додає, що банки з ентузіазмом сприймають ідею віддаленої ідентифікації і налаштовані на те, щоб поступово покращувати правила цієї процедури.
«Поки дійсно виникає багато організаційних питань. Але в цілому для банків ВІ — це хороша можливість знизити витрати на обслуговування клієнта. Ризик шахрайства є, але він мінімізується за рахунок лімітів на операції. Додатково ризики можна знизити за допомогою доступу банків для перевірки клієнтських даних до різних державних баз, наприклад баз міграційної служби, податкової, пенсійного фонду і т.д », — вважає він.
За оцінкою начальника заступника голови правління Правекс Банку Семена Бабаєва, процедура віддаленої ідентифікації на українському ринку повноцінно запрацює через 3-5 місяців. «Це нові процеси для нашого ринку, не виключено, що для коректної імплементації потрібні додаткові роз'яснення від регулятора», – припускає він.
У цьому сенсі в НБУ вже придумали, як полегшити життя банкірам. Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова анонсувала, що процес віддаленої ідентифікації або правила KYC (know your client) можна буде передати на аутсорс. За її словами, буде зроблено все, щоб клієнтам не знадобилося йти у відділення для відкриття рахунку. Це заощадить час і людям, і банкам.
Ольга Терещенко