Скрутне становище

Минулий тиждень знову був складним для гривні. Долар майже доріс до 27 гривень — з 26,85 / 26,88 грн до 26,955 / 26,975 грн. Схоже, це влаштовувало Нацбанк. Він жодного разу не виходив на ринок з аукціоном з продажу валюти. Хоча в кількох випадках регулятор міг досить легко перекрити різницю між попитом та пропозицією на міжбанку і тим самим утримати курс від подальшого падіння.

Але дуже багато вже накопичилось проблем: і з отриманням нового траншу МВФ, і з корупційними і політичними скандалами, і негативною різницею між надходженнями від експорту та оплатою імпорту, а також зі зростанням цін на енергоносії на зовнішніх ринкахю На цьому тлі збереження резервів стало більш пріоритетним завданням для Нацбанку, ніж втримання курсу від зростання на 10-15 копійок на тиждень. Тим більше, що у бюджет 2017 року закладено прогнозний середньорічний курс 27,2 гривень, тому певний запас міцності у чиновників є. Але це тільки на перший погляд ...

Реально Нацбанк боїться остаточного виходу інфляції з під контролю, який в наших реаліях є і так вельми умовним. Але прийняття жорстких рішень, не в інтересах НБУ -  йти на конфлікти з Мінфіном та урядом він не хоче. Підвищення облікової ставки до 13,5% можна назвати більш-менш рішучим кроком, хоча його було зроблено досить пізно. За задумом чиновників, це буде свідчити про повну незалежність Нацбанку в проведенні грошово-кредитної політики.

Читайте також: Інтелектуальний оргазм від Нацбанку

Після того, як регулятор вдало здихався відповідальності за курс гривні в 2014-2016 роках і публічно проголосив свою відповідальність за динаміку цін в країні, він мав би відповідати хоча б за це. Але тепер і цей показник давно вже не на користь Нацбанку. Чиновників відомства можна зрозуміти. Скоро почнеться пошук винних (а точніше — «крайніх») в нестримному зростанні цін. Тому давати опонентам привід для звинувачень ще й в розтраті ЗВР, їм зовсім ні до чого.

Ось і метушиться регулятор між рішеннями уряду щодо збільшення соцвиплат (що підштовхує інфляцію), вимогами МВФ (графік збільшення ЗВР), реаліями української економіки та необхідністю хоч якось управляти грошово-кредитною політикою в країні.

Ситуація погіршується ще й виконанням вимог західних кредиторів, які настояли на фактичному посиленні критеріїв для кредитування позичальників (за допомогою збільшення нормативів резервування по групах кредитів, розширення списку осіб, пов'язаних з фінустановою, і т.д.). За таких умов кредитувати банківській системі стає просто нікого. Під нові стандарти пересічні українські клієнти майже не потрапляють. «Іноземці» працюють, в основному, на своїх ресурсах і не поспішають масштабно вкладатися в розвиток свого бізнесу в Україні.

Читайте також: НБУ проти інфляції

Щоб запустити економіку і забезпечити реальне зростання ВВП необхідно активне вливання грошей. Але через «червоні прапорці», які виставив Нацбанк, переливу ресурсів в реальний сектор економіки практично не відбувається. Банки купують депсертифікати і ОВДП, не маючи можливості та бажання кредитувати. Втрачають на цьому всі ...

Фінустанови не виконують одну зі своїх головних функцій — не стимулюють розвиток реального сектора. Вони просто віддають ресурси державі, купуючи цінні папери. Але як ефективно держава розпоряджається грошовими ресурсами, видно з фінансових звітів більшості держпідприємств.

В кінцевому підсумку не отримують ресурси працюючи вітчизняні підприємства, яких залишилося небагато. Це призводить до поступового їх занепаду, безробіття та зубожіння населення.

