Svetlana1571
ВсёБудетХорошо ;*****
Зарегистрирован:
17 января 2015

Последний раз был на сайте:
28 февраля 2018 в 20:16
Просмотров профиля:
Сегодня: 1
Всего: 51989
Подписчики (248):
987
987
ballistic
ballistic
ochimovskaya
Татьяна Очимовская
Sanjos13
Sanjos13
karawan
karawan
Африка !!! :):):)
Sagittarius
Sagittarius
41 год, Львов
Oleg2077
Oleg2077
Nik1Nik2
Nik1Nik2
Украина, окраина
xdrive5
xdrive5
uainvestor
Сергей Ждан
60 лет, Днепропетровск
Artur13
Artur13
ykcyc
Мистер Уксус
Живу в аду
все подписчики

ВсёБудетХорошо ;***** - блог

RSS блога
Город:
НБУ
Блог
Комментарии
Валютный форум
Отзывы
Горячая линия

Постановление ВСУ по пересмотру о возможности не возвращать депозит, если договор и квитанция не соответствуют установленной форме

13 декабря 2017, 13:44   + 0 голосов 19 комментариев

ПОСТАНОВАІМЕНЕМ УКРАЇНИ29 листопада 2017 рокум. КиївСудова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі:головуючого Сімоненко В.М.,суддів: Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І., Романюка Я.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Львівського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення коштів за договором банківського вкладу та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про визнання договору банківського вкладу нікчемним за заявою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2016 року, в с т а н о в и л а:У травні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому, мотивуючи свої вимоги тим, що банк узятих на себе зобов'язань зі сплати відсотків та з повернення депозитних коштів не виконав, просила стягнути з відповідача на свою користь кошти в розмірі 22500 євро за договором банківського вкладу, 540,04 євро відсотків за вкладом та 85,07 євро — 3 % річних.У червні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі — АТ «Ощадбанк») звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання договору банківського вкладу нікчемним, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що банк не має жодних даних щодо укладення ОСОБА_1 договору банківського вкладу та внесення до каси банку грошових коштів на виконання умов договору, а документи, якими позивачка підтверджує внесення коштів на вклад, не відповідають нормативно-правовим актам у сфері банківської діяльності та не підтверджують факту дотримання письмової форми правочину між позивачкою та банком. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 22 лютого 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов АТ «Ощадбанк» в особі філії – Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» задоволено. Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 17 травня 2016 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, а в задоволенні зустрічного позову АТ «Ощадбанк» в особі філії – Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» відмовлено.Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2016 року касаційну скаргу АТ «Ощадбанк» в особі філії – Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» відхилено, рішення Апеляційного суду Львівської області від 17 травня 2016 року залишено без змін.У січні 2017 року АТ «Ощадбанк» в особі філії – Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулось до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 17 жовтня 2016 року з передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України) підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права – статті 1059 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України), пункту 8 глави 2 розділу III Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337 (далі – Інструкція № 337), пункту 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174 (далі – Інструкція № 174).На підтвердження зазначених підстав подання заяви про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 травня, 1 червня та 16 листопада 2016 року й постанови Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року та від 16 листопада 2016 року. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.Відповідно до статті 353 Цивільного ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.Згідно зі статтею 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.На підставі статті 360-4 ЦПК України Верховний Суд України скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, чи з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, якщо установить, що судове рішення у справі, яка переглядається, є незаконним.Під час розгляду справи суди установили, що 5 червня 2013 року між ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк» укладено договір банківського вкладу, за яким ОСОБА_1 зобов'язалася внести на вкладний (депозитний рахунок) 22500 євро строком на 13 місяців, а банк зобов’язався повернути депозит 5 липня 2014 року з виплатою 6,5 % річних. Згідно із заявою на внесення готівки від 05 червня 2013 року НОМЕР_1 ОСОБА_1 внесла кошти в сумі 22500 євро на рахунок НОМЕР_2, відкритий у цьому ж банку.Відповідно до заяв про видачу готівки від 08 липня, 6 серпня, 4 вересня, 9 жовтня, 12 листопада та 9 грудня 2013 року ОСОБА_1 отримувала відсотки за депозитним вкладом.Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що заява на внесення готівки НОМЕР_1 від 5 червня 2013 року не відноситься до прибуткових касових документів, передбачених вимогами Інструкції №174, та не засвідчує факту прийняття банком від відповідача готівки на вклад. Крім того, долучений до позовної заяви договір на вклад «Депозитний» на ім’я фізичної особи, складений за формою, яка не відповідає типовим формам договорів на вклад, що були затверджені постановою правління АТ «Ощадбанк» № 131 від 15 квітня 2008 року і були чинними станом на дату, яка зазначена в договорі.Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову, апеляційний суд, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, виходив з того, що спірний договір відповідає чинному законодавству, що регулює зазначені правовідносини, оскільки має просту письмову форму й містить усі умови, необхідні для такого договору: розмір вкладу, розмір відсотків за користування вкладом, порядок їх нарахування, строк дії договору. Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що заяви про видачу готівки відповідають вимогам пункту 2.9 глави 2 розділу ІV Інструкції № 174.