Зростання споживчих цін «розігрівають» і внутрішні, і зовнішні чинники. Світові ціни на нафту росли семимильними кроками, слідом за ними дорожчали енергоносії, які імпортує Україна. Дорогий бензин спровокував зростання цін на транспорт та інші товари.
Долар цього року почав дорожчати раніше звичайного, а переговори з МВФ сильно затягнулися, поставивши під питання майбутні виплати за зовнішніми кредитами і спровокувавши зростання девальваційних очікувань. Світло в кінці тунелю вже з'явилося — уряд домовився про підписання нової програми з кредитором. Правда, результати цих домовленостей скоро відчує населення — за рішенням Кабміну, з 1 листопада тарифи на газ для українців виростуть майже на чверть.
Нацбанк вже тричі в цьому році підвищував облікову ставку. В останній раз вона виросла на початку вересня — до 18%. Але це не дуже допомогло загальмувати зростання цін — в перший місяць осені інфляція склала 1,9%.
Читайте також: Зростання цін на газ – перемога
Яким буде новий прогноз НБУ і на скільки в підсумку виростуть споживчі ціни до кінця року, прогнозувати складно. Швидше за все, курс гривні продовжить слабшати, імпортні товари знову подорожчають. Україна очікує зростання комунальних тарифів і сезонне підвищення цін.
Майбутній рік також непростий. У 2019 Україну чекають подвійні вибори — період популістських рішень та щедрих обіцянок, на які чуйно реагують ціни. Так що прогноз Нацбанку — 5,8% на кінець року, може також не збутися.
«Мінфін» запитав у експертів, чому НБУ знову промахнувся з інфляційними прогнозами і попросив їх спрогнозувати темпи зростання споживчих цін у 2018 та 2019 році. Консенсус-прогноз вийшов невтішним: на 2018 рік — 10,17%, на 2019 — 8,1%.
Беріть участь у «Розіграші від ТОП-банків» та отримайте шанс виграти 20 000 грн до Нового року!
Віталій Шапран, член Українського товариства фінансових аналітиків
Прогноз інфляції НБУ спочатку був занадто оптимістичним. Але потрібно пам'ятати, що частина адміністративної складової інфляції поза зоною контролю Нацбанку. Монетарна складова інфляції зараз мінімальна, так що регулятор діяв виважено і зробив все, що міг. Якби ставку піднімали швидше, ефект для економіки був би гірше. Я вважаю, що за підсумками року результат для України буде непоганим. Проблема в іншому: з інфляцією боровся лише НБУ, уряд цьому процесу уваги приділяв мало.
Серед причин посилення інфляційного тиску можна виділити зростання зарплат, зростання цін з боку монополій і зростання цін на нафту. 4-й квартал для України найменш передбачуваний, так як прив'язаний до опалювального сезону: думаю ми відчуємо на собі високі ціни на нафту. На мою думку, інфляція не перевищить 10%, можливі відхилення +/- 2-3 п.п.
Що стосується 2019 року, то я дотримуюся сценарію НБУ. Це рік виборів і політикам потрібно б зменшити адмінскладову інфляції. Але як себе поведе наш політикум сказати складно. Бюджет прийнятий в першому читанні, але я бачу, що виборчий бюджет вже росте за видатками та знижується за доходами. Наприклад, Рада заблокувала зростання акцизів на алкоголь та тютюн, а представники однієї з партій заявили, що будуть лобіювати мінімалку в 6000 грн, що може призвести до зростання виплат бюджетникам. Не маючи бюджету складно прогнозувати інфляцію.
Вересневий стрибок цін значно перевищив очікування Нацбанку. У спробах стримати інфляцію, НБУ діяв досить жорстко. Однак вплив немонетарних чинників, на які величина облікової ставки не впливає, виявився сильнішим за прогнозовані.
Що стосується причин посилення інфляційного тиску, то у вересні не було уповільнення базової інфляції, як розраховували в НБУ. Зростання обмінного курсу, яке розпочалося у другій половині літа, призвів до прискорення зростання цін на імпортні товари. До того ж ціни на пальне сильно зросли внаслідок зростання світових цін на нафту і девальвації національної валюти.
