Про те, які кроки здійснює Польща аби припинити міграцію своїх громадян до заможніших країн Європи,  і чому Україна може повчитися в сусідів, розповів «Мінфіну» власник компанії з міжнародного працевлаштування Gremi Personal (Польща) Євген Кириченко.

Україна продовжує бути донором трудових ресурсів для Польщі, Італії, Чехії, Португалії і багатьох інших. Не дивлячись на те, що НБУ робить ставку на подальше послаблення міграційних процесів, ООН прогнозує зменшення кількості населення в Україні до 35 млн чоловік в 2050 році.

У бізнесі за таких умов без кризового менеджменту не обійтися. Те ж саме стосується української держави, якщо вона не хоче відсиджуватись на останніх позиціях світових рейтингів.

Чи є світло в кінці тунелю

Нещодавно в українському парламенті запропонували взяти досвід сусідньої Польщі й не сплачувати ЄСВ за працівників, молодших за 27 років, та скасувати останнім податок на дохід фізосіб. Ідея правильна, але чи зупинить вона міграцію молоді закордон? Це, як заткнути одну дірку в друшляку.

Своє слово і бачення має сказати уряд. Буквально місяць тому Кабміном було уповноважено Мінекономіки займатись трудовою міграцією українців.

На відміну від української держави у сусідній Польщі проблемою виїзду  громадян на заробітки закордон опікується Міністерство сім’ї, праці та соціальної політики.

Читайте також: Неоподатковуваний вік. До чого призведе скасування податків для молоді

Для того, щоб зберегти поляків на батьківщині, діє ціла соціальна система програм для підтримки молодих сімей, їхніх дітей, вирішення житлових питань для людей у віці як до 35 років, так і старшого покоління, субсидіювання малозабезпечених сімей. Поляки роблять ставку на розвиток людського капіталу і соціальний захист власних громадян.

Вже шість років, як у Польщі прийнято комплексний підхід — Стратегія розвитку людського капіталу. Цей програмний документ передбачає досягнення цілком зрозумілих цілей: збільшення занятості населення, зростання їх професійної діяльності, покращення рівня компетенції та поліпшення здоров’я громадян.

Її доповнює Стратегія відповідального розвитку, прийнята в 2017 році. Мета — зростання доходів польських жителів при одночасному посиленні згуртованості в соціальному, економічному, екологічному та територіальному вимірах.

Підтримка відкриття власної справи

У Польщі через служби зайнятості не лише підшукують роботу тим, хто її не має, а й беруть на себе співфінансування відкриття власної справи.

Достатньо зробити заявку, де викласти суму необхідних коштів та бізнес-план. Розмір обмежено розміром середньої зарплати за півроку, це приблизно 180 тисяч гривень.

Забезпечення поляків житлом

У Польщі за останні роки успішно діє декілька програм:

«Помешкання для молоді». Держава взяла на себе частину вартості кредиту за квартиру чи будинок (50-65 м2 корисної житлової площі). В залежності від кількості дітей можна розраховувати на 10-30% вартості помешкання. Якщо в родині більше трьох дітей, є можливість повторної участі в програмі. Кредит за програмою потрібно взяти мінімум на 15 років.

В минулому році на цю програму було виділено 768 млн польських злотих (4,8 млрд грн). Програма була передбачена на п’ять років до 2018-го і визнана успішною. Взамін неї запущено програму «Індивідуальний житловий рахунок» без обмеження за віком — можливість накопичити на власне житло і не платити 19% податку на прибуток.

В Україні були спроби запустити певний аналог, який формально діє і сьогодні. Це програма «Доступне житло». Однак її фінансування із року в рік складає лише 100 млн грн. А в цьому році житло отримали 380 громадян із 12 325 сімей, що перебувають у відкритому реєстрі.

Польська програма «Помешкання +» для всіх вікових категорій. Запущена рік тому, її суть полягає у будівництві доступного житла та його здачі у довгострокову оренду із можливістю подальшого викупу. Учасники програми платять на чверть більше за комунальні послуги і символічну суму за аренду, а вже через 25 років квартира стає власністю громадянина.

Відшкодування податку на додану вартість у витратах на будівельні матеріали для будівництва житла. Програма також діяла до 2018 року і охоплювала людей у віці до 36 років. У Польщі ПДВ – 23%.

Податкові пільги та підтримка дітей

Родина, в якій є дитина до 18 років, або студент до 25 років, може розраховувати на податкову знижку за першу дитину в місяць 92,67 злотих, а за четверту — то 225 злотих (курс 6,3 грн/злотий). Таке правило працює для кожного дорослого, у кого дохід менший за 56 тисяч злотих в рік (менше 30 тисяч гривень на місяць).

Окремо держава оплачує допомогу за кожну дитину по 500 злотих в місяць в незалежності від того, скільки доходів має родина. Такі правила вступили в силу з 1 липня, хоча програма почала діяти ще з 2016 року. Після оновлення правил в програмі взяло участь додатково понад 2,6 мільйонів поляків.

І це далеко не вся допомога. З цього року кожен, хто пішов у початкову, середню школу, технічну середню школу і школу мистецтв, гарантовано отримає 300 злотих для того, щоб зібратись до школи. Це забезпечує програма «Добрий старт». Інша програма «Шкільне придане» відповідає за те, що кожен мав за державний кошт підручники для навчання.

Субсидія на послуги ЖКГ

Якщо родина в середньому на одну людину має менше за 1287,25 злотих, що на чверть більше мінімальної пенсії в Польщі, то вона має право на допомогу, що буде виплачуватись наступні шість місяців.

Сума субсидії вираховується, виходячи з доходів родини, видатків на утримання оселі та орендних ставок в муніципальному житловому фонді.

Що робити Україні

Винаходити велосипед не потрібно – варто взяти досвід сусідів зі схожими проблемами і адаптувати до українських реалій. Потрібні конкретні і системні кроки, а не окремі законодавчі ініціативи депутатів, як у випадку із законопроектом про скасування оподаткування для молоді.

А що ж пропонує українське Міністерство економіки та розвитку торгівлі в п’ятирічній програмі українського уряду для боротьби з трудовою міграцією? Створити сайт для пошуку роботи…

Як видно з досвіду Польші – від прийняття стратегій до розгортання програм на повну потужність треба не один рік. І бажання влади працювати системно та стратегічно.

Адже, загалом нині не зрозуміло, який курс взяла Україна і чого вона хоче досягти.  Реформи – це процес. Вони мусять мати кінцеву мету, яку потрібно бачити ще на початку. Уяви про це немає не лише у громадян, а й державного керівництва десятками років. А від того всі негаразди. Україні потрібен свій «бізнес-план» і чітке його виконання.