За словами Романа Корнилюка, який з варіантів буде реалізовано, залежить від двох чинників:
- масштабу кризи;
- реакції на неї фінансових регуляторів.
Читайте також: Які акції підготували банки до Нового року
Два сценарія розвитку подій під час економічної кризи:
- якщо рецесія не буде дуже потужной, а НБУ проводитиме м’яку політику щодо контролю небанківських компаній, може посилитись процес так званого регуляторного арбітражу. Тобто власники фінансово слабких невеликих банків із вітчизняним капіталом переорієнтують свій кредитний бізнес поза поле традиційно жорсткого банківського регулювання.
Таким чином частково може повторитися сценарій минулої кризи. Після банкопаду 2014−2016 рр. розквітнув сектор небанківських мікрокредитів, а окремі банки здавали свої ліцензії і продовжували працювати у м’якших регуляторних умовах.
Читайте також: Опитування GFK: куди українці інвестують гроші
- У випадку сильної рецесії та зниження споживчого попиту на кредити і доходів населення небанківський ринок позик може постраждати більше, ніж банківський. Обсяги мікрокредитів істотно знизяться через високий рівень невиплат за старими кредитами та дефіциту ліквідності у МФО, яким важче у порівнянні з банками знайти джерела фондування.
Ринок може істотно переформатуватися через антикризові заходи нового регулятора. Після спліт-реформи НБУ отримає суттєві важелі впливу на банки та МФО. Як свідчить досвід банківського ринку в 2014—2016 рр., далеко не кожен фінансовий посередник в Україні здатний демонструвати належні показники фінансових та операційних ризиків в умовах кризи. Тому часто вони буди змушені згортати діяльність та покидати ринок.
Читайте також: Бути щасливим під час кризи
Як писав «Мінфін», майбутнє за необанками. З ними важко змагатися у багатьох нішах — платежів і кредитування, інвестицій і управління фінансами.