Поступово банки перетворюються в великі ломбарди і кредитні спілки — залучаючи вклади та фінансуючи потреби населення в стилі «кредити до зарплати», а в кращому випадку — поодинокі кредити на купівлю житла та кредитування МСБ.

Читайте також: Кого кредитують банки

Це все добре, але кредитування на купівлю чайників або мобільників не може стимулювати зростання економіки. Для реального прориву, за відсутності серйозного зовнішнього фінансування, є тільки один шлях — держпрограми з підтримки та модернізації великих підприємств і інфраструктури країни.

Щось подібне фактично зробив Рузвельт в США після світової кризи 1929-1933 років, коли практично витягнув Америку з фінансової прірви.

Зрозуміло, що в наших реаліях потрібен чіткий контроль за витрачанням цих коштів і персональна відповідальність чиновників за прийняті рішення та їх ефективність, а також жорстокий антикорупційний контроль. Але потрібно визнати, що без підняття базових галузей — тільки за рахунок «поневіченого», як зараз, кредитування — про масштабні зміни та перспективи України, як промислової держави говорити не можна.

При діючому зараз сценарії розвитку банківської системи, ми прийдемо до того, що вже чітко проглядається зараз — аграрна країна з сировинною орієнтацією без будь-яких серйозних шансів вирватися з боргової ярма. Чергова девальвація гривні в таких умовах — це тільки питання часу і нових циклічних сировинних перекосів на зовнішніх ринках.

Що вплине на валютний ринок на цьому тижні:

  1. Закінчення першої декади місяця. Експортери майже «з'їли» всі суми жовтневого відшкодування ПДВ. Їм необхідні обігові кошти для виплати зарплати за попередній місяць. Крім цього, до 9-го числа треба розрахуватися з бюджетом за підсумками минулого кварталу. Це змусить їх активніше заводити і продавати валюту на міжбанку, що збільшить пропозицію на ринку. Та ж необхідність сплати податків за квартал у імпортерів знизить їх апетити по скупці валюти. Це спрацює на користь гривні;

  2. Закінчення періоду купівлі валюти з боку «дочок» іноземних компаній по репатріації дивідендів. У перші дні цього тижня скінчиться період основних обсягів купівлі валюти для виводу дивідендів, що знизить попит на валюту. І це теж на руку гривні;

  3. Продовження поступового зростання світових цін на енергоносії на тлі початку опалювального сезону в Україні — головна небезпека для курсу на цьому тижні. Два перерахованих вище чинника на користь зміцнення гривні можуть бути з легкістю перекреслені зростанням попиту на валюту з боку нафтотрейдерів через подорожчання нафтопродуктів. Саме тому «Мінфін» не бачить особливих перспектив у Нацбанку з викупу долара на міжбанку в цей період. Всю пропозицію буде поглинати сам ринок і регулятору не варто особливо розраховувати на появу надлишків;

  4. Середній рівень ліквідності в банківській системі. Минулого тижня коррахунки банків перебували в межах коридору від 40,3 до 45,3 млрд гривень. Цього майже достатньо для виконання нормативу обов'язкового резервування коштів на коррахунку в НБУ. Якщо не буде чергових «вливань» гривні з боку Держказначейства, то такий «навіс» не є критичним для валютного ринку;

  5. Збільшення попиту на готівковому ринку потенційно загрожує черговим розривом курсу готівкового і безготівкового долара на валютному ринку. Це дуже небезпечний для гривні сигнал. Якщо на початку минулого тижня зростання курсу провокував міжбанк, то вже у кінці того ж періоду — готівковий ринок активно зростав. Тому є загроза, що котирування готівкового ринку можуть підтягувати під новий рівень вже сам міжбанк і на цьому тижні.

Крім цього, 11 листопада у США відзначається День Ветеранів. Але це вихідний день — субота. Тому це не особливо вплине на поведінку українського міжбанку і не  створить календарних перекосів попиту і пропозиції. Але може дещо вплинути на обсяги операцій на валютному ринку по долару, тому що американські компанії- контрагенти українських клієнтів будуть не дуже активні перед святковим днем ​​в США (в п'ятницю) і перенесуть частину своїх операцій на наступний понеділок. Але істотних проблем це не створить.

