Історія фондового ринку України
Український ринок капіталу стартував із Одеської фондової біржі у 1796 році, але припинився в радянські 1930-ті. Відновлення почалося після незалежності у 1991 році з ухваленням ключових законів і запуском Української фондової біржі у 1992 році. З 1995 року держава запровадила багаторівневу біржову систему, створила НКЦПФР — основного регулятора, а у 1996−1997 роках ухвалила законодавство і видала перші ліцензії для торговельних систем. Із 1998 року ринок активно розвивався, зростала кількість бірж і учасників, а впровадження електронних торгів посилило прозорість і доступність інвестицій.
У 2022 році обсяг зареєстрованих емісій цінних паперів склав 57,45 млрд грн. Зареєстрували 20 нових випусків акцій на суму 35,05 млрд грн, а обсяги випуску облігацій скоротилися. Загалом протягом 2021−2024 років емісійна активність критично впала: якщо у 2010 році реєстрували понад 5 тис. випусків акцій, то зараз — лише 49 щороку в середньому. У 2023 році — антирекорд у розмірі $0,3 млрд. Серед головних причин низької активності на фондовому ринку — висока вартість адміністрування та низька ефективність публічного розміщення акцій.
Знайдіть свій інвестиційний продукт за допомогою InvestMarket від «Мінфіну»
Київстар та МХП — лідери інвестиційного ринку
Попри неактивність фондового ринку України, інвестори розглядають можливість інвестування у вітчизняні активи. Найчастіше купують акції компаній, які котируються на міжнародних біржах або планують вихід на них. Зокрема, найпопулярнішими є Київстар та МХП.
Київстар — найбільший оператор електронних комунікацій в Україні, що є частиною міжнародної телекомунікаційної групи VEON. Компанія пропонує широкий спектр послуг: від мобільного зв'язку, Інтернету, цифрового ТБ до інноваційних бізнес-рішень на основі Big Data, IoT, хмарних технологій та кібербезпеки.
Станом на зараз компанія обслуговує близько 23−24 млн мобільних абонентів та 1 млн користувачів Інтернету, й при цьому утримує близько 48% ринку мобільного зв'язку в Україні.
У 1 кварталі 2025 року дохід зріс на 49,5% і склав ₴10,7 млрд ($255 млн), EBITDA зросла на 64,2% — до ₴5,96 млрд ($140 млн), маржа становила 55%. Капітальні інвестиції зросли на 126% — до ₴2,4 млрд. Окремий фокус — соціальна відповідальність: останніми роками компанія інвестувала понад ₴2 млрд у соціальні проєкти.
У 2025 році VEON оголосив про вихід Київстару на NASDAQ через непрямий лістинг, що відкриває нові інвестиційні можливості та дозволяє купувати цінні папери компанії через структуру материнського холдингу.
Інший варіант на міжнародному фондовому ринку — МХП (MHPC) — агропромисловий гігант із диверсифікацією бізнесу. MHP SE — провідна агропромислова холдингова компанія, що спеціалізується на виробництві птиці, зерна та олії. Хоча компанія зареєстрована на Кіпрі, вона має значну присутність в Україні та на європейських ринках. Акції MHP SE котируються на Лондонській фондовій біржі.
У 2024 році дохід компанії склав близько $3,05 млрд, а чистий прибуток — $134 млн. EBITDA за 9 місяців 2024 року зросла на 33% — до $437 млн, маржа EBITDA — 19%. CAPEX склав $217 млн, що на 37% більше, ніж у 2023 році, з фокусом на модернізації виробництва, біоенергетику та розширення кулінарного напрямку. Серед переваг інвестування в цю компанію:
- маржа EBITDA на рівні 19−21%, що є конкурентним показником для агросектора;
- компанія має збалансований портфель бізнесу, що знижує ризики;
- навіть в умовах війни бізнес продовжує розвиватися, і це завдяки диверсифікації логістичних маршрутів та реалізації зернової угоди;
- МХП має активні інвестиції в модернізацію та екологічні проєкти, що підсилює конкурентоспроможність.
Щодо перспектив МХП на 2025−2026 роки, то очікується помірне зростання доходів завдяки відновленню експорту, зокрема, до ЄС, та зростанню внутрішнього попиту. Компанія також продовжує розширювати свою лінійку кулінарних виробів із високою доданою вартістю. Крім цього, МХП продовжує експансію на міжнародних ринках, а також фокусується на підвищенні якості продуктів.
Індекс WIG-Ukraine: як інвестувати в агросектор
WIG-Ukraine — це фондовий індекс, що розраховується Варшавською фондовою біржею (GPW) і відображає динаміку акцій українських компаній, які пройшли лістинг на цій біржі. Він є в обмеженому доступі, відповідно, придбати ці акції можливо, лише якщо є можливість виходу на цю біржу. Більшість компаній, що входять до складу WIG-Ukraine, представляють аграрний сектор та виробництво продовольчих продуктів. За цим індексом інвестори можуть відслідковувати стан українського агропромислового комплексу, зокрема:
-
Kernel (KER) — один із найбільших агрохолдингів України, провідний виробник та експортер соняшникової олії.
-
Astarta (ASTH) — великий холдинг, що займається виробництвом цукру, зерна, олійних культур та молока.
