Фінансовий аналітика Андрій Шевчишин розбирає свіжу аналітику: чому великий капітал взяв паузу, який реальний потенціал внутрішніх позик і чи доведеться Нацбанку негайно змінювати правила гри.
Уряд веде жорстку кампанію про проблеми з бюджетом на цей рік: 27 млрд доларів немає. Урядовці закликають голосувати за законопроєкти, які мають розблокувати допомогу партнерів — МВФ, ЄС та Світового банку. Головним сигналом реальних проблем на ринку традиційно має ставати зростання залучень через ОВДП, тобто намагання зібрати гривню на внутрішньому майданчику. Проте розмір залучень останніми тижнями залишається низьким.
Може здатися, що проблеми немає. Але якщо подивитися на структуру покупців за 2023−2026 роки та середньомісячну динаміку, стає зрозуміло: потенціал саме ринкових розміщень зараз вкрай невеликий.
Причини падіння активності ключових гравців
Фактори згортання запозичень криються у поведінці основних категорій інвесторів:
-
Банки як клас покупців практично зникли з ринку. Якщо у 2024 році вони давали +20,2 млрд грн (пік), то у 2026-му — мінус 39 млн грн. У валютних ОВДП банки та юрособи стабільно в мінусі з 2025 року. Причини — вичерпання лімітів бенчмарк-ОВДП для покриття 60% обов'язкових резервів, падіння чистих прибутків, регуляторні стимули до кредитування та наявність депозитних сертифікатів із фіксованою ставкою 15,5%.
-
Фізичні особи залишаються єдиною зростаючою лінією. Середньомісячний приріст зріс із 881−1181 млн грн/міс у 2023−2024 роках до 4089 млн грн у 2026-му. Проте це компенсує максимум чверть того, що раніше забезпечувала банківська система. НБУ паралельно скорочує власний портфель.
-
Юридичні особи та нерезиденти пасивні. Юрособи скоротили покупки до менше ніж 1 млрд грн на місяць і знижують валютний портфель. Після обстрілів у серпні-вересні бізнес шукає капітал на власне відновлення та логістику. Нерезиденти виходять із паперів (приріст у 2026 році — лише 0,3 млрд грн).
-
Обмін коротких паперів на довгі — не рішення. Операції по 5−17 млн грн за раз із конвертації термінових ОВДП у папери з погашенням через 2−3 роки не залучають свіжих грошей, а лише розтягують графік виплат.
-
Підвищення ставок не змінило апетит ринку. Мінфін не пішов на суттєве підняття доходності, що також стримує попиту.
У результаті реальний потенціал ринку зараз становить 4−5 млрд грн на місяць (близько 1 млрд грн на тиждень нових залучень). Якщо Мінфін залучає більше — це повернення коштів після погашень та виплати відсотків.
Проблема ліквідності та пошук нових стимулів
Внутрішній ринок боргових паперів зіткнувся із жорстким обмеженням ресурсної бази. Ситуація, коли банки досягли стелі використання бенчмарк-ОВДП для виконання резервних вимог НБУ, позбавила Міністерство фінансів головного локомотива продажів.
Наразі регулятори опинилися перед дилемою: НБУ може розробити нові стимули для повернення банків до купівлі держоблігацій (наприклад, розширити перелік бенчмарків чи змінити умови резервування), або ж Мінфіну доведеться переглядати доходність у сторону підвищення.
Якщо ці кроки не будуть реалізовані, уряду доведеться й надалі покладатися виключно на дрібні залучення від роздрібного інвестора та технічне перенесення строків виплат за боргом, що суттєво підвищує залежність виконання бюджету від темпів надходження зовнішнього фінансування.