Володимир Клименко

7 июля 2024, 09:33

Крах економіки держави починається з неефективної банківської системи. Коли депозитів в банках більше, ніж кредитів. Бо кредити потрібні бізнесу на розвитку, вони збільшують попит на товари. А депозити, коли їх більше, вимивають гроші. Станом на 2024 рік, депозитні вклади в українських банках займають значну частку фінансових активів. Банківська система України залучила велику кількість депозитів від населення та підприємств. Наприклад, Raiffeisen Bank є найбільшим банком в Україні з активами на суму 844,41 млрд грн, що складає 21,58% ринку. ПриватБанк посідає друге місце з активами на суму 735,28 млрд грн, що становить 18,79% ринку, а Ощадбанк має активи на суму 607,45 млрд грн, що дорівнює 15,53% ринку. Доречі, в лідерах два державних банки та один закордонний. А де українські комерційні банки? Відкрите питання, відповідь на яке знає Гонтарєва. Маю надію, що вона колись відповість. І на питання, і перед законом. Високий рівень депозитів супроводжується недостатнім рівнем кредитування бізнесу, що може призвести до уповільнення економічного зростання та інвестиційної активності. Банки надають перевагу зберіганню коштів у вигляді депозитних сертифікатів НБУ або інших низькоризикових інструментів, замість кредитування бізнесу, що стримує розвиток малого та середнього підприємництва. Звичайно, щоби банк надав вам кредит, він має в когось взяти депозит. На цьому грунтується банківська діяльність як така. Але коли банки акцентують увагу на депозитах, заробляють на ОВГЗ та депозитних сертифікатах, то навіщо їм давати вам кредити? Кредит — це ризик, а ОВГЗ в Україні — гроші з повітря, сплата яких гарантується державою. Схема працює чудово. Банк взяв ваш депозит — купив за нього ОВГЗ — заробив сам і виплатив вам відсоток. Це своєрідна валютна спекуляція, вигідна виключно власникам великих капіталів, що прагнуть «заробляти» на них великі відсотки. В цей час бізнес, що має експортну перспективу та виробляє додану вартість, залишається без ліквідності. В умовах відсутності повноцінного фондового ринку та інструментів інвестицій (крім приватних) у виробників продуктів та послуг немає грошей на розвиток. В умовах, коли в Україні залишається висока ключові ставки, це сукупно впливає на зниження темпів кредитування бізнесу в Україні. Поясню в пунктах. Висока облікова ставка: Облікова ставка НБУ, навіть після зниження до 13,5%, залишається значно вищою за рівень інфляції (3,2%). Це призводить до високих реальних процентних ставок, які банки використовують для кредитування бізнесу. Високі ставки на інші інструменти НБУ: Ставки на депозитні сертифікати та кредити рефінансування також залишаються високими, що підвищує вартість запозичень для банків і, відповідно, для бізнесу. Висока вартість кредитів: Бізнеси змушені брати кредити під високі відсотки, що збільшує вартість фінансування їхньої діяльності. Це робить нові проекти менш рентабельними і стримує інвестиції. Зростання витрат на обслуговування боргу: Підприємства, які вже мають кредити, змушені витрачати більше коштів на обслуговування свого боргу, що зменшує їхні можливості для реінвестування та розвитку. Зменшення попиту на кредити: Високі процентні ставки знижують попит на кредити серед бізнесу. Підприємства можуть відмовлятися від залучення кредитних коштів через їхню високу вартість. Скорочення кредитування економіки: Згідно з даними, рівень банківського кредитування економіки за рік скоротився з 20% до 15% ВВП. Це свідчить про загальне зниження активності на ринку кредитування. Конфлікт цілей: НБУ намагається одночасно проводити політику приваблення гривневих активів та стимулювання кредитування, що є суперечливими цілями. Високі ставки приваблюють депозити, але стримують кредитування. Відволікання коштів: Політика строкових депозитних сертифікатів НБУ відволікає кошти, які могли б бути використані для кредитування бізнесу, на інструменти з вищою доходністю для банків. Нестабільність та ризики: В умовах економічної невизначеності, викликаної війною та іншими факторами, бізнеси стають менш схильними до ризику та неохоче залучають додаткові кредити. Відтік коштів з економіки: Високі ставки стимулюють відтік коштів з реального сектору в банківську систему, що обмежує доступність фінансування для бізнесів. Високі реальні процентні ставки, створені політикою НБУ, значно ускладнюють кредитування бізнесу. Висока вартість кредитів знижує попит на них, а підприємства змушені витрачати більше на обслуговування вже існуючого боргу. Водночас, політика приваблення гривневих активів відволікає кошти з економіки, що ще більше обмежує доступність фінансування для бізнесу. Для покращення ситуації необхідно продовжувати знижувати процентні ставки та забезпечувати більш сприятливі умови для кредитування бізнесу.

