Шановна Оксана Петрівна!
Підкажіть, як жити далі…
Я, приватний підприємець з 2002 року, моя діяльність полягає в обслуговування офісів фірм з доставкою та безготівковою продажею паперу та канцелярських товарів. Найманих працівників в мене не має, торгівельних площ, в тому числі на ринку — не має, плачу повний єдиний податок, та повну суму Єдиного соціального внесоку. Осяг виручки від реалізації товарів та робіт за 2010 рік становив 56 тис.грн., витрати на ведення діяльності 38 тис.грн. Сім'я з чотирьох чоловік. В дружини мінімальна зарплата, дочка вчиться у ВУЗІ.
Для того, щоби якось поповнити свій сімейний бюджет, додатково працюю вчителем на пів-ставки в середній школі, де за
мене сплачують всі соціальні внески.
Проект нового кодексу позбавив мене як підприємця додаткового заробітку, оскільки тепер зі мною відмовляються працювати всі юридичні особи, а утримувати сім'ю з трьох осіб на пів-ставки вчительської зарплати неможливо.
Порадьте, будь-ласка, як нам вижити в такій ситуації?
Чому в нашій країні ніхто не думає за проблеми простих людей?
Чому їхні реформи падають на наші плечі?
Скажіть, коли нам вже виходити всім разом і змінювати ситацію, яка склалася в нашій країні?
З повагою, в очікуванні відповіді, Володимир, м.Червоноград, Львівської області.