В прикінцевих та перехідних положеннях Закону України «Про Державний земельний кадастр» зазначено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не були внесені до Державного реєстру земель, то їх обов’язково необхідно зареєструвати. Державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників.
Адже внесення змін до відомостей про такі земельні ділянки можливе тільки після їх державної реєстрації.
З огляду на зазначене, якщо право власності (користування) на земельну ділянку вже належить Вам, то необхідно провести її державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі на підставі технічної документації із землеустрою з подальшою реєстрацією права власності на таку землю в порядку, визначеному чинним законодавством.
Якщо ж земельна ділянка, якою Ви користуєтесь, на сьогоднішній день перебуває в державній або комунальній власності і Ви бажаєте отримати її у приватну власність, то в цьому випадку оформлення права власності на земельну ділянку відбувається в 3 етапи:
1. Приватизація земельної ділянки (Земельний кодекс України).
2. Державна реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (ЗУ «Про Державний земельний кадастр»).
3. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку та отримання свідоцтва про право власності на неї (ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).