20 июня 2024, 15:56

Тривалий конфлікт між ПАТ «Укрінбанк» (нова назва ПАТ «Укрінком») та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) України заслуговує на детальніший розгляд. Як найбільший акціонер і голова наглядової ради «Укрінбанку», я пропоную цей детальний аналіз, щоб прояснити ситуацію. Передумови переговорів Протягом приблизно трьох місяців у 2020 році акціонери «Укрінбанку» вели переговори з ФГВФО. Ми запропонували відшкодувати Фонду кошти, сплачені вкладникам «Укрінбанку», шляхом спільного стягнення заборгованостей перед банком, які становлять 1,622 мільярда гривень. Було досягнуто домовленості щодо оцінки наших активів міжнародною компанією, а також узгоджено текст відповідного меморандуму. Однак, після певного часу, комунікація припинилася, і ФГВФО більше не проявив інтересу до пропозиції. Юридичні та фінансові ускладнення Банк зіткнувся зі значними викликами, включаючи рейдерську атаку на реєстр юридичних осіб з метою зміни керівництва ПАТ «Укрінком» (правонаступник «Укрінбанку»), що призвело до відкриття чотирьох кримінальних справ та скасування дій реєстраторів наказом міністра юстиції України Дениса Малюськи. Примітно, що «Укрінбанк» самостійно повернув своїм вкладникам близько 1,5 мільярда гривень. ФГВФО добре обізнаний про ці зусилля та історичний контекст анулювання ліцензії банку. Проблеми банку почалися з анексії Криму та окупації частин Донецької та Луганської областей, де знаходилося близько 30% нашого кредитного портфеля, що став непрацюючим через конфлікт. Крім того, вилучення рахунків державних підприємств із комерційних фінансових установ, включаючи «Укрінбанк», погіршило проблеми з ліквідністю. Зусилля щодо фінансового оздоровлення У жовтні 2015 року «Укрінбанк» розробив план фінансового оздоровлення, дотримуючись його умов, включаючи пошук інвесторів. У жовтні 2015 року компанія Schneider Brothers висловила зацікавленість в інвестуванні 1 мільярда гривень. Незважаючи на проведення аудиту та визнання проблемних активів банку, вони бажали обговорити інвестиції з керівництвом НБУ. Однак Олександр Писарук з НБУ відговорював потенційних інвесторів. Ще один інвестор, ізраїльська компанія, підписала попередній договір про інвестування у листопаді 2015 року, і договір був зареєстрований у НБУ в грудні. Кошти очікувалися до 1 січня 2016 року. Незважаючи на зустріч з Катериною Рожковою 24 грудня, що підтвердила дату платежу, НБУ запровадив тимчасову адміністрацію в «Укрінбанк», не дочекавшись коштів. Юридичні перемоги та майбутні перспективи Після серії судових розглядів ми успішно оскаржили ліквідацію банку у всіх інстанціях, що завершилося рішенням Верховного Суду України від 24 лютого 2021 року, який визнав ліквідацію незаконною. Це остаточне рішення не підлягає оскарженню. Ширші наслідки включають приведення українських банківських регулювань у відповідність до стандартів ЄС. 25 жовтня 2017 року уряд України затвердив дорожню карту для впровадження Угоди про асоціацію з ЄС, яка містить понад 1000 сторінок вимог, зокрема необхідність прийняття Директиви 2014/59/ЄС для покращення процедур оздоровлення банків. Вирішення проблем ліквідності у США та Великобританії У США та Великобританії проблеми ліквідності банків вирішуються через поєднання регуляторних заходів та екстрених інтервенцій центральних банків. У США Федеральна резервна система надає підтримку ліквідності через такі механізми, як Дисконтне вікно та операції на відкритому ринку. Ці інструменти дозволяють банкам позичати гроші для задоволення короткострокових потреб. Під час фінансових криз Федеральний резерв може застосовувати кількісне пом'якшення для збільшення грошової маси та забезпечення ліквідності у фінансовій системі. У Великобританії Банк Англії пропонує подібну підтримку через свою Рамку стерлінгової монетарної політики, яка включає Дисконтне вікно та довгострокові репо-операції. Ці інструменти спрямовані на забезпечення банків необхідною ліквідністю для продовження операцій та підтримки економіки в цілому під час криз. Переваги наявності ефективного та зростаючого банківського сектора в Україні Сильний та зростаючий банківський сектор є важливим для економічної стабільності та розвитку України. Ефективна банківська система сприяє інвестиціям, підвищує фінансову включеність та підтримує економічне зростання, надаючи бізнесу та фізичним особам доступ до кредитів. Це, у свою чергу, стимулює підприємництво, інновації та створення робочих місць. Крім того, добре регульований і стійкий банківський сектор підвищує довіру інвесторів, залучаючи іноземні інвестиції та сприяючи економічному процвітанню країни. Ефективні банківські установи також відіграють критичну роль у реалізації монетарної політики, управлінні інфляцією та підтримці фінансової стабільності. Висновок Справа «Укрінбанку» підкреслює потенціал для ефективної фінансової політики в Україні. Банк, перший приватний банк в Україні, заснований у 1989 році, зіткнувся з проблемами платоспроможності виключно через війну та непрацюючі кредити, що ускладнилося небажанням великих позичальників повертати борги. Незважаючи на ці виклики, власники банку довели неправомірність його ліквідації та продовжують шукати справедливість та фінансове оздоровлення.