Натомість у наданих заявником ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 травня, 1 червня та 16 листопада 2016 року суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог, під час розгляду справ в аналогічних правовідносинах виходив з того, що надані позивачами квитанції на підтвердження внесення ними як вкладниками коштів на депозитні рахунки не є належними та допустимими доказами, оскільки не відповідають вимогам, установленим нормативними актами у сфері банківської діяльності.У постановах Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року та 16 листопада 2016 року викладено правовий висновок, згідно з яким письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час – час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ. Отже, існує неоднакове застосування судами статті 1059 ЦК України, пункту 8 глави 2 розділу III Інструкції № 337, пункту 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції № 174.Усуваючи розбіжності в застосуванні зазначених норм матеріального права, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.За правилами статті 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.Висновки щодо правильного застосування статті 1059 ЦК України з урахуванням норм пункту 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516, пунктів 1.8, 1.10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, пункту 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції № 337 (Інструкція втратила чинність згідно з постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174 про затвердження нової Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні), що наведені в постановах Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, на які у своїй заяві посилається АТ «Ощадбанк», зводяться до такого.Договір банківського вкладу є реальним, оплатним і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу). Договір банківського вкладу є нікчемним, якщо не додержано письмової форми. Така форма вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час – час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ. Таким чином, суд касаційної інстанції та Верховний Суд України в наданих для порівняння судових рішеннях, зазначали про необхідність перевірки судами нижчих інстанцій у порядку, передбаченому процесуальним законодавством, доводів і доказів сторін стосовно додержання письмової форми договорів банківського вкладу та щодо розмірів вкладів, про необхідність дослідження документів про укладення договорів, про обов’язковість оцінки всіх доказів, перевірки та проведення розрахунків сум і наведення відповідних результатів у судовому рішенні. Згідно з пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 червня 2011 року за № 790/19528, яка прийнята на заміну Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337, банк (філія, відділення) зобов’язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що підтверджує внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що підтверджує внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час — час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час – час її виконання), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ. Такі висновки відповідають правовим висновкам щодо застосування зазначених у заяві норм матеріального права, викладеним в постановах Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-118цс14 та від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1286цс16. У справі, судові рішення в якій переглядаються, суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, на положення інших, ніж зазначено у ЦК України, норм матеріального права уваги не звернув та ухвалив помилкове рішення про задоволення первісного позову та про відмову у зустрічному позові.Натомість суд першої інстанції дійшов правильних по суті висновків щодо застосування наведених норм матеріального права під час розгляду цієї справи.За таких обставин ухвалені в справі судові рішення судів апеляційної та касаційної інстанції підлягають скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, яке було помилково скасовано судом апеляційної інстанції.Керуючись пунктами 1, 4 частини першої статті 355, частиною першою статті 3602, пунктом 1 частини першої статті 3603, частиною другою статті 3604 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду Українип о с т а н о в и л а:Заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнити.Рішення Апеляційного суду Львівської області від 17 травня 2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2016 року скасувати та залишити в силі рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 лютого 2016 року.Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.Головуючий В.М. СімоненкоСудді:В.І. ГуменюкЛ.І. ОхрімчукЯ.М. РоманюкПРАВОВА ПОЗИЦІЯу справі № 6-109цс17Договір банківського вкладу є реальним, оплатним і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу). Договір банківського вкладу є нікчемним, якщо не додержано письмової форми. Така форма вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час – час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ. Згідно з пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 червня 2011 року за № 790/19528, яка прийнята на заміну Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337, банк (філія, відділення) зобов’язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що підтверджує внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що підтверджує внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час — час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час – час її виконання), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ. Таким чином, судам нижчих інстанцій необхідно у порядку, передбаченому процесуальним законодавством, перевіряти доводи і докази сторін стосовно додержання письмової форми договорів банківського вкладу та щодо розмірів вкладів, досліджувати документи про укладення договорів, перевіряти проведення розрахунків, суми і наводити відповідні результати у судовому рішенні. Суддя Верховного Суду України В.М. СімоненкоПостанова від 29 листопада 2017 року № 6-109цс17
 

