«на скільки відсотків збільшилося» — вимагає наявності у вас в руці 2 цифр: початкова сума та кінцева сума. Враховуючи, що ви робите внески постійно — у річному вимірі звичайній людині важко оцінити «відсоток».
Це так не працює.
Почнемо з того, що у вас на рухунку не гроші зберігаються, а Одиниці пенсійних внесків (ОПВ). Тобто, коли ви вносите 400 грн, то на дату зарахування АНПФ бере і ділить ваші 400 грн на вартість ОПВ. Наприклад, 4.69. Отже — на вашому рахунку обліковується ~85,28 ОПВ. Це «початкова сума» (400 грн и 85.28 ОПВ). І так ви робите кожен місяць. Вносите 400 грн, але вартість кожного разу РІЗНА. І в резльтаті на 12й місяць, наприклад, це було 80 ОПВ (вартість = 5). А загалом: 984 ОПВ, наприклад.
Далі, для визначення «ефективності», будь-яку дату (наприклад, через рік) ви берете відповідну поточну вартість ОПВ і перемножуєте ВАШІ 984 ОПВ на вартість. Наприклад: 5. Отримуєте: 4920 грн. Вклали — 4800. Отже, річній дохід — 2.5%.
Багато це чи мало? Вам здасться — мало. Адже 5/4.69 = 6.6% річних.
І ви їх насправді отримали. Просто з останньої суми в 400 грн нічого, а з інших — від 0 до 6.6%.
По мірі накопичення ОПВ на вашому рахунку видимий розрив між загальною дохідністю фонду (за вартістю ОПВ) буде скорочуватись. Тож слідкуйте за вартістю ОПВ і не зважайте на «ефективність» саме ваших коштів.
Важливий психологічний рівень: коли інвестиційний прибуток щомісячний стане більшим за ваш внесок. Я на це вже 2 рази відповів двократним підвищенням суми внеску.
1. Можна. Ніяк. Всі «пенсійні контракти» лише суть фіксація «громадянин/організація ААА може платити кошти на пенсійний рахунок ZZZ». Ніяких більше обмежень чи обов’язків. Нічого НПФ/АНПФ не можуть вимагати. Взагалі.
2. Так. Але не «комісія НПФ», а «вартість послуг з адміністрування, управління, обслуговування в банку, аудиторами тощо». Раніше діяло положення «не більше 4.2% загалом від вартості активів на рік», як зараз — не знаю, обмеження заховані десь в сотнях «рішень» та «пунктів рішень».
Якщо вас цікавить — чи не задирає АНПФ вартість отих послуг — то вимагайте та читайте відповідні щорічні звіти Ради НПФ щодо витрат на НПФ. Разом з звітом аудитора. Ну, а якщо не можете знайти на сайті НПФ чи отримати очно таких документів щодо діяльності фонду — вірогідно прийшла пора пошукати інший фонд. Бо або щось ховають, або вже і не управляють, а розкрали давно.
А головне — знизите вірогідність повної втрати пенсійних заощаджень. Бо фонду гарантування вкладів в НПФ — немає, а всі кошти довірені комерційним компаніям.
Не треба вигадувати і фантазувати на теми, в яких якщо і розумієтесь, то не бажаєте конкретику писати. Наявну податкову базу сформував не любитель грати відповідним органом на роялі.
ФОП 2ї групи в 2023 році з доходу 5'587'799 грн платив фіксовану суму в 33'768 грн.
А найманий працівник з доходу в 5'587'800 заплатив би: 1'089'621 ПДФО та ВЗ. І роботодавець ще на нього б заплатив 265'320 грн ЄСВ.
Тож навіть трішки дивно, як з податковим навантаженням в страшні 0.6% хитровсраті українчики ще намагаються отримати… 18% податкової знижки. Ага з сплачених захмарних податків в 33'768 гривень. Бо … підприємцем ЗАРОБЛЯЮТЬ МАЛО! Не подобається 0.6% податків — можеш влаштуватися штатним робітником — на 19.5% податків тільки з ЗП.
В нас найменші на планеті податки, насправді, для великої вилки доходів. Але і цього, виявляється, забагато — треба ще щоб держава доплачувала ФОП-ам, бо на них просто ж все тримається і вони найнезахищеніша верства населення…
За законом, «податкова знижка» стосується ПДФО. ФОП-и не платять ПДФО, а «єдиний внесок» та «ЄСВ». Отже і «податкової знижки» немає за рахунок чого обчислювати.