31 марта 2024, 22:07

Скасування спрощеної системи оподаткування в Україні — це відтермінування краху малого та середнього бізнесу. Цю шкідливу ідею внесли до Національної стратегії доходів (НСД). Я виступаю проти скасування спрощеної системи на тій підставі, що, оскільки Україна наближається до інтеграції в Європейський Союз (ЄС), вона нібито повинна прийняти «європейську» модель спрощеного оподаткування або повністю її скасувати. Однак вважаю, що в контексті інтеграції до ЄС немає нагальної потреби в таких змінах, особливо з огляду на те, що прямі податки, включаючи ССО, мають значні відмінності в різних країнах ЄС і не регулюються єдиним нормативним документом. Якщо ми йдемо в ЄС, то можливо приймемо євродирективи для банківського сектору? Бо ринок живе по директивам конкретних корупціонерів, а не по ринковим правилам. Чому спрощенку потрібно ліквідовувати, а банківське право не потрібно привести в цивілізований європейський формат? Це смішно і страшно. Це не досяжний рівень дилетантства людей, хто пропонує вбити малий та середній бізнес, в ручному режимі керує фінансовим та банківським сектором України. Я підкреслюю, що пропозиція слідувати польській моделі, яка передбачає заміну фіксованих податкових ставок на податок з обороту в діапазоні від 3 до 17%, завдає економічної шкоди мікробізнесу та віддаляє Україну від європейських норм. Гармонізація, необхідна для інтеграції в ЄС, стосується насамперед непрямих податків, таких як ПДВ та акцизи, а не прямих податків, таких як ЄСВ. На цю тему є гарне відео від «Ціни держави». Посилання даю в коментарях. !!! Я наголошую на важливості дотримання верховенства права та європейських принципів та інституцій перед тим, як наблизитися до європейських норм. !!! Я стверджую, що спрощена система оподаткування в її нинішньому вигляді є одним з небагатьох аспектів податкової системи України, який працює на більш цивілізованих принципах, де верховенство права є більш відчутним. !!!

21 марта 2024, 20:38

Судова палата з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду на засіданні, яке відбулось 20 березня 2024 року ухвалила рішення щодо передачі справи №913/266/20 про банкрутство ПАТ «Укрінком» розгляд Великої палати ВС. Позиція ПАТ «Укрінком» — ми приймаємо рішення Суду, так як ведемо свою діяльність в межах законів та доводимо свою позицію згідно з нормами права. Публічна позиція Фонду гарантування вкладів в черговий раз демонструє — ця установа ставить себе вище закону. Вони публічно та не публічно тиснуть на Суд, вимагаючи від них ухвалення вигідного собі рішення. Про що Фонд регулярно в маніпулятивній формі пише на сайті «Телеграф» та подібних йому. Позицію ПАТ «Укрінком» цей сайт не публікує, хоча ми неодноразово звертались до них. Разом з тим, позиція ПАТ «Укрінком» закріплена висновками наукової спільноти. Автори висновків — це визнані експерти у своїй галузі, що включає професорів кафедр цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, членів Національної академії правових наук України, а також спеціалістів з логіко-лінгвістичної експертизи. Викладені висновки є результатом глибокого аналізу чинного законодавства і судової практики, мають на меті забезпечити правову ясність у визначених питаннях, і сприяють кращому розумінню та застосуванню правових норм в Україні. Натомість Фонд базує свої гіпотези на бажанні отримати доступ до активів ПАТ «Укрінком». Вважаючи себе одночасно і ліквідатором-монополістом, і стороною обвинувачення, і судом. Фонд гарантування вкладів — загадкова установа, яка в судах доводить своє бажання продавати майно ПАТ «Укрінком» за 3-5% від ринкової вартості. Суди за майно ПАТ «Укрінком» тривають 8 років. Протягом цього часу Фонд мімікрує під нас та вважає, що має право розпоряджатись нашим майном та борговими зобовʼязаннями. Мімікрує — це виступає від імені ПАТ «Укрінбанк» (це минула назва ПАТ «Укрінком»). ПАТ «Укрінком» має трьох великих боржників: ПРаТ «Оболонь, Первомайський молочний комбінат панів Табалових та пана Сергія Скуратовського. Загальна сума їх заборгованості — більше 1 млрд гривень.