Налог на «собачью будку»: роскошью хотят объявить жилье свыше 30-ти квадратных метров

2 октября 2017, 18:34   + 83 голоса 2 комментария

Мадам Южанина хочет довести гособдираловку до совершенства

Если это правда… Уточняем: «если». Потому что можно, в принципе, напечатать тьму всяческих бумаженций на красивых бланках, или просто написать что-то на тетрадном листе бумаги и подсунуть на подпись вечно затурканному повторными голосованиями спикеру Андрею Парубию. И он может даже подмахнуть, не глядя… Хотя это вряд ли, он сначала «согласовать» должен. С кем? Так мы вам и сказали. С кем надо, с тем и согласовать. Так положено в нашем парламенте. Но подписи Парубия под этим странным «документом» нет, что, конечно, может пока что нас утешать, но вряд ли – расхолаживать.

О чём речь? Да вот – по Интернету прокатилась одна «весточка», проистекшая из кулуаров парламента, к которой и не знаешь, как отнестись, как на неё среагировать. Называется она очень и очень просто, как это принято в сегодняшней Верховной Раде:

«О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно корректировки механизма налогообложения объектов жилой и нежилой недвижимости и увеличения штрафных санкций для неплательщиков налогов".

Всё.

А вы что хотели? Чтобы вам прямо в заголовке сообщили, что вы, простой гражданин очень непростой страны, полунищий после недавних революций, войн и новейших реформаторских набегов на ваше личное благосостояние, отныне подлежите окончательному «луплению последней шкурки» в виде 20-кратного повышения стоимости уплаты налога на недвижимость?

Вот так прямо в заголовке и сказать?

Нет, сначала вас надо «подготовить». Нет, не в тексте самого законопроекта. Типа «ах, какой вы у нас законопослушный, патриотичный и замечательный, но Родина требует собраться, сжаться, настроиться и понять её, Родины, а значит, и ваши проблемы…»

А какие у нас сегодня «проблемы?» Нет, не Саакашвили «на выгуле». Нет, не Путлер у границ. Нет, даже не тарифы, шоб они пропали, хотя это немножко связано…

Главная проблема страны – денег нет ни хрена.

