Подальше уповільнення інфляції буде стримуватися очікуваним підвищенням адміністративно регульованих цін і тарифів, спрямованим на наближення цін на газ на внутрішньому ринку до ціни імпортного паритету, у четвертому кварталі 2018 року.
Також, як і під час оприлюднення прогнозу в липні, Національний банк продовжує вважати, що зростання цін і надалі будуть стимулювати стійкий внутрішній споживчий попит та високі інфляційні очікування.
Водночас інфляцію будуть стримувати жорсткі монетарні умови, що склалися внаслідок низки підвищень облікової ставки, у тому числі в рамках сьогоднішнього рішення.
НБУ очікує, що девальваційний тиск на гривню, що спостерігається з липня цього року, не позначиться суттєво на динаміці інфляції. Адже в порівнянні з гривнею більшість валют країн – основних торговельних партнерів України за цей час знецінилися більш суттєво. Такі тенденції на зовнішніх ринках нівелюють вплив, який зміна курсу гривні до долара США могла б мати на імпортовану складову інфляції.
Крім того, Національний банк зберігає активну присутність на міжбанківському валютному ринку – чистий продаж валюти Національним банком для згладжування надмірних коливань обмінного курсу становить понад 700 млн доларів з початку третього кварталу. Валютні інтервенції послаблюють вплив коливань обмінного курсу на інфляцію.
Ключовою умовою зниження інфляції до цілі залишається успішне продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Отримання кредитних коштів від фонду та пов’язаного фінансування від інших партнерів України сприятиме зміцненню макрофінансової стабільності та слугуватиме позитивним сигналом для учасників ринку щодо подальшого поступу у здійсненні реформ в Україні.
Разом з тим, із часу липневого рішення правління Національного банку з монетарної політики відбувається суттєве посилення зовнішніх ризиків, які можуть завадити зниженню інфляції до цільового рівня.
Насамперед, мова йде про посилення тиску на валюти країн, що розвиваються, внаслідок подальшого відпливу капіталу. Це може ускладнити доступ українських позичальників до міжнародних фінансових ринків і позначитися на конкурентоспроможності продукції українського експорту.
Також зростають ризики погіршення кон’юнктури на світових товарних ринках через ескалацію широкомасштабних торговельних конфліктів. Перші ознаки реалізації цього ризику вже демонструють світові ринки сталі та нафти.
Крім того, актуальними залишаються і внутрішні ризики. Внаслідок зростання волатильності обмінного курсу гривні та наближення наступного року подвійних виборів в Україні можливе погіршення інфляційних очікувань.
Також на заваді зниженню інфляції, відповідно до прогнозу Національного банку, може стати більш суттєве зростання внутрішнього попиту через значні темпи підвищення заробітних плат.