14 марта 2024, 20:53

Мене давно цікавить, чому в Україні діє одна установа, що гарантує вкладення в банках? Мова йде про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. За 9 років я прочитав всі Закони, в рамках яких існує Фонд, і все одно не розумію до кінця — що це за організація і чому вона вимагає право власності на майно ПАТ «Укрінком». Мені зрозумілий принцип гарантування вкладів, але не зрозуміла наявність на цьому ринку монополіста. Гарантування вкладів — це ще й робота для страхових компаній. Це може бути добровільне страхування депозитів. Банк сплачує відсоток від депозита страхувальнику, а гарантує його заставним майном. В разі неможливості повернення депозитів вкладнику, їх повертає страхувальник. Він отримує право власності на заставне майно. Взаємовідносини між регулятором (Національний банк України), банком та страхувальником вирішуються в судовому порядку. Аналогічно — рішення про ліквідацію банку ухвалюється Судом, а не НБУ та Фондом. Існуюча модель, в якій НБУ та Фонд виводять банки з ринку керуючись власними мотивами, обмежує розвиток банківського ринку. Кажучи про закордонний досвід, подібні організації існують. Зокрема — у Великобританії є FSCS. Вона подібна до нашого Фонду. Але! FSCS займається гарантуванням вкладів, а не процесом виведення банків з ринку. Ліквідація банківської установи у Великобританії можлива виключно за рішенням Суду! В Україні Фонд і гарантує вклади, і приймає участь у ліквідації банків, і реалізовує заставне майно. Це неправильно, коли у однієї організації сконцентровані такі повноваження. Неправильно, що банки зобов‘язані працювати тільки з нею, як з гарантом вкладень (робити регулярні внески). Тим паче, що в Законі написано, що всі зобов‘язані. То всі, чи не всі? Мої пропозиції: Страхування депозитів (гарантування вкладів) окрім фонду займаються і страхові компанії. Банки самостійно обирають страхові компанії, з якими вони працюють. Створюється ринок. Монополія закривається. Рішення про ліквідацію банків приймає Суд, в який звертається НБУ. Виключно Суд, а не декілька чиновників на власний розсуд. Банки, які виконали вимоги (розрахувались за зобов‘язаннями) можуть повернутись на ринок. Так само згідно рішення Суду. Банкрутство банків відбувається на загальних підставах. Аналогічно — як інших комерційних компаній. Навіть, якщо фонд потрібен, то він може займатись поверненням грошей вкладникам збанкрутілих банків. А ось з активами цього банку має працювати інша установа. Або декілька інших установ, що працюють в рамках вільного ринку. Тому що там, окрім стягнення боргів, є питання управління активами, інвестування, оренди тощо. Ймовірно, це мають бути інвестиційні фонди або — сліпі трасти.