«Ну, вы даёте, — скажет просвещённый нами же читатель. Вон какие деньжищи навалили в бюджет таможенники, налоговая… Скоро девать некуда будет…» Да, правительство в этом году как-то очень лихо собирает сборы и сдирает налоги. И подоходного налога собрало на 30% больше, и рентной платы на 35%, и дивиденды от работы от воспрянувшего (за счёт дурных тарифов на газ) НАК «Нефтегаз Украины» выросли, и НБУ перечислил 15 миллиардов, да «спецконфискация» принесла почти 30 миллиардов…

Но это всё называется в экономической науке «влияние нерегулярных факторов». А вот стабильных заработков, которые приносит стабильно работающая промышленность, в стране пока «не очень». Индекс промышленности в этом году стойко замер, а в августе пополз вниз.

То есть получается, что бюджет, за который бьются различные депутатские кланы, госорганы и вообще все «бюджетники», наполняется не в результате «выращивания, сборки, клепания и копания». Нет, он растёт за счёт – «обдирания». И мало кому приходит в голову, что за громкими цифрами обалденных таможенных и налоговых сборов кроется всего-навсего стыд всей страны. Почему стыд? Да потому, что теперь даже представить трудно, сколько же воровали из бюджета тогда, когда к его наполнению подходили не так сурово, как это делает правительство Гройсмана… Какие миллардищи и миллиардюги проходили мимо наших пенсий, мимо нашего здравоохранения и нашего образования.

Кстати, и сегодня не всё так густо и красиво. По общему фонду отставание выделения средств на здравоохранение составило 65%, по поддержке реального сектора экономики минус составил 26%, культура получила на 25% меньше, социальное обеспечение – на 18% меньше, чем планировалось в годовом бюджете.

Не будем разбираться – почему. Просто обращаем внимание, что все эти средства – результат работы счётных машин и бумажно-электронных указов. А не заработанные руками и механизмами.

Государство хорошо научилось – ОТНИМАТЬ. Состригать, отчислять.

И, (внимание!) перенесло весь свой «состригательный пыл» на нас, простых и пересичных…

Оно (государство) давно подозревало, что мы какие-то не такие, какими сами себя изображаем. Например, наша «нищета» — миф. Нет?

Нет, «да!» Смотрите: мы с большой неохотой, ворчанием и матерщиной платим налоги на недвижимость. Если вообще платим! «Рупор» уже затрагивал эту тему, сетуя, что пока что не слышно никаких «победных» реляций по поводу невиданного потока налоговых платежей с недвижимости. И жилой, и нежилой. С нежилой, конечно, проще, потому что там – всякие фирмы, фабрики-заводы с ресторанами-магазинами… Они ещё платят кое-как, им деваться некуда.

Но вот жилая…

Ну, что это за порядок такой, если налогообложению не подлежит жильё меньше 60 квадратных метров! И дома меньше 120 квадратов.

Нехорошо это.

Сказала себе председатель Комитета Верховной Рады по вопросам налоговой и таможенной политики Нина Южанина. И подготовила законопроект, название которого мы привели выше. Повторимся: название – ни о чём. Такое себе название. Но…

Эксперты, которым на глаза успел попасться текст документа, пришли и в шок и в ужас одновременно. Достаточно было взглянуть на цифры, которые в нём значатся, как предлагаемые к утверждению Верховной Радой.

И к исполнению нами, сирыми и пересичными…

И теперь вы, дорогие читатели, будете начинать платить налог за свою «хрущёвку» или даже «брежневку» начиная не с 60 квадратных метров, а – с 30. Как вам? И если, упаси Господь, вы не уплатите этот злосчастный налог в течение 30 дней… А ещё если после этих 30 дней продолжаете «сачковать» и уклоняться… То будете платить к сумме долга 25% штрафа (было 10%). А уже если вы затянете свыше 30 дней – заплатите не 25% штрафа, а – 35%!

Ничего? Не проняло? Тогда читайте дальше. Теперь налоговая ставка на недвижимость буде составлять не 1,5% от минимальной заработной платы, как сегодня (а есть регионы, где она вообще смехотворна – до 0,1%!), а уже – 5%.

