Які закони потрібні МВФ

Зараз широко обговорюється основне побажання кредитора. Для запуску нової кредитної програми (розширеного фінансування, EFF) Україні необхідно прийняти два закони: щодо землі і банківської діяльності.

Читайте також: Мораторій знято. Рада відкрила ринок землі

Але не можна забувати, що попутна вимога — затвердження ще й нової, секвестрованної версії держбюджету. Без неї нашу кредитну заявку навіть розглядати ніхто не буде.

Оскільки для МВФ завжди була важлива стабільність, передбачуваність і прозорість державних фінансів. А діючий закон про держбюджет давно втратив актуальність. Тож вимогу про перегляд бюджету експерти вважають логічною і передбачуваною. Визнаючи, що це потрібно самій Україні і з голосуванням за виправлений бюджет не можна зволікати.

Читайте також: Уряд підготував бюджет надзвичайної ситуації: Курс долара 29,5 грн/$, рівень безробіття — 9,4%

«За 2-3 місяці вже сформувався серйозний дефіцит і невиконання бюджету за надходженнями. Тим паче, чинний документ планувався без урахування карантину та економічної стагнації, тому сьогоднішня ситуація вимагає його перегляду», — зазначив «Мінфіну» заступник директора фінансового департаменту Укргазбанку Віктор Пастернак.

Ніхто не сумнівається, що з МВФ погодили триразове збільшення дефіциту бюджету — до 298,4 млрд грн. Це чверть видаткової частини бюджету, яка затверджена на рівні 1,2 трлн грн.

Якщо б не коронавірус, МВФ не вмовили б на такий показник. Але мова зайшла про створення в Україні Фонду боротьби з COVID-19 у розмірі 97,1 млрд грн, про порятунок нації, а також про наслідки розвитку хвороби для економіки. Ці аргументи стали вирішальними для кредиторів.

Рівно така ж історія з банківським законопроектом (№ 2571-д), який Верховна Рада прийняла в першому читанні цього тижня.

«Як мінімум, текст законопроекту щодо банків точно узгоджувався з представниками МВФ. Наївно припускати, що Фонд буде задоволений, якщо фінальний текст документа буде в якомусь принциповому питанні відрізнятися від узгодженого варіанту», — сказав «Мінфіну» голова аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.

Ключовий момент для МВФ — заборона на перегляд результатів націоналізації і закриття банків. В першу чергу, Приватбанку, що коштував бюджету 155 млрд грн, по-друге — ще дюжини фінустанов, багато з яких досі ходять по судах, щоб визнати неправомірним рішення НБУ про неплатоспроможність та Фонду гарантування вкладів про ліквідацію.

Для дотримання балансу і виконання Конституції, колишнім акціонерам дозволили отримувати від держави компенсації, якщо вони зможуть довести неправомірність рішень Нацбанку та ФГВФО.

Певні сумніви щодо земельної реформи, незважаючи на те, що її прийняли остаточно і можна не сумніватися, що її підпише президент Володимир Зеленський. Адже відомо, що МВФ всіляко лобіював продаж української землі іноземцям: чого давно хочуть багато західні інвестори, і що, за розрахунками аналітиків Фонду, зможе наповнити наш бюджет.

Проте в законопроекті №2178-10, який прийняла Верховна Рада, цього немає. Питання про доступ іноземців до купівлі наділів, за документом, повинне стати предметом референдуму та може бути відхилено. До того ж, на земельний ринок не відразу (тільки після 1 січня 2024 року) допустять юросіб і обмежать права банків на володіння, що може стримувати торгівлю ділянками. На початковому етапі купувати/продавати їх зможуть тільки фізособи.

Втім, джерела «Мінфіну» запевняють, всі ці нюанси та застереження теж обговорювалися з керівництвом МВФ. Кредитор пішов на поступки, зробивши знижку на карантин, економіку, що стала слабкішою через коронавірус, і слабкі ринки.

Через непросту ситуацію в Україні та в світі у 2020 році буде складно розраховувати на максимальний попит на нашу землю і, як наслідок, на формування справедливої ціни. Тому було дозволено не відкривати ринок землі повністю, а лише трохи «відкрити двері».

Гроші на борги

Навіть при оперативному узгодженні позицій та зборі голосів у Верховній Раді може піти 3-4 тижні на остаточне прийняття банківського закону і секвестрованного бюджету. Після ухвалення земельної реформи цього понеділка парламентарі пішли на роботу в комітетах і з виборцями на 14 днів.