7 марта 2024, 20:02

Українські громадяни в січні 2024 року вивели рекордну суму заощаджень з депозитних рахунків, загалом 27 мільярдів гривень, що стало найбільшим виведенням з моменту введення воєнного стану в 2022 році. Загальна сума депозитів, що утримується резидентами в банках, зменшилася на 2,5% в січні 2024 року, склавши 1,05 трильйона гривень, що було зниженням на 49,2 мільярда гривень порівняно з кінцем 2023 року. Одна з причин рекорду, ймовірно, полягає в публічному обговоренні можливих обмежень для «ухилянтів». Серед яких — блокування банківських рахунків та арешт особистого майна. Зменшення банківських депозитів було більш вираженим серед населення порівняно з депозитами бізнесу, що свідчить про різний вплив на фізичних та юридичних осіб. Цей тренд відображає відсутність довіри до економічної стабільності або очікування вищих відсотків від альтернативних інвестицій порівняно з традиційними банківськими заощадженнями. У відповідь на економічні виклики, бюджетні асигнування українського уряду в січні 2024 року були переважно зосереджені на соціальних та військових витратах, що відображає триваючий пріоритет оборони та соціального благополуччя на тлі фінансових обмежень. Цей вибір бюджетування підкреслює зусилля уряду зберегти соціальну стабільність та обороноздатність, незважаючи на обмежені ресурси. Для стимулюванню економічної активності та підтримки бізнесу уряд запровадив програми доступного кредитування, зокрема ініціативу «Доступні кредити 5-7-9%». Ця програма має на меті сприяти економічному зростанню, роблячи кредитування більш доступним для бізнесу, тим самим заохочуючи інвестиції та зусилля щодо розширення. Ефективність таких програм є ключовою для оживлення економіки та забезпечення сталого розвитку. Рух товарів та логістичні операції також постраждали, з блокадами кордону польськими перевізниками, що спонукало до пошуку альтернативних логістичних маршрутів. Ця ситуація висвітлює ширші виклики, з якими стикається Україна в сфері міжнародної торгівлі, та важливість підтримки міцних та гнучких ланцюгів постачання. Обговорення між Україною та Міжнародним валютним фондом (МВФ) щодо програми Extended Fund Facility були спрямовані на підтримку економіки країни. Ці обговорення є критично важливими для забезпечення фінансової допомоги та впровадження економічних реформ, які є необхідними для стабілізації та зростання української економіки. Попит на іноземну валюту на валютному ринку був домінуючим, з інтервенціями Національного банку для вирішення дефіциту. Такі інтервенції є індикатором зусиль щодо стабілізації валютного ринку та забезпечення економічної стабільності. Ми розуміємо, що ці інтервенції можливі за рахунок отримання іноземної фінансової допомоги. У вигляді кредитів чи пожертв. Але цей процес не безкінечний і рано чи пізно допомога закінчиться. За попередніми даними, українські банки зафіксували чистий прибуток у розмірі 86,5 мільярда гривень у 2023 році. Рівень непрацюючих кредитів у банківському секторі зменшився на 0,8% у 2023 році, із співвідношенням на рівні 37,4% станом на 1 січня. Щоб відновити довіру до банків та збільшити кількість депозитів, уряд України міг би розглянути можливість реалізації комбінації стратегій, зосереджених на підвищенні прозорості, взаємній лояльності та покращенні особистих відносин з клієнтами. Фінансові установи повинні прийняти вищий рівень прозорості. Це означає відкрите ділення інформацією про їхнє фінансове здоров'я та діяльність з громадськістю для побудови довіри. Прикладом цього є підхід банку U.S. Bank, де генеральний директор відкрив фінанси банку для громадського контролю. Роблячи це, банки можуть продемонструвати свою стабільність та зобов'язання до справедливого обслуговування, відновлюючи громадську довіру. Банкам потрібно показати, що вони цінують своїх клієнтів, вважаючи довгострокових клієнтів цінними активами. Це включає в себе визнання та винагородження лояльності клієнтів, яке може бути через кращі відсоткові ставки, зниження комісій для довгострокових клієнтів або більш вигідні умови позик. Показуючи, що банки не лише прагнуть до прибутку, а й зобов'язані своїм клієнтам, можна допомогти відновити довіру та лояльність. Вирішення основних причин нестабільності в банківській системі, таких як зниження кількості непрацюючих кредитів та забезпечення адекватної ліквідності, є життєво важливим. Це вимагає обережного управління ризиками та дотримання міцних стандартів кредитування, тим самим запобігаючи накопиченню поганих боргів та забезпечуючи загальне здоров'я фінансової системи. Основна маса грошей генерується комерційними банками, а не центральними банками. Це відбувається, коли банки видають кредити, створюючи відповідний депозит на своїх балансах. Наприклад, використання кредитної картки для оплати покупок, по суті, створює переказний вексель банку, який приймається в якості платежу так само, як і готівка. Банки створюють гроші на основі активів, а не з нічого. Створення грошей банками обмежується кількома факторами, в тому числі потребою у забезпеченні активами та резервами центрального банку. Якщо людина намагається розплатитися векселем, його прийняття залежить від надійності емітента та забезпеченості активами. Так само, коли банки видають гроші, вони спираються на майбутні виплати позичальника, тобто на активи. Якби банки необачно випускали векселі без надійних активів чи достатніх резервів, їхні векселі швидко б знецінилися, що призвело б до потенційної банківської паніки, як це сталося під час глобальної кризи в 2008 році, і ледь не сталось в 2023 році.

