«Чому влада Криму хоче відібрати фабрику Олега Бахматюка»

Влада Криму пропонує викупити один з активів холдингу «Авангард» − птахофабрику «Південна-Холдинг». Підприємство − найбільший на півострові виробник яєць − було законсервовано в рамках реструктуризації, яку проводив «Авангард» минулого року. Як повідомив міністр сільського господарства Криму Микола Полюшкін, уряд запропонував викупити підприємство в Олега Бахматюка, щоб відновити виробництво. За словами Полюшкіна, після зупинки фабрики вартість птахівничої продукції на півострові значно підвищилася, і розконсервування виробництва (за оцінкою місцевого Мінсільгоспу, цей процес займе не більше місяця) допоможе знизити ціни. Піклуватися про самозабезпечення продовольством місцеву владу змушують і обмеження, накладені РФ на імпорт українських продуктів, без постачання яких півострів поки що не може обійтися. Полюшкін відмовився повідомити Forbes додаткові подробиці.
Пропозицію щодо викупу «Південна-Холдинг» озвучили колишньому прем'єр-міністру Криму Анатолію Матвієнку, якого Полюшкін називає «представником Бахматюка на півострові». Матвієнко запевнив Forbes, що статус підприємства не змінився: «Це власність «Авангарду», приватне підприємство. Його було зупинено, і на те були свої причини». За словами Матвієнка, ніяких конкретних пропозицій щодо цього підприємства влада Криму не висуває. «Розмови такі перманентно ведуться. Але жодних серйозних пропозицій, умов, жодних цифр озвучено не було», − підкреслює він.
AvangardСo − найбільший виробник яєць у Євразії. 77,5% акцій належить холдингу «Укрлендфармінг» Олега Бахматюка, 22,5% − у вільному обігу. Виручка в 2012 році − 5 млрд гривень, прибуток − 1,8 млрд гривень
Cтратегічний об'єкт
У структуру «Південна-Холдинг» входять три відділення: два з них загальною потужністю 600 000 курей-несучок одноразової посадки, розташованих у селах Перове і Заліська, і один майданчик із 16 корпусів на 500 000 голів у селі Партизанське. Птахофабрика є стратегічним підприємством, і до нього, за словами Миколи Полюшкіна, можна застосувати закон про викуп стратегічних об'єктів.
Цей статус у нинішніх умовах роботи в Криму приносить більше проблем, ніж преференцій. Рішення про його присвоєння приймає Рада міністрів Криму. Але процедури, за якою він це робить, не існує. «Є тільки загальні принципи, але вони настільки нечітко виписані, що будь-який об'єкт можна назвати стратегічним, − пояснює адвокат Іван Герасименко, директор компанії з обслуговування інвестицій Investment Service Ukraine. − Рішення приймається «на розсуд» Радміну. Причому від злочинних рішень ніхто не застрахований». За його словами, в разі застосування закону про викуп стратегічних підприємств власником об'єкта стає Республіка Крим. Ніхто інший на об'єкт претендувати не може.
Уряд Криму уповноважений також визначати вартість підприємства. Герасименко називає абсурдом ситуацію, в якій майбутній власник сам визначає ціну, яку він готовий заплатити за об'єкт. Залучення оцінної організації з боку теж не гарантує визначення ринкової ціни. «Така організація повинна мати ліцензію на території РФ. Само собою, що залучатимуть тільки ті організації, які дадуть «правильну» ціну об'єкта», – припускає юрист.
Під час націоналізації майна згодою власника – навіть формальною – можуть знехтувати. «У Криму встановлений порядок саме примусового викупу об'єктів, тому ніхто не питатиме власника, чи він погоджується, – вважає Герасименко. – Єдиним виходом із ситуації в разі такого примусового викупу буде звернення до міжнародних судів».
У Криму встановлено порядок саме примусового викупу об'єктів, тому ніхто не питатиме згоди власника. Єдиний вихід із ситуації – звернення до міжнародних судів
Іван Герасименко, адвокат, директор Компанії з обслуговування інвестицій Investment Service Ukraine
Саме так і планує вчинити Олег Бахматюк. Згідно з поширеною заявою, якщо ситуацію не вдасться врегулювати шляхом переговорів, він має намір оскаржувати примусову націоналізацію в суді. Раніше бізнесмен закликав російську владу відмовитися від планів із примусового викупу українських та іноземних активів на території анексованого Росією Криму. «Звертаюся до представників уряду Росії на території Криму з вимогою… перейти до цивілізованих форм діалогу про подальшу можливість роботи птахофабрики на півострові, – заявив Бахматюк. – Якщо приймуть рішення про примусове відчуження птахофабрики «Південна-Холдинг», буде створено прецедент, який вкотре підтвердить окупаційний загарбницький характер «влади» на півострові і змусить Avangard рішуче обстоювати свої права не тільки в місцевих судах, а й у судових інстанціях Великої Британії».
Ukrlandfarming володіє на півострові 12 000 га землі, заводом із виробництва рису, двома фабриками з виробництва яєць, птахофабрикою для підрощування молодняка, репродуктором, зерновим комплексом і складами. Вартість кримських активів у холдингу оцінюють у $150–200 млн.
Інші українські компанії, які продовжують працювати на півострові, також нарікають на невизначеність. «Поки що ми працюємо в «підвішеному» режимі, як і багато компаній у Криму. Труднощі, з якими стикаємося на півострові, виникають на адміністративному та законодавчому рівні, а не на виробничому», – констатує Саймон Чернявський, генеральний директор агрохолдингу HarvEast.