Квітень нам точно доведеться пережити без програми МВФ і кредитного траншу. Але фінансисти впевнені, що у Мінфіну є запас міцності, і платежі за держборгом будуть йти без затримок. Валюти вистачить майже на два місяці.

А якщо буде потрібно добрати коштів, то чиновники можуть розміщувати нові випуски доларових ОВДП (облігацій внутрішньої держпозики) або взяти кошти із золотовалютного резерву Національного банку, розмір якого знаходиться на рівні $25 млрд.

Читайте також: НБУ відклав на рік введення ваги ризику за ОВДП в іноземній валюті

«Запас валюти на рахунках уряду, за моїми оцінками, трохи менше потреби для виплат до кінця травня. Ця різниця і червнева потреба може бути компенсована купівлею валюти у Нацбанку, за рахунок гривневого ресурсу, який НБУ направить до бюджету, завдяки різниці перевищення доходів над витратами у 2019 році", — проаналізував для «Мінфіну» ситуацію старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Він також уточнив, що не варто відкидати й те, що значна частина валютних виплат — це погашення валютних ОВДП, які користуються попитом. Швидше за все, ці виплати будуть рефінансовані, що також підтримає виконання бюджету та покриття витрат за держборгом.

Не дефолт, а реструктуризація

Нещодавно з'явилася новина про те, що МВФ через розгул коронавірусу у всьому світу дасть бідним країнам відстрочку за кредитними виплатами. Вони зможуть заощадити на виплатах за держборгом. Переважно це держави з Африки, Азії та Латинської Америки.

Україна не увійшла до списку країн-пільговиків. Хоча ходили розмови про те, що наші чиновники зможуть виклопотати собі пільги і відстрочки, однак більшість опитаних експертів вважають це малоймовірним.

Дивіться також: Дефолт відміняється? МВФ отримав своє: ринок землі та Приват. Як реагує курс та економіка (відео)

«За стандартами Світового Банку, під визначення найбідніших країн підпадають держави з ВВП на душу населення менше 1175 доларів. Але, за даними того ж СБ, в Україні ВВП на душу населення становить 2660 доларів на 2018 рік», — пояснив причину начальник відділу з роботи з інвесторами Банку Кредит Дніпро Андрій Приходько.

Про дефолт поки що всерйоз не говорять. Ні за внутрішнім держборгом, ні за зовнішнім. Незважаючи на те, що в останньому випадку потрібен дефіцитний долар, запас якого припинив активно поповнюватися.

Нацбанк більше не скуповує відчайдушно долар на міжбанку, як робив це рік тому, коли активно зростала експортна виручка українських експортерів (в першу чергу, агропідприємств), а головне — регулярно надходила валюта від іноземних скупників ОВДП.

Так і Мінфін давно не розміщував доларових випусків єврооблігацій, і не скоро буде це робити, з урахуванням турбулентності на світових ринках і відсутності робочої угоди з МВФ.

Наша країна, в основному, витрачає долар — для підтримки курсу гривні на міжбанку. І зовсім мало залучає валюти для поповнення золотовалютних резервів: все, що вдалося уряду нещодавно — це розмістити 3-місячні ОВДП на $801,6 млн і річних папери на €75,7 млн.

При цьому платити кредиторам доводиться кожен місяць і досить великі валютні суми — $9 млрд у 2020 році: $5,5 млрд за внутрішнім боргом і $3,5 млрд — за зовнішнім. Піки платежів припадуть на травень і вересень, коли на нас чекають виплати $1 млрд за держгарантіями США і $1,4 млн за єврооблігаціями, відповідно.

Якщо, звичайно, чиновники вирішать не домовлятися про відстрочки, розстрочки і навіть списання. Саме до цього їх зараз активно підштовхують, з огляду на розширення епідемії коронавірусу і необхідність збільшення фінансування медицини.

«Варто говорити не про дефолт. Дане питання необхідно розглядати через призму інших практик, — мова йде про списання та реструктуризацію боргів. При цьому, акцент треба робити саме на списання. Як це зробили Польща на початку 1990-х чи Греція кілька років тому», — вважає Віктор Пастернак.

Реструктуризація держборгу може бути не тотальною (за всіма зобов'язаннями), а частковою. За одними позиками платити, а за іншими попросити відстрочку.

Читайте також: Чому дефолт — це погано. Пояснення «на пальцях»

«Золотовалютні резерви хоча й знаходяться на високому рівні, але, за відсутності рефінансування і при повних виплатах за держборгом, впадуть до критичного рівня нижче 2,5 місяців імпорту", — підрахував Андрій Приходько.