В цілому, велика частина факторів, що перелічені вище, працює на користь гривні. Але проблема з потенційним «розгойдуванням» готівкового ринку на тлі зростання попиту на валюту з боку нафтотрейдерів на міжбанку — може привести до продовження помірної девальвації.

Динаміка курсу та активність ринку на цьому тижні

За прогнозами «Мінфіну», на цьому тижні ситуація на валютному ринку залишиться напруженою. Зважуючи всі «за» і «проти» щодо перспектив гривні в цей період, ми вважаємо, що найбільш ймовірний сценарій — поступове зростання долара з метою в 27 -27,10 гривень до п'ятниці.

Потенційним стабілізатором міжбанку залишиться Нацбанк. Але він буде економити ЗВР і вийде на ринок тільки при ситуативних стрибках курсу в 10-15 копійок. При менших коливаннях курсу — він вважатиме за краще не втручатися в хід торгів. У той же час, ми не бачимо можливості для регулятора щодо поповнення резервів за рахунок викупу надлишку долара на міжбанку. Всю пропозицію валюти буде поглинати сам ринок.

На готівковому валютному ринку на цей тиждень «Мінфін» прогнозує зростання коливань з поступовим закріпленням курсу в межах 26,95- 27,10 гривень. Причому, як і минулого тижня — готівковий ринок періодично буде «жити своїм життям», але з постійною оглядкою на поведінку міжбанка.

В цілому за тиждень, курс прийому долара буде в межах 26,85- 26,95 гривень, а продажу — на рівні 27,00-27,10 гривень. Спред по долару залишиться широким: в банках — до 17-30 копійок, в обмінниках фінкомпаній — до 13-26 копійок.

На міжбанку. Активність на торгах буде поступово зростати з понеділка по четвер, з подальшим зниженням у п'ятницю. Максимальні обсяги операцій ми очікуємо з вівторка по четвер, коли пройдуть остаточні розрахунки з бюджетом за результатами третього кварталу.

«Мінфін» прогнозує максимум один вихід НБУ на торги з продажем валюти для стримування зростання курсу. Економія ЗВР залишиться одним із пріоритетних завдань Нацбанку на цей тиждень.

Формат можливого виходу НБУ може бути більше публічний — аукціон, щоб вербально дати ринку меседж щодо підтримки грівни. Знову ж традиційно в такій ситуації буде заявлено про продаж $ 100 млн, за фактом продасть — до $ 50-60 млн.

Приблизні обсяги угод на міжбанку по днях будуть наступними:

У понеділок (6 листопада) — до $ 330-345 млн при укладанні до 480-510 угод.

У вівторок-четвер (7 — 9 листопада) — обсяги поступово зростуть до $ 350-390 млн при укладанні до 520-590 угод.

У п'ятницю (10 листопада) — зниження активності перед закінченням тижня. Обсяги торгів будуть в межах до $ 260-310 млн при укладанні до 420-460 угод.

В цілому, ситуація на валютному ринку в цей тиждень залишиться напруженою з переважанням девальваційних настроїв. «Мінфін» прогнозує коридор по курсу долара на міжбанку в цей період в межах 26,90-27,10 гривень.

Ключовими операторами на ринку залишаться: держбанки, Райффайзен банк Аваль, СІТІ банк, ОТП банк, UKRSIBBANK, ПІБ, Креді Агріколь банк, Альфа банк, Укрсоцбанк, Сбербанк, ПУМБ, Південний, Кредит Дніпро банк, ТАСкомбанк, кілька невеликих банків, що працюють в спекулятивному режимі «в дві сторони». Ну і звичайно, провідним гравцем залишиться сам Нацбанк.