И будет эта ставка ЕДИНОЙ для всех объектов недвижимости независимо от их местонахождения – 5% от «минималки» за каждый «лишний» метр жилой площади (напоминаем, сверх 30, а не 60 квадратов).

Если вы в Киеве имеете квартиру площадью 65 кв. м., то сегодня, по действующему законодательству, вы заплатите за неё около 240 гривен. По новому Закону, если он вступит в силу, вы заплатите 5600 гривен.

Это – при минимальной заработной плате 3200 гривен.

Но… Судя по «предварительным» рассказам премьер-министра Владимира Гройсмана, правительство в бюджет 2018 года закладывает очередное «счастье»: минимальную зарплату в пределах 3700 гривен. И поговаривают про 4000. Тогда 5600 легко превращается в … в общем, 6000 и больше.

Хороший документ придумала Нина Южанина, правда?

…Сказка про Сеньора Помидора – бессмертна.

Иван ЕЛИСТРАТОВ

 
 
 

Актуально !- В каких случаях, Фонд гарантирования вкладов физических лиц не выплачивает компенсацию…

27 мая 2015, 17:51   + 5 голосов 4 комментария

В каких случаях, Фонд гарантирования вкладов физических лиц не выплачивает компенсацию…

Редакция Закона Украины «О системе гарантирования вкладов физических лиц». В этом законе очень четко прописано, кто в случае банкротства банка имеет право на компенсацию, а кто — нет.

Фонд гарантирования вкладов в случае банкротства банка выплатит всем физическим лицам компенсацию в размере до 200 тыс. грн., если денежные средства физического лица будут находиться на следующих счетах банка:

расчетных счетах физических лиц: номера балансовых счетов 2620, 2622
карточные счета: 2625
депозитные счета: 2630, 2635
денежные средства физических лиц по недействующим счетам: 2903
именные сберегательные (депозитные) сертификаты: 3320 (только именные сертификаты), 3330, 3340
сума начисленных, но не полученных процентов: 2628, 2638, 3328 (только именные сертификаты), 3338, 3348.

При этом валюта вклада значения не имеет. И гривневые, и валютные вклады подпадают под компенсацию ФГВ. Но при этом выплата компенсации осуществляется только в гривне. Поэтому сумма валютных вкладов пересчитывается в гривну по официальному курсу НБУ на дату объявления банка неплатежеспособным.

Фонд не выплачивает компенсацию по следующим обязательствам банка:

денежные средства физических лиц-предпринимателей: балансовые счета 2600, 2602, 2605, 2608, 2610, 2615, 2618
вклады физических лиц в банковские металлы: 2800, 2900
денежные средства на счетах доверительного управления: 2601
депозитные (сберегательные) сертификаты на предъявителя: 3320, 3328.
Кроме того, ФГВ не выплачивает компенсацию по вкладам, которые принадлежат руководителям банка, который обанкротился, и их связанным лицам. А также руководителям компаний, которые оказывали банку-банкроту услуги аудита или другие бухгалтерские услуги.
ФГВ не выплачивает компенсацию по вкладам, если ставка по вкладу была установлена индивидуально и была выше типичной ставки по вкладу в банке-банкроте на момент его работы. Банк в процессе своей работы обязан разрабатывать и утверждать типичные ставки по депозитам или сберегательным сертификатам. Эти ставки утверждаются руководством банка и являются публичными для всех желающих разместить депозит в банке. Информация о типичных ставках должна быть обязано находится в помещении банка в доступном месте для ознакомления всеми желающими. Банки имеет право принимать депозиты только по типичным ставкам, которые утверждены и предложены всех желающим. Банк может прописывать особые условия расчета ставок и особые условия выплаты процентов по депозитам, но эта информация должна быть публично указана в информации по привлечению денежных средств от населения.
Банк может по отдельным клиентам устанавливать индивидуальные ставки по депозитам, которые могут отличаться от типичных ставок, которые озвучены публично, но в этом случае такие депозиты не подпадают по защиту Фонда.