На його думку, така просадка ЗВР буде занадто ризикованою на тлі непередбачуваної ситуації у світі. Таким чином, якщо не вдасться залучити у МВФ та інших кредиторів хоча б $5 млрд у 2020 році, у країни не залишиться іншого виходу, як запросити нову реструктуризацію у власників українського суверенного боргу.

Без МВФ і з дефіцитом бюджету

Без кредитної програми МВФ і реструктуризацій держборгу Україні буде вкрай складно підтримувати загальну платоспроможність. Тобто, фінансувати потреби держбюджету. Він хронічно не виконувався у 2019 році, а в 2020-му ситуація різко погіршилася через карантин і закриття багатьох підприємств. В нинішніх умовах є зовсім небагато джерел для його наповнення та економії:

  • Пряма емісія гривні — чого побоюються найбільше, оскільки вона загрожує глобальним витком девальвації гривні та інфляції.
  • Примусова девальвація гривні, спрямована на зростання емісії та на збільшення гривневих заробітків експортерів.
  • Підвищення податкових ставок, що може мати слабкий ефект у в'янучій економіці.
  • Подальший секвестр бюджету, який буде неможливо фінансувати.

Але експерти підтверджують, що все це шлях у нікуди.

«Окрім МВФ, на сьогодні доступні джерела наповнення бюджету мають інфляційний характер: девальвувати курс гривні або вливати в систему незабезпечену гривню у вигляді емісії, значна частина якої потрапить на валютний ринок. Це шлях в нікуди", — упевнений директор департаменту ризик-менеджменту ПАТ «КБ «Акордбанк» Микола Войтків.

Він також каже, що підвищення податкових ставок неможливе. Приватизація зараз нічого не дасть, крім ймовірних скандалів. Підвищити рівень адміністрування податків у сучасних умовах можливо, але тільки теоретично.

Скільки може отримати Україна

Тому оптимальними і єдино правильним в нинішній ситуації вважається варіант з форсуванням переговорів з МВФ і підписанням кредитної угоди.

«За наявності політичної волі, технічні моменти з боку МВФ не займуть багато часу. На підготовку Меморандуму, затвердження Радою Директорів фонду і виділення грошей піде два-три тижні», — вважає Андрій Приходько.

Нещодавно озвучений план президента Зеленського вважається цілком реальним:

• підписання з МВФ програми EFF загальним обсягом $8 млрд;

• отримання пакету кредитної допомоги від Світового банку, Євросоюзу та інших міжнародних кредиторів на $2 млрд.

Але тільки в оперативне отримання великих сум мало хто вірить. Очікується, що перший транш МВФ, якого чекають в травні, не перевищить $1,5-2 млрд. Хоча не виключається ще деяка фінансова підтримка в рамках програми боротьби з COVID-19. Від інших кредитних донорів цього року чекають ще близько $1-1,5 млрд.

Можливо ще $1-1,5 млрд МВФ виділить Україні у вересні-жовтні 2020 року. Але тільки, якщо ми зможемо підтримувати макроекономічну стабільність і будемо відпрацьовувати свої зобов'язання.

Плюс експерти МВФ і Держдеп США будуть пильно стежити за судовими процесами щодо Приватбанку. Щоб не допустити світової з колишніми акціонерами (Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим) і великих виплат компенсацій в їх рамках.

Фінансовим ринком ходять наполегливі чутки про те, що банківський закон вдалося провести через Верховну Раду, завдяки секретній домовленості між Мінфіном/Нацбанком з Ігорем Коломойським щодо компенсації. А саме за виплатою йому $2 млрд після того, як українська економіка почне приходити в себе після наслідків COVID-19.

Це рівно те, чого не хочуть допустити у Вашингтоні. Там не в захваті від ідеї, що транші МВФ перекочують в кишені українських олігархів. Причому, при будь-якому розкладі: праві чи не праві колишні власники Приватбанку. Завдання Міжнародного валютного фонду — виділяти кредитні транші частинами, і не допускати перетікання свого фінансування.

«Швидше за все, уряду доведеться кілька разів переглядати параметри бюджету, в залежності від розвитку ситуації. Поки що складається враження, що машинобудування і металургійний сектор країни постраждають більше за інших від можливої глобальної рецесії», — переконаний Дмитро Чурін.

Ще від Фонду чекаю обмежень щодо гривневої емісії та інфляційних показників.

«МВФ, в рамках видачі траншів, найвірогідніше встановить обмеження на зростання грошової маси, в незалежності від способу її збільшення, розуміючи, що надлишки будуть тиснути на курс, і на інфляцію», — вважає Микола Войтків.

Ірина Тимофєєва