Як відомо, росіяни збираються воювати з нами ще десятки років. Саме рішення із руйнації енергетичної, транспортної інфраструктур, великих і навіть середніх підприємств зараз розгортає проти нас рф. Тисяча «шахедів» на добу, котру нам пророчить журнал «Економіст», — це не тільки про фронт, це, радше, про тил. Економіка в тилу все більше під прицілом, фронт тримати буде дедалі тяжче.
Що робити? Відповідь дуже проста і очевидна. Технологічну війну виграють великі виробництва і великі команди розробників. А великі виробництва і великі розробки — це компетенція великого бізнесу.
У рф держава і наближений до влади великий бізнес об'єдналися і створили масштабні виробничі потужності і численні команди інженерів. Було створено величезні виробництва, з небаченими для України масштабами — наприклад, нині це сотні «шахедів» на добу, або тисячі дронів на оптоволокні.
В Україні все інакше. Тут фактично виробництвом дронової продукції займаються невеличкі у масштабах війни приватні компанії і сама армія.
В будь-якому разі, це дуже часто рівень гаражного виробництва. Про якісь технологічні прориви (наприклад, функціональніше оптоволокно, або системи лазерного наведення, або вироби рівня Mavic 3) в таких умовах важко мріяти.
Великий бізнес — він, і тільки він, впорається із завданням перемоги у перегонах озброєнь. У кого, як не у великого бізнесу, є компетенція штовхати державу туди, куди потрібно.
По-перше, саме він страждає, і чим далі, тим сильніше страждатиме від дронових атак росіян. Наприклад, власники портової інфраструктури, нафтобаз чи зерносховищ ще 2 роки тому мали б зібратися і організувати/профінансувати роботу зі створення перехоплювача шахедів. Це б заощадило їм і нам сотні мільйонів доларів.
По-друге, саме у великого бізнесу є найкращі кадри — управлінці, котрі мають досвід як розгортання великих виробництв, так і організації технологічних консорціумів з розробки та інтеграції необхідних рішень.
Великий бізнес має об'єднатися і організувати військово-технологічну Ставку. Залучити туди найбільші волонтерські фонди, державні інституції та представників військових. Зрештою виробити програму розвитку дронової галузі — план, якими саме технологіями ми найближчими роками збираємося завоювати домінування у повітрі, а, відтак, виграти війну.
Бізнес має сформувати технологічну Ставку і, радше, не стільки закривати проблему своїми грошима, як належним чином організувати процес. В принципі, розробки не обов’язково потребують захмарних коштів — важливо, радше, системна робота з пріоритетами і розподілом ролей. А щодо виробництва, то тут і так від держави та партнерів виділяються значні ресурси — важливо, щоб вони витрачалися ефективно.
Читайте також: Вічна війна, як стратегія: що насправді стоїть за небажанням рф домовлятися з Україною, США і ЄС
Росіяни налаштовані дуже серйозно — нас намагатимуться знищувати під корінь. Тож власники найбільших активів нашої країни мають не здаватися і активно включатися у їх порятунок, бо саме компетенції великого бізнесу зараз є найзатребуванішими в цій війні технологій.