26 февраля 2024, 10:38

Використання глобальної інфляції для економічної стратегії в умовах конфлікту: Перспективи України у 2024 році У 2024 році Україна зіткнеться зі складним економічним ландшафтом, що характеризується триваючим конфліктом та глобальним інфляційним тиском. Стійкість країни та стратегічна відповідь на ці виклики мають вирішальне значення для стабілізації та зростання її економіки. Прогнозується, що економіка України зростатиме, хоча й на тлі значних викликів, включаючи залежність від іноземного фінансування та гостру потребу у відновленні інфраструктури та систем соціальної підтримки. При цьому Світовий банк оцінив зростання ВВП України у 2023 році в 4,8%. У 2024 році зростання економіки очікується на рівні 3,2% (у жовтні 2023 року Світовий банк спрогнозував зростання на 4%). Прогноз зростання економіки України у 2025 році збережено на рівні 6,5%. Це зростання — крапля в морі, враховуючи скорочення економіки України майже на 30% у 2022 році через війну. Світова економіка переживає підвищену інфляцію, яка посилилася через війну в Україні. Ця інфляція по-різному впливає на країни. Країни, що залежать від імпорту, стикаються з бюджетним і торговим дефіцитом, тоді як експортери таких товарів, як нафта, можуть отримати вигоду від підвищення цін. На тлі цього Україна має вирішувати свої власні інфляційні проблеми, долаючи економічні наслідки конфлікту. Для нас, як для держави, причини економічного падіння не тільки у війні. Бо ми сировинна держава, що залежить від світових цін, в тому числі, на агропродукцію та руду. У 2021 році найбільше Україна експортувала залізну руду ($6,83 млрд), олію ($6,34 млрд), пшеницю ($5,87 млрд), кукурудзу ($5,86 млрд) та напівфабрикати із заліза ($4,08 млрд). Натомість. У 2021 році найбільше Україна імпортувала нафтопродуктів ($5,63 млрд), автомобілів ($4,1 млрд), нафтового газу ($3,26 млрд), фасованих лікарських засобів ($2,26 млрд) та вугільних брикетів ($2,09 млрд). Основними партнерами по імпорту були Китай, Росія, Польща, Німеччина та Білорусь. Така структура імпорту відображає потреби України в енергоресурсах, транспортних засобах, медикаментах та інших товарах першої необхідності для підтримки економіки та інфраструктури. Експортуємо сировину — імпортуємо товари з доданою вартістю. Міжнародний валютний фонд (МВФ) зазначає, що світова інфляція знижується швидше, ніж очікувалося, завдяки розв'язанню проблем з боку пропозиції та обмежувальній монетарній політиці центральних банків. Ці зусилля були спрямовані на боротьбу з інфляцією, яка, як очікується, знизиться до 5,8% у 2024 році з більш високих рівнів у попередні роки. Прогнози економічного зростання залишаються поміркованими: глобальне зростання прогнозується на рівні 3,1% у 2024 році, що свідчить про м'яку посадку світової економіки, незважаючи на виклики, пов'язані з високим рівнем боргу та низькими темпами зростання продуктивності. Щоб пом'якшити вплив глобальної інфляції, Україна має диверсифікувати свою економіку та позбутися сировинної залежності. Інвестиції в технології та інновації підвищать продуктивність і створять нові економічні стовпи, зробивши економіку більш стійкою до глобальних потрясінь. Розвиток сільськогосподарських технологій (agtech) в Україні шляхом залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ), фінансування агротехнологічних стартапів та фінансового стимулювання агропереробної промисловості має вирішальне значення з кількох взаємопов'язаних причин. Ці стратегії спрямовані не лише на модернізацію аграрного сектору, а й на підвищення його ефективності, стійкості та глобальної конкурентоспроможності. Тобто — якщо нам потрібно виробляти продукцію з доданою вартістю, але не придумувати велосипед, то за основу варто взяти зрозумілий нам агросектор. Але поступово переключитись з виробництва сировини на інновації. Це не єдиний варіант покращити економіку, але ми знаємо, що агро та ІТ сектор у нас розвинені. То давайте додамо до них капітали і отримаємо в результаті точку зростання економіки в умовах війни та глобальної інфляції. Доступ до капіталу відіграє вирішальну роль у розвитку агротехнологічного сектору, впливаючи на його зростання, інновації та здатність долати виклики. Згідно зі звітом McKinsey, доступ до капіталу є надзвичайно важливим для агротехнологічних стартапів, особливо тих, які мають значні активи та потребують значних капітальних витрат для розвитку та зростання. Це стосується таких сфер, як сільське господарство з контрольованим середовищем, стійкі ресурси та альтернативні білки. Наявність коштів дозволяє цим компаніям інвестувати в дослідження і розробки, масштабувати діяльність та виводити інноваційні рішення на ринок. В іншій статті McKinsey підкреслюється значне збільшення зовнішнього капіталу, що надходить у видобувну галузь харчових технологій у сільському господарстві: у 2021 році було інвестовано близько $18,2 млрд, що на 38 відсотків більше, ніж у 2013 році. Цей приплив капіталу приніс у сільське господарство безліч технологічних рішень, демонструючи привабливість сектору для інвесторів та його потенціал для революційних змін у традиційних методах ведення сільського господарства. Сучасний інвестиційний ландшафт в агросекторі, про який йдеться в статті Родллера, показує, що венчурний капітал стабільно надходить в агросектор. Ця тенденція свідчить про зростаюче визнання потенціалу сектору до революційних змін у сільському господарстві завдяки стійким і технологічно передовим рішенням. Сплеск фінансування агротехнологічних стартапів зумовлений такими факторами, як зростаючий попит на стале сільське господарство. За даними TechCrunch, інвестори вважають, що агротехнології можуть вирішити деякі з найбільших проблем сільського господарства, зокрема, спричинені зміною клімату та геополітичною нестабільністю. Інтерес венчурної спільноти до агротехнологій підкреслює потенціал сектору пропонувати рішення, які підвищують стійкість, ефективність та життєздатність сільського господарства. Але де взяти цей капітал? Впроваджувати політику, яка забезпечує політичну та економічну стабільність, що є ключовим фактором для залучення ПІІ. Наприклад, Польща залучила значні обсяги ПІІ, пропонуючи стабільне бізнес-середовище та переваги членства в ЄС. За прикладом Ірландії, Україна може створити СЕЗ, пропонуючи податкові пільги, спрощене регулювання та інфраструктурну підтримку для залучення іноземних інвесторів. Зосередитися на секторах, де Україна має конкурентні переваги, таких як сільське господарство, ІТ та енергетика. Подібно до того, як США орієнтуються на технологічні та інноваційні сектори для ПІІ. Забезпечити прозору та ефективну правову систему захисту прав інвесторів, спираючись на досвід ЄС щодо створення сильної правової бази для підвищення довіри інвесторів. Інвестувати в покращення інфраструктури, як це було зроблено в Іспанії та Португалії, де покращення інфраструктури стало ключовим фактором для залучення ПІІ в різні сектори.