Інфляція у 4 кварталі 2018 року буде залежати від зростання тарифів на газ та інші комунальні послуги, сезонного збільшення цін на продукти харчування. Очікуване зростання курсу гривні потягне за собою збільшення цін на імпортні товари. Поточний прогноз Нацбанку — 8,9% — ми розглядаємо як оптимістичний. Наш базовий сценарій передбачає інфляцію на рівні 9,2-9,5%, а песимістичний — вище 9,5%.
Що стосується наступного року, то в світлі майбутніх виборів владі буде складно втриматися від популістських рішень. В першу чергу в тих напрямках, які можуть прискорити зростання доходу громадян, а це мінімальна зарплата і прожитковий мінімум. Показники, закладені в проект бюджету на 2019 рік, загрозливими не виглядають, однак внесення змін надалі виключити не можна. Ми вважаємо, що в 2019 році Нацбанк продовжить жорстку монетарну політику, тому облікова ставка залишиться високою. Це повинно стримувати зростання інфляції. Наш прогноз на 2019 рік наступний: за базовим сценарієм — 7-8%, за оптимістичним — 6%, песимістичним — 9-10%.
Ми зберігаємо прогноз зростання індексу споживчих цін на кінець 2018 року на рівні 9,5%. Цей показник враховує останнє рішення уряду про підвищення ціни на газ для населення на 23%. Відповідно, в зв'язку з підвищенням тарифів на послуги газопостачання та теплопостачання, в листопаді-грудні очікується прискорення інфляції.
Аналітики НБУ досить влучно встановили прогноз на рівні 8,9% ще в січні цього року. Цікаво, що на початку 2018 року розкид прогнозів інфляції становив від 6,5% до 10,5%, а консенсус-прогноз (медіана прогнозів аналітиків від 24 організацій) — ті ж 8,9% інфляції на кінець 2018 року, що і в прогнозі економістів НБУ. А, отже, тренд був правильно передбачений і регулятором, і ринком.
Інфляція в Україні за своєю природою дуже волатильна: досить високу вагу в структурі її розрахунку мають окремі продовольчі товари, ціни на які «скачуть» в залежності від сезону, погодних умов, окремих галузевих подій. Так, динаміка індексу споживчих цін зазвичай досить різко реагує на зміну цін на такі товарні групи, як овочі, фрукти і яйця. Тому принципової різниці між прогнозом інфляції 8,9% і 9,5% практично немає.
У 2019 ми очікуємо збереження рівня інфляції трохи нижче поточного: з прогнозом 8% на кінець наступного року і середньорічної інфляцією 8,7% проти 10,7% в 2018 році. Очевидно, що можливості жорсткої монетарної політики обмежені, особливо з урахуванням описаних вище особливостей інфляційного показника в Україні. Наприклад, істотне зростання витрат в аграрному секторі — подорожчання палива і мінеральних добрив, підштовхне ціни на продовольчі товари до подальшого зростання.
Незважаючи на «віражі» індексу споживчих цін, базова інфляція вже два роки стійко тримається в діапазоні 6-10%. Цей показник «очищений» від волатильних товарів і більш адекватно, хоч і не ідеально, відображає інфляційну тенденцію. Тому можна вважати, що нормалізація інфляції вже відбулася.
Прогноз інфляції НБУ спочатку мав досить високі шанси на реалізацію. Корективи внесли глобальні геополітичні і макроекономічні чинники, а також підвищена нервозність українського валютного ринку в серпні-вересні.
Основні причини посилення інфляційного тиску ми бачимо в сильному зростанні світових цін на нафту та інші енергоносії, зниження курсу гривні, а також в значному збільшенні споживчого попиту в Україні. Санкції США проти Ірану стали головним чинником зростання котирувань на нафту марки Brent на 24% — до $80 за барель з початку року. Це підштовхнуло зростання цін на імпортовані Україною нафтопродукти, природний газ та енергетичне вугілля.
