Станом на 19 жовтня Верховна Рада прийняла 86 законів, багато з яких стосуються діяльності середнього і малого бізнесу. Зрозуміло, що у цьому сегменті найвища зайнятість серед суб’єктів господарювання. Але масштаби діяльності і загальний обіг коштів змушують засумніватися, наскільки доцільно боротьбу з тіньовими схемами починати саме з ФОПів. Втім, часу на роздуми обмаль, оскільки частину змін вже прийнято; інші чекають розгляду на чергових пленарних засіданнях.

«Мінфін» проаналізував, з якими головними новаціями доведеться мати справу українським підприємцям.

РРО для кожного

Чи не найбільших змін за час свого існування спрощена система оподаткування зазнала із прийняттям законів № 128-IX і № 129-IX. Документи зобов’язують підприємців використовувати розрахункові касові апарати, збільшують штрафи для бізнесу, впроваджують електронний чек та «кешбек» для покупців.

Читайте також: Сергій Верланов: «Нова податкова служба проти наповнення бюджету за будь-яку ціну»

Найменше новації торкнулися першої групи спрощенців, річний дохід яких не перевищує 300 тис. грн. В епіцентрі змін опинилися платники єдиного податку 2-4 груп.

Більшість норм наберуть чинності з 19 квітня 2020 року, за винятком окремих.

З 19 квітня 2020 року

  • Застосування касових апаратів стане обов’язковим для всіх «єдинників» 2-4 груп, незалежно від виду діяльності, з обсягом річного доходу більше 1 млн грн.
  • Крім цього, РРО зобов’яжуть використовувати ФОПів, які реалізовують техніку, що підлягає гарантійному ремонту, лікарські засоби, медвироби, а також надають платні послуги у сфері охорони здоров’я.
  • «Спрощенці», які займаються реалізацією побутової техніки, що підлягає гарантійному ремонту, лікувальних засобів і медичних виробів, а також ювелірної продукції, будуть вимушені вести облік товарних запасів і зберігати в місці продажу, підтверджуючі облік і походження товарів документи.

З 1 жовтня 2020

Інша новація — так званий «кешбек» або механізм повернення коштів покупцям у разі виявлення ними порушень в оформленні чи виданні чеку запрацює з 1 жовтня 2020 року. Одночасно будуть в рази збільшені штрафи — до 100-150% вартості проданих з порушенням товарів.

З 20 жовтня 2020 року

  • Застосування касових апаратів стане обов’язковим для ФОПів 2-4 груп з так званої «ризикової групи», які здійснюють інтернет-торгівлю, продають ювелірні вироби, уживані товари, текстиль, деталі для автотранспортних засобів, зайняті в ресторанному, готельному та туристичному бізнесі.
  • Розширено перелік підприємців, які не можуть бути платниками єдиного податку. До числа аутсайдерів потрапили ті, діяльність яких пов’язана з наданням послуг телефонного зв’язку.

З 1 січня 2021 року

Всі платники єдиного податку 2-4 груп будуть зобов’язані застосовувати РРО.

Читайте також: Закони про РРО вдосконалять: Мінфін створив робочу групу

ЄСВ та ПДФО в одній звітності

Ухвалені Верховною Радою Закони № 115-IX та 116-IX, які наберуть чинності з 1 січня 2021 року, започатковують нову сторінку у податковій звітності з ЄСВ та ПДФО. Впроваджується обов’язок платників податків та єдиного соціального внеску подавати до ДФС єдину звітність з ПДФО та ЄСВ. При цьому, вона має бути квартальною і з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

За неподання, несвоєчасне подання, подання з помилками, недостовірними даними або ж не за встановленою формою звітності, буде накладатися штраф у розмірі 510 грн, а за повторне порушення — 1020 грн.

Форму цієї звітності впродовж року має розробити Міністерство фінансів. До того часу залишатиметься діючою форма № 1 ДФ.

Єдиний рахунок

Наступним кроком після запровадження єдиної звітності з ЄСВ та ПДФО стало введення єдиного рахунку для сплати податків, зборів і ЄСВ. Законом № 190-IX встановлено, що з 1 січня 2021 року в Казначействі на ім’я ДПС України відкривається єдиний рахунок. Він може використовуватись платником податків для сплати ЄСВ, грошових зобов’язань та податкового боргу, крім ПДВ та акцизного податку з реалізації спирту і пального, для яких вже діють спецрахунки.

Читайте також: Рада ввела єдиний рахунок для сплати податків та ЄСВ

Передбачається, що введення єдиного рахунку полегшить життя бухгалтерам і підприємцям. Водночас новації не є обов’язковими до впровадження. Платники податків мають право продовжувати сплачувати платежі на існуючих умовах (на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до бюджетів, небюджетні рахунки для зарахування ЄСВ)

Держбюджет-2020: наслідки для ФОП

Верховною Радою 14 жовтня прийнято головний фінансовий документ країни. Він передбачає зміну основних соціальних показників. Що цікавить ФОПів, так це розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму. В Державному бюджеті на 2020 рік передбачено їх несуттєве збільшення:

  • розмір мінімальної заробітної плати становитиме 4723 грн (на 550 грн більше ніж у 2019 році);
  • прожитковий мінімум для працездатного населення на початок року —2102 грн.

Читайте також: Яку суму податків ФОП сплачуватиме за себе і працівників у 2020 році

Для ФОПів це означає наступне:

* зростає сума відрахувань по ЄСВ для всіх осіб підприємців на 121 грн (4723 грн*22%=1039,06 грн). У 2019 році мінімальний страховий внесок з ЄСВ становить 918,06 грн;

* зростає ставка єдиного податку для першої групи «спрощенців» (до 10 % прожиткового мінімуму) – 210,20 грн. У 2019 році вона становить 192,10 грн;

* зростає ставка єдиного податку для другої групи «спрощенців» (до 20 % мінімальної зарплати) – 944,60 грн. У поточному році ця сума дорівнює 834,60 грн;

* збільшується мінімум, який потрібно сплатити за найманого працівника: 4723 грн (мінімальна з/п) + 1039,06 грн (ЄСВ 22% від «мінімалки») = 5762,06 грн. Наразі ця сума становить 5091,06 грн. Крім того, слід врахувати, що із заробітної плати найманого працівника також утримуються: ПДФО 18% від «мінімалки» (у 2020 році — 850,14 грн) та військовий збір 1,5% від «мінімалки» (у 2020 році — 70,85 грн).

Читайте також: Який курс долара закладено в бюджет-2020

Ірина Рибніцька