10 января 2024, 22:17

Вага вашої улюбленої шоколадки зменшилась зі 100 г до 85? Молока в пакеті стало менше, а ціна залишилась тією самою? Це розповсюджений інструмент перекладати відповідальність за інфляцію від продавця до покупця. Він називається — шрінкфляція. Зменшення ваги чи об‘єму товару не анонсують. Ціну залишають постійною. Споживач інерційно продовжує купувати звичний для себе продукт і не відразу помічає незначне зменшення його розміру. Шрінкфляція діє за простим, але ефективним принципом: компанії зменшують обсяг своєї продукції без відповідного зниження ціни. Ця стратегія особливо поширена серед споживчих товарів, таких як продукти харчування та предмети домашнього вжитку. Наприклад, шоколадний батончик зменшився в розмірі, але його ціна залишається незмінною або навіть зростає. Така тактика дозволяє виробникам непомітно перекласти витрати на інфляцію на споживачів. Одним з ключових аспектів шрінкфляції є її здатність спотворювати сприйняття інфляції споживачами. Оскільки ціна товару залишається незмінною або мінімально зростає, споживачі не одразу розуміють, що вони отримують менший об‘єм товару за звичну суму. Це ускладнює для споживачів точну оцінку реальної вартості їхніх покупок і справжнього рівня інфляції, що впливає на їх повсякденне життя. У звіті Ipsos Global Inflation Monitor підкреслюється, що люди в 33 країнах світу відчувають на собі негативний вплив рецесії, оскільки вони мають менше грошей на витрати в наступному році. Аналогічно, у статті BBC Worklife підкреслюється, що рецесія — це не просто тимчасова тенденція, а постійний удар по гаманцях споживачів, коли товарів стає менше, а ціни залишаються незмінними або навіть зростають. Шрінкфляція має широкі економічні наслідки, які виходять за рамки індивідуального досвіду споживачів. Вона сприяє викривленому розумінню темпів інфляції та економічного здоров'я. Традиційні показники інфляції не повністю враховують зменшення обсягів виробництва, що призводить до недооцінки фактичного рівня інфляції. Це впливає и на рішення щодо монетарної політики та економічне прогнозування. Для споживачів орієнтація в умовах скорочення попиту вимагає гострого ока та усвідомлення цінності, яку вони отримують за свої гроші. Порівняння цін на одиницю продукції, уважне ставлення до розмірів товарів та розуміння вартості використання товарів є важливими стратегіями для боротьби з наслідками скорочення попиту. З ринкової точки зору, рецесійна інфляція відображає виклики, з якими стикається бізнес, намагаючись збалансувати тиск на витрати з очікуваннями споживачів. Хоча вона дозволяє компаніям підтримувати норму прибутку, вона також призводить до незадоволення споживачів, коли така практика буде помічена. Це шкодить лояльності та довірі до бренду. Для споживачів обізнаність є ключовим фактором. Порівняння цін за одиницю продукції, уважне ставлення до розмірів товару та відстеження змін в упаковці допомагають у прийнятті більш обґрунтованих рішень про покупку. Споживачам також важливо висловлювати свої занепокоєння, оскільки відгуки громадськості зазвичай впливають на політику компанії. Як шрінкфляція впливає на бюджет держави? Зменшення об‘єму товару зі збереженням його ціни фактично збільшує вартість товарів для споживачів без збільшення їхнього номінального доходу. Це може призвести до зменшення наявного доходу і, як наслідок, до зниження споживчих витрат. Нижчі споживчі витрати зменшують надходження від податку з продажу, який є важливим джерелом доходу для багатьох держав. Скорочення об‘єму товару маскує справжній рівень інфляції. Оскільки це форма прихованої інфляції, вона не відразу відображається в індексі споживчих цін (ІСЦ), який вимірює середню зміну в часі цін, що сплачують міські споживачі за ринковий кошик споживчих товарів та послуг. Недооцінка інфляції призводить до менш ефективної монетарної та фіскальної політики, що потенційно впливає на розподіл державного бюджету та економічне планування. Якщо скорочення викривлює оцінку інфляції, це впливає на коригування соціальних виплат, пенсій та інших державних програм, які зазвичай індексуються відповідно до інфляції. В результаті маємо вищі, ніж очікувалося, витрати на ці програми (якщо інфляція пізніше буде точно скоригована), або до зменшення реальної вартості виплат для отримувачів, що вплине на їхню купівельну спроможність. Для держави вплив на податкові надходження від бізнесу може бути неоднозначним. Хоча підприємства збережуть або збільшать прибутки за рахунок скорочення, що потенційно призводить до зростання надходжень від податку на прибуток підприємств, загальне економічне сповільнення через скорочення споживчих витрат може нівелювати прибутки. Тривале скорочення об‘єму товару призводить до зниження споживчих настроїв, оскільки покупці відчувають, що отримують меншу цінність за свої гроші. Такі настрої сприяють уповільненню темпів економічного зростання, що опосередковано впливає на державний бюджет через різні канали, такі як зниження надходжень від податку на прибуток та збільшення видатків на соціальне забезпечення. Якщо держава вирішить регулювати практику усадки (наприклад, вимагати чіткого маркування або іншого захисту прав споживачів), це призведе до збільшення регуляторних витрат як для держави, так і для бізнесу. Враховуючи сильну зарегульованість бізнесу в Україні, це неодмінно призведе до посилення тиску держави на бізнес. Простого та ефективного виходу зі шрінкфляції на жаль не існує. Але про неї варто знати та уважно дивитись на пакування продуктів, які ви купуєте. Персональна уважність та відповідальність разом з конструктивним діалогом з виробником принесе більше користі.

