Експерти відреагували на зміни у соцмережах та пояснили, до яких наслідків призведуть рішення регулятора. Багато хто підтримав Нацбанк, хоча не обійшлось і без критичних зауважень.

Яких наслідків чекати

«Все це має позитивно впливати на курс гривні та знизити вартість капіталу в економіці», — прокоментував рішення Нацбанку на своїй сторінці у Facebook міністр економіки Тимофій Милованов. Щоправда він не уточнив, що має на увазі під «позитивним впливом» – укріплення чи послаблення курсу національної валюти. Згодом в коментарях до посту він уточнив, що зміни мають допомогти експортерам, тому, очевидно, що міністр розраховує на здешевлення гривні.

«Очікуємо зниження ставок по кредитам та депозитам, та активізації кредитування, в тому числі за рахунок того, що кредитний ресурс стане доступнішим», — у свою чергу відзначила перший заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова.

Детальніше про наслідки зниження облікової ставки розповів президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак. За його словами такий крок:

  • миттєво знизить дохідність депозитних сертифікатів та ставки на міжбанківському ринку;
  • в короткостроковій перспективі зменшить кредитні та депозитні ставки в банках
  • знизить вартість запозичень бюджету через гривневі ОВДП;
  • допоможе економіці відновлюватися та зростати швидше;
  • не створить загрози підвищення інфляції.

Бажаєш заробляти на ОВДП? Купуй облігації з високою дохідністю та отримай бонус від «Мінфіну»

Незважаючи на зміни реальна ставка (облікова ставка мінус інфляція) залишається однією з найвищих у світі, звертає увагу фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. «Інфляція виявилася нижчою, ніж очікували – 5,1% у листопаді, тоді як на кінець року очікування були 6,3%. Нацбанк прогнозував на кінець року облікову ставку 14,5%, відповідно реальна мала би становити 8,2%. На даний момент реальна ставка 13,5% — 5,1% = 8,4% Тобто, той же рівень, що й прогнозувався раніше. Трохи менша інфляція, як наслідок, нижча облікова ставка. Але реальна залишається однією із найвищих в світі на пару з Єгиптом, й наступного року мало би бути зниження і її в район 4%», -пояснює експерт. За таких умов, вважає він, попит нерезидентів на ОВДП збережеться.

Хто сподівався на більше

За словами Тараса Козака, більшість економістів очікували зниження облікової ставки на 1-1,5%. Однак сам він чекав, що Нацбанк знизить її на 2,5%. «Все ж таки, зниження до 13% було би краще», — зазначив він.

Невдоволення рішенням регулятора на своїй сторінці у Facebook висловив директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. «НБУ так і не наважився встановити ставку адекватну економічній ситуації», — написав він. За його словами, ставка мала б бути не більше 9,9%.

Правильним, але запізнілим назвав рішення регулятора голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин. «В умовах, коли показник інфляції за останній рік становить 5,1%, спостерігається фактично промислова дефляція, показник облікової ставки на рівні 15.5% можна було б вважати саботажем на шляху пом’якшення монетарної політики», — зазначив він.

За словами Богдана Данилишина, до зниження облікової ставки регялятора підштовхнула різка критика з боку Ради НБУ і громадськості.

Голова ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник сподівається на більш суттєве зниження ставки вже найближчим часом. «Роботодавці очікують, що у січні облікова ставка складе 9 в.п, а у лютому – 8 в.п. Адже поточний рівень інфляції цьому сприяє», — заявив він.

Різких кроків не буде

Член Ради Нацбанку Віталій Шапран пояснив, чому різке зниження облікової ставки може мати негативні наслідки. «Щодо розміру зниження облікової ставки 2,0 процентні пункти, думаю він міг би бути і більшим, але ненабагато. Хочу застерегти тих експертів які вийшли напередодні з гаслами «Даєш 10%» — занадто різке зниження ставки може привезти до відтоку нерезидентів з ринку ОВДП, тому зниження має бути поступовим», — зазначив він.

Читайте також: Новини Нацбанку: як реагував курс

Відповідно до підготовленого у жовтні прогнозу, Нацбанк заявляв про плани поступового зниження облікової ставки до 8%. Однак, очікувалось, що це вдасться зробити не раніше 2021 року. Оновлений план буде оприлюднено в межах чергового перегляду макроекономічного прогнозу у січні. Після цього стане зрозуміло за яким графіком регулятор планує надалі знижувати облікову ставку.