Оборот роздрібної торгівлі в Україні, значну частину якого складають імпортні товари, виріс за 9 місяців на 6% в порівнянні з тим же періодом 2017 року, в тому числі за вересень — на 7% рік до року. Всі ці чинники ведуть до зростання внутрішніх цін, а також до розширення зовнішньоторговельного дефіциту. А це, в свою чергу, чинить тиск на курс гривні і ще більше підстьобує зростання цін.
У 4 кварталі розганяти інфляцію будуть ціни на енергоносії та динаміка курсу гривні: обидва чинники вносять невизначеність у прогнозування рівня інфляції. Спекулятивний капітал і зриви поставок нафти з політично нестабільних регіонів можуть викликати подальше зростання нафтових котирувань у світі. У той же час на українському валютному ринку сформувалися досить високі девальваційні очікування, які підкріплюються зростаючим сезонним попитом на валюту і додатковим фактором майбутніх виборів. Ми зберігаємо свій прогноз споживчої інфляції на кінець 2018 року на рівні 10%.
Очікувана інфляція на кінець 2019 року — 8,5%. Підтримувати інфляцію буде зростання доходів населення і споживчого попиту, а також поступове зниження курсу гривні. Сприяти уповільненню інфляції в наступному році буде зниження світових цін на сировинні товари, в тому числі енергоносії.
Прогноз інфляції в Україні прив'язаний до бюджету, в який вигідніше закладати більш низький рівень інфляції. З іншого боку, заниження рівня може відбуватися несвідомо, в результаті впливу «шумів» та помилок попередніх прогнозів. Якщо подивитися прогнози за кілька минулих років, то видно викривлення в 1,5 рази. Тому не складно припустити, що і в цьому році рівень інфляції буде десь в півтора рази вище прогнозованого НБУ, тобто не менше 12%.
Інфляція в Україні насправді величезна: споживчі ціни на основні товари і послуги з 2014 до 2018 року сукупно зросли в 2,5 рази. Це найвищий показник в Європі, та й на пострадянському просторі ми одні з лідерів за цим показником. Інфляція б'є в першу чергу по найбільш незахищеним соціальним групам населення.
Незважаючи на те, що Нацбанк проводив досить жорстку монетарну політику, це не зробило належного ефекту. Причина в тому, що інфляція в Україні має скоріше немонітарную природу. На неї впливають політичні і соціальні фактори, які сильно ускладнюють довгострокове прогнозування. Наприклад, якщо в бюджеті мало грошей, то уряд може вирішити збільшити розмір акцизу. Подібного роду спроби робляться регулярно: не виключено, що алкоголь і тютюн знову опиняться під «атакою». І замість обумовленого в минулому році збільшення акцизів на 20% його спробують перевищити. Але це не завжди спрацьовує: надходження до держбюджету можуть зменшитися за рахунок контрабанди або зниження споживання цієї групи товарів. В цілому ми прогнозуємо інфляцію на 2019 рік на рівні 10%.
Прогноз НБУ в цілому був помірним і не брав до уваги зростання ризиків на міжнародних ринках: підвищення відсоткової ставки з боку ФРС тричі за останній рік призвело до падіння багатьох світових валют. У цій ситуації дії НБУ можна вважати адекватними і своєчасними: регулятор підвищив ставки до граничного рівня.
Зростання інфляції пов'язаний з ослабленням гривні через зміцнення долара на світовій арені, а також з подорожчанням нафти, що призводить до зростання вартості енергоносіїв та розганяє інфляцію. В 4 кварталі інфляція буде залежати, в першу чергу, від вартості нафти та нафтопродуктів. До кінця року інфляція за оптимістичним сценарієм вийде на рівень в 7%, базовий сценарій — 10%, песимістичний — 13%.
У 2019 серед ключових факторів збільшення інфляції буде девальвація гривні, можливе зростання вартості енергоресурсів і зростання мінімального рівня окладів.
Світлана Волкова