Що нас чекає після війни?

Доктор. як мільйоні українців, вірить, що завдяки мужності воїнів та тих, хто працює, ми переможемо. У нього виникає тривога: що буде після перемоги. Але це питання ні про інвестиції, репарації, будівництво. Це питання щодо здоров’я українців. Воно виникає тому, що Доктор всі роки з самого дитинства бачив наслідки попередньо війни для його батьків.

Матер, як і всіх дітей віком 15 років, забрали в спеціальний табір в Астрахані, де вони копали окопи. Діти хворіли тифом, але забирати дітей забороняли. За це саджали в тюрму. Багато умирали. Бабуся вивезла матер на санках. Потім з нею довго розбирались органи. Це була ні останнє випробування. Після хвороби матер забрали на підльодний лов (ловили осетрів та білорибицю). Куди йшла риба – генералам та їх жінкам – або на експорт – фронту біли потрібні гроші -мі ніколи не дізнаємось. Люди голодували, але їм забороняли брати щось з улову. Дітям, які в мороз 40 градусів вибирали рибу із сеті, було гарантовано тільки артрит до кінця життя. Во дворі стояла кіросинка — Матер лікувала руки гарячою уриною. Так що Доктор гаразд раніше, чім стало це популярним, дізнався про народне лікарство.

Голод в час Війни викликає біль тому що нагадує про важку долю двоюрідного брата. В першій рік війни у теті Зої народився син Толик. Родичі чоловіка теті Зої були розкулачені та вивезені до Сибірі. Сусіді заховали хлопчика, і він виріс без батьків. Доля рості без батька випала и його сину. Матер Доктора була нянькою Толику, і все життя він називав її нянею. У війну Толик кожен дінь чикав на лавці коли робочій хлібозаводу буде повертатися до дому після зміни: він обов’язково давав йому кусочок хліба. Ця психологічна травма залишилась на все життя.

Після війни нас очікують великі проблеми зі здоров’ям нації. Тому головне для кожного робити все, що можливо для його збереження сьогодні, а суспільству — створити медицину

#Після війни

Нравится

Комментировать

Поделиться