Шановна пані Любов!

Автомобіль використовується в підприємницькій діяльності? Якщо так, то відповідь буде така. Оскільки відповідно до п. 177.2. Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця, а згідно з п. 177.4. до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом III цього Кодексу, то для визнання того, чи належать вказані Вами витрати до складу витрат СПД варто виходити з такого.

Є чинним Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Мінтрансу України від 30.03.98 р. № 102. Відповідно до п. 3.19 Положення операції із заміни на автомобілі шин не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення авто, тобто це один з елементів технічного обслуговування. Таким чином, вартість робіт із заміни шин відноситься до витрат.

Водночас, податкова посилається на те, що заміна шин повинна здійснюватись з дотриманням норм експлуатаційного пробігу (аби платник не змінював шини кожного тижня і не відноси це на витрати). Тому, якщо СПД здійснював облік використання автомобіля з часу попередньої заміни шин, то для повної впевненості у праві віднести заміну шин до складу витрат, варто звірити пробіг на «старих шинах» з таким документом «Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин», затверджені наказом Мінтрансу України від 12.12.97 р. № 420. Там занадто багато марок, аби я міг Вам сказати, який саме пробіг Вам застосовувати (як правило, від 40 до 60 тис. км.) Але краще перевірте, можливо, знайдете цей документ в Інтернет.

З повагою,
Костянтин Пільков