13 декабря 2023, 09:40

1. Відомості щодо ПАТ «УКРІНКОМ» (ПАТ «УКРІНБАНК») виключені із Державного реєстру банків, який ведеться Національним банком України, отже наше товариство не є банком у розумінні Закону України «Про банки та банківську діяльність». 2. Відповідно до відомостей, що містяться у ЕДРПОУ керівником «Златобанку» є уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в той час як керівником «Укрінкомом» є Голова Правління, а статутні органи товариства – Наглядова рада та Загальні збори акціонерів продовжують здійснювати свої повноваження. 3. Жоден із позовів Фонду гарантування вкладів щодо скасування відповідних реєстраційних дій, вчинений відносно ПАТ «УКРІНБАНК» у 2016-2017 роках не задоволено, натомість у справі № 826/11119/16 ухвалене остаточне рішення Верховного суду стосовно відмови у позові Фонду гарантування, що визнання незаконними реєстраційних дій щодо зміни найменування, зміни керівника, юридичної адреси та виключення певних видів економічної діяльності ПАТ «УКРІНБАНК». Рішення НБУ щодо віднесення ПАТ «УКРІНБАНК» до категорії неплатоспроможних визнане протиправним рішеннями судів всіх трьох інстанцій (справа 826/14033/17). Проблеми з ліквідністю виникли у банку в результаті агресії російської федерації проти України. Банк втратив 30% своїх активів. Непрофесійні та відверто упередженні дії Національного банку України не дали можливість залучити зовнішніх інвесторів. ФГВФО не виконує рішення Судів та наполягає на тому, що саме він має керувати нашими активами. І що ми досі є банком. Не ми винуваті в тій ситуації, яка виникла. Винувата росія, що анексувала та окупувала. Винуваті чиновники НБУ, що не видали нам рефінансування (коли ми опинились у скрутному положенні) та не допустили до нас інвесторів. Верховний Суд України визнав протиправність дій НБУ ТА ФГВФО, але ми досі не можемо отримати доступу до своїх активів. Позичальники продовжують безкоштовно користуватись нашими кредитами, а деякі навіть через це мають можливість оплачувати замові статті проти нашого Товариства . Тобто, ФГВФО зараз є організацією, яка обслуговує інтереси позичальників. Людей та організацій, які взяли гроші та не хочуть їх віддавати. Хоча Фонд має стати на сторону позичальника і своїм прикладом довести, що держава зацікавлена у прозорих та чесних відносинах між кредиторами та позичальниками. Юридичної особи із таким найменуванням як Укрінбанк в українському правовому полі не існує. Існує ПАТ «Укрінком» із тим же кодом ЄДРПОУ 05839888, із тими самими бенефіціарними власниками . З 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернув вкладникам ПАТ «УКРІНБАНК» — 1,622 млрд гривень, а ПАТ «УКРІНКОМ» власними силами — 1,5 млрд. Ми виплачували ці кошти до 2019 року, поки ФГВФО не став на бік наших недобросовісних боржників, в результаті чого ми припинили виплати. З моменту утворення та станом на 2015 рік ПАТ «Укрінбанк», як учасник ФГВФО, перерахував регулярних зборів на суму більше як 109 млн. грн., а з урахуванням інфляції ця сума складає 243 млн. грн. Загальна заборгованість позичальників ПАТ «УКРІНКОМ» складає близько 8 млрд гривень. Наразі ПАТ «УКРІНКОМ» не може розпоряджатися заставним майном і стягувати борги з неплатників. Позиція НБУ та ФГВФО полягає в тому, щоби не виконувати рішення про протиправність, ухвалене Верховним Судом, та затягування судових процесів у визнанні правонаступності ПАТ «УКРІНКОМ».