На дії влади підприємці відреагували протестами та вимогами ветувати закони. В результаті задля досягнення компромісу уряд розпочав роботу над удосконаленням законодавства у сфері діяльності ФОП.

Що потрібно врахувати, аби тотальна фіскалізація не обернулася тотальним саботажем, у своїй колонці на «НВ» розповіла виконавчий директор Української асоціації прямого продажу, член Наглядової ради Української ради бізнесу Надія Бердичук. 

1. Направити дії на зловживання, а не на всіх ФОПів. Не треба боротися з «хворобами», вбиваючи весь організм. Якби ухвалені закони були націлені проти несумлінного бізнесу, який ухиляється від податків через спрощену систему, то малий бізнес міг би стати навіть союзником влади.

Малий бізнес потребує підтримки, великий — обмежень, інакше він поглинає малий. Великий бізнес здатен масштабуватися і тривалий час працювати на збиток собі, щоб витіснити дрібніших конкурентів і посісти монопольне становище на ринку. У малого бізнесу «жирового прошарку» немає, він швидко гине. Та чи ухвалені зміни унеможливлюють зловживання і захищають ФОПів, які нічого не порушують? Є сумніви. Підприємці справедливо кажуть, що великий бізнес зможе адаптуватися до нових правил, а от малий — не факт.

Читайте також: Пристрасті навколо РРО: коли запрацює тестовий режим

2. Працювати з ризиками. Тотальна фіскалізація створює ілюзію «простого рішення» для складної проблеми. Але ми бачимо чимало прикладів, коли не відбувається різкої зміни поведінки тільки на підставі прийняття законів. Фіскалізація торгівлі — це не одномоментний, а тривалий процес. Напевно, такий самий, як поширення державної мови на всі сфери діяльності чи обов’язкове перевезення дітей тільки в автокріслах. Закони ніби ухвалені, але наступного дня ми не прокинулися в іншій країні. Це процес поступовий.

Щоб не робити всіх ФОПів порушниками та не відкривати можливості для корупційних дій перевіряльників, варто відмовитися від ідеї тотальної фіскалізації, а сконцентруватися на роботі у сфері підвищених ризиків. З продажем товарів, які вже підпадають під обов’язкову фіскалізацію, досі є проблеми. То давайте спочатку там наведемо лад, а не будемо намагатися охопити неохопне.

На сьогодні визначені категорій товарів, при продажі яких є підвищені ризики уникнення оподаткування. Це складна побутова техніка, ліки, ювелірні вироби, паливо, автозапчастини тощо.

Очевидно, що потрібно працювати і з іншими критеріями. Великі брендові магазини, які розташовуються у торгівельних центрах, — це не такий самий малий бізнес, який має кіоск з шапками та рукавицями у підземному переході. Мережа спортивних клубів з басейнами, які продають свої абонементи через ФОП, — це не те саме, що «качалка» на 30 кв м у маленькому містечку. Великий ресторан на сто посадкових місць — це не кав’ярня з одним працівником. Потрібен диференційований підхід, і чіткі критерії оцінки (зокрема, метражі торгівельної площі), які не будуть ставити малий та великий бізнес в однакові умови. Експерти та представники бізнесу мають уже готові розрахунки та пропозиції. Головне — бажання влади.

3. Зміцнювати довіру. Різка реакція ФОПів багато в чому пояснюється попереднім негативним досвідом контактів з державною машиною. Потрібно провести інституційну реформу податкової та митної служби, довести до ладу ліквідацію Податкової міліції та інших економічних підрозділів у правоохоронних органах і створити єдину службу з боротьби з економічними злочинами. І головне — показати, що дії в цьому напрямку — це пріоритет для влади.

4. Дерегулювати та збільшити ліміти. Потрібно підвищити граничні ліміти для всіх груп ФОП, адже вони не переглядалися багато років і давно вже «з'їдені» інфляцією. А не переглядалися вони, очевидно, з прихованою метою відсікти частину бізнесу від використання спрощеної системи оподаткування. Нічого, окрім зростання тіньового сектору такі дії не принесли.

Також існує чимало «прогалин» у регулюванні сучасної торгівлі. Буває, і хочеш видати фіскальний чек, а немає визначеного правила. Деякі норми однозначно неактуальні, особливо це стосується дистанційної торгівлі. Мінфін має надати узагальнюючу консультацію щодо того, в який не складний спосіб суб'єкти мікро та малого підприємництва зможуть надавати фіскальні чеки в разі дистанційного продажу та при різних видах розрахунків між продавцем, покупцем, фінансовим посередником тощо.

5. Зрозуміти, що простого і швидкого рішення не буде. Критерії ризиків будуть змінюватися, і законодавче реагування на ризики — це постійний процес. Це шлях складний, але єдиний реальний. Як би привабливо не виглядала тотальна фіскалізація на папері, але на практиці вона не працюватиме.

Тотальна фіскалізація саботуватиметься. Перевірити 1,5 мільйона ФОПів неможливо, а отже, невідворотності покарання за порушення законодавства не буде. Небезпечно, якщо влада зробить з цього висновок, що гайки «прикрутили» недостатньо міцно, і з’являться нові законодавчі ініціативи на обмеження спрощеної системи, запровадження документообороту, маркування та інші шкідливі для малого бізнесу ініціативи.

Тож, раціональніше концентруватися на значних порушеннях, а не додавати ризиків малому бізнесу. Він і так має досить турбот.