Законопроект №2250 є досить неоднозначним. Схожий проект прийняли в Польщі в серпні цього року. Головне питання в тому, чи може Україна дозволити собі подібні зміни і який чекати результат.

Задум законодавців - забезпечити сприятливі умови для студентів, молодих спеціалістів та роботодавців у налагодженні співпраці. Зокрема:

  • зменшити відтік українських спеціалістів за кордон;
  • підвищити рівень практичних навичок студентів; 
  • знизити рівень «неофіційного» працевлаштування;
  • мінімізувати фінансову залежність студентів.

Читайте також: Неоподатковуваний вік. До чого призведе скасування податків для молоді

Проте маємо від'ємну тенденцію динаміки населення та зростання пенсійного навантаження на одного працюючого. Пенсійний фонд на 42% фінансується за рахунок державного бюджету. Основним надходженням державного бюджету є податки - близько 83%. Із них 18% — податок на доходи фізичних осіб.  

Досі роботодавці оформлюють робітників на мінімальну зарплату, а решту грошей виплачують у конверті. Питання в тому, чи спрацює ефект важеля від даної реформи і чи вирішить він проблему детінізації праці. Можливий сценарій, коли роботодавець присвоюватиме собі гроші, які раніше йшли на податки, а робітнику в результаті даватиме меншу заробітну плату.

Читайте також: Коуч, а не керівник: який роботодавець потрібен молоді

Ініціатива може спрацювати в сукупності з іншими реформами, зокрема, змінами в освітній системі, орієнтації її на потреби ринку. В першу чергу законопроект розрахований на молодь, тому повинен сприяти переформатуванню ринку праці, створенню сприятливих та прозорих умов як для роботодавців, так і для молодих спеціалістів.

Читайте також: Кого беруть на роботу Google та IBM 

За умови збереження існуючої системи, дефіцит влас­них надходжень до Пенсійного Фонду України становитиме 12 % у 2025 р. та 30 % у 2050 р. За такої ситуації неможливо буде утримати основні показники пенсійної системи на поточному рівні, зокрема, співвідношення середньої пенсії та заробітної плати, розміру бюджетних дотацій до Пенсійного фонду України та розмір внесків.

Відповідно виникає ризик достатнього відрахування в Пенсійний фонд та вплив цього на зарахування пенсійного стажу. Таким чином ініціатива передбачає комплексну та подальшу трансформацію освітньо-податкової та пенсійної системи, але не є самодостатньою.