Так що українцям нічого не залишається, як дивитися, як тануть їхні накопичення на банківських рахунках, або шукати альтернативні інструменти для інвестування. Чому це добре, на своїй сторінці в Facebook написав спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса. «Мінфін» скоротив. 

Сергей Фурса

Тут нова зрада виявилася. Кажуть, ставки за депозитами знижуються. За гривневими знижуються. А за валютними так взагалі на історичному мінімумі

За логікою середнього українця треба, щоб ставки за депозитами були високі, ставки за кредитами низькі. І так, ще й інфляція повинна бути низька. В принципі, в світі існував один банк, у якого ставки за депозитами були високі, а за кредитами — низькі. Це був Приватбанк. Чим закінчується така історія, всім прекрасно відомо. Так може працювати тільки піраміда, яка не думає повертати вам депозити. А ті, хто планують, будуть працювати по іншому.

Читайте також: Депозити: Ставки намацують нове дно

В Україні йде дуже здоровий процес. Ставки за депозитами, вартість ресурсів для економіки знижується. І при цьому в нас залишається один з найвищих рівнів прибутковості в світі. На початку 2017 року ви могли покласти гривню під 15% річних в надійний банк. За підсумками року особливих змін курсу немає. У підсумку, ваша і валютна і гривнева прибутковість складе 15%. Це дуже круто. У світі зараз, під впливом активної боротьби Центральних Банків з кризою, рекордно низькі ставки і за депозитами і за кредитами. Гроші дуже дешеві. І їх дуже багато. Саме тому ставки за доларовими депозитами в Україні рекордно низькі. Українським банкам просто не потрібні долари. Тому як кредитувати ними особливо нікого в країні. І просто класти їх на депозит в європейські банки — собі дорожче. Ставки там вже негативні.

Ставки за гривневими депозитами будуть знижуватися і далі. Якщо не трапиться форс-мажору. У міру того як Нацбанк буде брати під контроль інфляцію, буде знижуватися облікова ставка, а слідом за нею і нові депозитні ставки. І це чудово. Тому як вниз йтиме і вартість кредитів. А це дуже добре для економіки.

Читайте також: Інфляція зірвалася з ланцюга

І так, банки знижують ставки за депозитами. І поступово знижують ставки за кредитами. Але кредитна активність поки слабка. Банки нарощують кредитування, але повільно. І в певних сегментах. Але людям, які вимагають від банків активніше кредитувати, краще вимагати у своїх депутатів прийняти закон про захист прав кредиторів. Тому як відсоток кредитів, що не повертаються, в українських банках рекордно високий.

І останнє. Тут «українські фермери» та інші претенденти на дотації активно вимагають у держави дешевих кредитів. Наводячи як приклад, що мовляв у Німеччині фермер може взяти гроші під 2%, а от українському доводиться брати під 20%. Забувають, правда, сказати, що фермеру в Німеччині треба брати кредит в євро, а от українському — в гривні. І 2% в Німеччині береться при інфляції в 1%, а українські 20% — при інфляції в 16%. І реальні ставки набагато нижче. Так що високі кредитні ставки в Україні — це частково міф. Ставки, реальні ставки, зовсім не високі. Біда в тому, що багатьом просто не дадуть грошей. Але це проблеми тих, кому не дають. Адже не дають їм не просто так. А тому що вони «стрьомні». І таким в Німеччині не тільки під 2% не дали б, а на ганок банку б не пустили. 

Та й не функція держави роздавати дешеві кредити «кому треба». Тому що у держави немає своїх грошей, є тільки гроші платників податків. І немає причини, щоб одни платники податків платили іншим «просто так». Тим більше, якщо держава бере під 15% в гривні, то у неї немає можливості кредитувати дешевше. Хіба що собі в збиток. Так вже робили досить довго, використовуючи державні банки як свої годівниці. В результаті, навіть не враховуючи Приватбанк, українські платники податків з 2008 року на підтримку державних банків витратили 9 млрд. доларів. Це величезна сума, яка могла б бути витрачена більш розумно. Важко уявити, наприклад, скільки лікарень за ці гроші можна було б побудувати.