Складний відсоток це та річ, заради якої і треба вкладатися в НПФ. Якби це були «просто рахунки» — то ви б користувались просто банківськими депозитами. Але НПФ — це інше. Неможливість спонтанної витрати («дітям терміново треба на машину»), складний відсоток, яка-ніяка, але податкова знижка (яка може навіть ~1/6−1/10 річного внеску компенсувати) — все це примушує нас вірити напів-пройдисвітам (всі ще пам’ятають НПФ Нацбанку?), які управляють нашими пенсійними коштами…
І ви НІКОЛИ не вгадаєте відношення вашої пенсії від держави до вашої пенсії від НПФ. «вкладайте трішки більше від середньої державної пенсії» — це взагалі безглуздя абсолютне. Якщо ви не науковець і не прокурор/суддя, і зарплатня ваша більша за середню по країні, то ваша пенсія буде «менше 25% вашої зарплатні, але більша за середню пенсію». Наскільки більша? Настільки, наскільки під час вашої пенсії буде співвідношення кількості офіційно працюючих до кількості пенсіонерів. Бо солідарна система — це не про ваші заробітки і суттєву залежність пенсії від них «я заробляв! а мені копійки, десь обманюють», а про «скільки держава може перерозподіляти ЄСВ зараз працюючих на теперішніх пенсіонерів». Для того, аби ваша державна пенсія була чим вища, ви повинні або мати «особливий статус» (суддя, науковець, військовий в званнях тощо), або домагатися, аби оті 40% працюючих без оформлення та на ФОП-ах — всі перейшли на «по трудовій та КЗОТ-у» і платили принаймні 22% ЄСВ.
Не дуже зрозуміло, нащо платіжки, якщо повинно бути достатньо виписки від НПФ щодо стану вашого рахунку з сумою сплачених внесків за рік. Я так подаюсь вже 5+ роки (прикладаю pdf-файл виписки, отриманий з сайту НПФ, який містить суму сплачених внесків та печатку + факсіміле підпису керівника АНПФ). І останні 2 рази мені справно нараховували суму знижки. Інше питання, що податкова взагалі не дуже любить виплачувати такі кошти. Тому вся сума знижки в мене «висить» в кабінеті платника податків і вони не перераховують її мені на рахунок без «пєндаля» (мабуть — особистого звернення в податкову).
Та подивіться на останні 20 років. Курс бакса зріс з «по 5» до «по 40». Але той, хто почав відкладати по 500 грн в 2004 році (це було $100, а зараз — $12) зараз мають 600000+ гривень.
Я почав відкладати в 2013 році по 500 грн і зараз відкладаю по 2000 грн. За тієї ж «катастрофічної» динаміки відкладань та девальвації/інфляції, через 20 років моя пенсія з НПФ гарантовано буде більша за пенсію від держави, навіть за умови, що я не буду збільшувати внесок.
Це дуже важко зрозуміти розумом. Бо «гроші тут і зараз» — нам ЗНАЧНО легше зрозуміти. Але відкладати треба. І починати треба «до 30».
Працює. Але треба ДУЖЕ уважно заповнювати податкову декларацію, подавати її вчасно (до 01.05), прикладати виписки акуратно тощо.
Будь-яка помарка чи невідповідність — і вам відмовлять у поверненні коштів. Мені 2 рази відмовляли («згідно акту хєр-зна-якого-номеру, а такст не дамо, поки особисто не прийдете і не подасте заяву на отримання тексту акту»), але потім 2 рази нараховували. І все рівно не виплатили — висить в кабінеті, але не перераховують автоматично на вказаний в декларації рахунок.
Все рівно подаю — бо податкова декларація — це підтвердження доходів, а також фіксація моїх податкових зобов’язань. А вони не мають права нараховувати борги за періоди більше 3 років, в яких є подані і прийняті податкові декларації.
Основна частина вигоди НПФ — це не податкова знижка, а неможливість спонтанної витрати коштів та складний відсоток, який перетворює ваші гроші за 30−40 років відкладань в зовсім не копійчану суму.
Податкова ж знижка — смачненький пиріжок, який отримати майже неможливо (податкова вигадує будь-які зачепки та казуістику, аби не виплачувати вам повернення надміру сплаченого ПДФО, навіть якщо ви працюєте на роботодавця і перекази на пенсійний рахунок — від роботодавця бухгалтером робляться. Найдрібніші неточності в податковій декларації, яку ви повинні вчасно здати — привід відмови у виплаті якимось актом/рішенням, текст якого вам тільки очно на руки видадуть після третього походу в податкову очно, а судитися за ту 1−2-3 тисячі ви з податковою не будете).