-
IMC (IMC) — агрокомпанія, що спеціалізується на вирощуванні зернових та олійних культур, а також виробництві молока.
-
Ovostar Union (OVO) — провідний виробник курячих яєць та похідних продуктів.
-
KSG Agro (KSG) — агрохолдинг, що займається свинарством, виробництвом зернових та олійних культур.
-
Agroton (AGTP) — холдинг, що працює в східних областях України й займається вирощуванням зернових та олійних культур.
-
Milkiland (MLK) — група компаній, що спеціалізується на виробництві молочних продуктів в Україні та Польщі.
Інвестування в компанії з індексу WIG-Ukraine може бути перспективним в умовах відновлення та майбутнього розвитку українського агросектору.
Читайте також: Nvidia розлючена: до чого призвели технологічні санкції проти Китаю
Інвестиції в енергетику, металургію та технології
Окрім агропромислового сектору та телекомунікацій, українські інвестори можуть розглядати можливості у великих енергетичних, металургійних та інноваційних технологічних компаніях.
ДТЕК — лідер енергетичного сектору. Він є найбільшим енергохолдингом України, що активно інвестує у відновлювану енергетику та цифровізацію енергомереж. Компанія інвестує в оновлення електромереж, впровадження цифрових двійників інфраструктури та посилення кібербезпеки. У 2025−2026 роках ДТЕК продовжить реалізацію великих проєктів, зокрема, у вітроенергетиці, що мають закріпити позиції компанії, як лідера «зеленої» генерації в Україні.
ДТЕК активно залучає фінансування від партнерів із ЄС і глобальних фінансових інституцій. Хоча сектор залишається вразливим до військових ризиків і втрати інфраструктури на ТОТ, компанія дотримується довгострокової стратегії енергетичної незалежності України й робить ставку на модернізацію, децентралізацію та сталість енергосистеми.
Компанія також пропонує корпоративні облігації. DTEK Renewables Finance B.V. випустила «зелені» єврооблігації на €325 млн зі ставкою 8,5% та пролонгованим терміном погашення до листопада 2027 року. В умовах війни компанія погодила з інвесторами гнучкі умови — зокрема, можливість сплати купону новими облігаціями (PIK). На ринку ці папери торгуються за ~85% від номіналу із дохідністю близько 16%, що підвищує їхню привабливість для інвесторів.
Ще одним із найбільших холдингів є МЕТІНВЕСТ, що спеціалізується на видобутку залізної руди, виробництві сталі та металопродукції. Компанія має значний експортний потенціал, проте війна значно вплинула на виробничі потужності, та, попри це, бізнес активно відновлює роботу і модернізує виробництво. Найближчими роками очікується зростання попиту на металопродукцію у світі, а також в Україні — в умовах відновлення інфраструктури.
Компанія залучає інвестиції через випуск корпоративних облігацій або інших інструментів на європейських ринках. Єврооблігації МЕТІНВЕСТ входять до глобальних індексів, зокрема, CEMBI, і активно торгуються на міжнародних ринках. Ключовими випусками є єврооблігації-2025 на €300 млн під 5,625% річних, та доларові — на $500 млн із терміном 10 років під 7,95%. Кошти спрямовують на рефінансування боргу, інвестпрограми та підтримку ліквідності. Основними ризиками для компанії є глобальна економічна нестабільність, торгові обмеження та геополітична ситуація.
Megogo — провідний стрімінговий сервіс у Східній Європі з амбіціями масштабування на міжнародні ринки. Компанія пройшла значну підготовку до IPO на Nasdaq, а до війни вартість оцінювали в $800−900 млн. Наразі зараз вона нижча, але Megogo активно працює над розширенням присутності й планує вийти на ринки 10−12 нових країн. Залучення $20−30 млн інвестицій через IPO дозволить фінансувати експансію та технологічний розвиток. Конкуренція у сегменті висока, але Megogo має перевагу локального контенту та адаптації.
Ajax Systems — провідний виробник систем безпеки в Україні. Ajax Systems має сильний продукт і високий попит на системи безпеки як в Україні, так і на міжнародних ринках. Підготовка до IPO триває, але конкретна дата виходу на біржу поки що невідома.
Найближчими роками очікується значне збільшення продажів і розширення присутності. IPO дозволить залучити капітал для масштабування виробництва та розвитку R&D. Сам сектор безпеки має стабільний попит, що робить Ajax стійкішим до економічних коливань.
Потенціал розвитку українських компаній
Українські компанії, попри виклики війни, зберігають інвестиційну привабливість. Київстар і MHP SE вже вийшли на міжнародну глобальну арену, індекс WIG-Ukraine фіксує результати українського агросектору, а ДТЕК і МЕТІНВЕСТ активно залучають капітал через єврооблігації та реінвестують у модернізацію. Крім цього, Megogo та Ajax Systems готуються до міжнародних IPO.
Читайте також: Дохідність понад 90%: яка акція з портфелю «Мінфіну» витримала навіть Трампа
Компанії цікаві завдяки стрімкому зростанню, продуктовій інноваційності та амбіціям масштабування. Для інвестування українцям важливо мати доступ до міжнародних платформ і аналізувати дані компаній для ухвалення рішень: фінзвітність, стратегія, ризики тощо.