Хто купує валютні ОВДП

Реалізацію плану зменшення емісії валютних облігацій можна помітити вже у нинішніх обсягах розміщень цінних паперів. Приблизно за пів року Мінфін залучив через валютні облігації майже $648 млн і 563 млн євро. Для порівняння: минулого року до бюджету від продажу облігацій було спрямовано $2,52 млрд та 755 млн євро. Таким чином, від торішнього обсягу уряд наразі відстає майже втричі.

Валютні облігації особливо популярні серед фізичних осіб. Наші співвітчизники загалом тримають ОВДП в еквіваленті на 97,2 млрд грн. Із цєї суми 41,5% випущені у доларах, і ще 4,5% — у євро.

Як відзначає заступник директора Департаменту міжбанківського бізнесу RwS bank Наталія Лозинська, громадяни тримають 31,6% валютних ОВДП серед усього об'єму випуску. Для порівняння: загалом із усіх випусків облігацій на портфель населення припадає 5,2%.

Також значний обсяг валютних облігацій тримають банки — 36% від їх загального випуску. Щоправда, в банківському портфелі переважають гривневі папери — їх тут понад 94%.

Відносно незначну частку валютні облігації займають і в портфелях юридичних осіб: 17,4% — в доларах, 3% — в євро, решта — гривневі папери. Загалом у юросіб акумульовано близько 10% від загального обсягу всіх ОВДП.

Впевнено домінують гривневі облігації і в інвестиціях нерезидентів та юридичних осіб. Хоча загальні обсяги портфелів цих тримачів державних паперів незначні і особливого впливу на ринок не мають.

Інтерес громадян до валютних облігацій пояснюється їх вищою дохідністю, порівнюючи з депозитами. Цього року папери розміщувались з дохідністю 4,17−4,54% в доларах та 3,16−3,24% в євро. При цьому середня ставка за депозитами в доларах в українських банках становить 1,4%, а найщедріші банки пропонують 3% річних. В євро середня ставка передбачає символічні 0,72% річних, а максимум — 2%, і це ще до оподаткування. Доходи від ОВДП не оподатковуються, а із заробітків за банківськими вкладами держава стягує 18% ПДФО та 5% військового збору.

Чи дійсно валютні ОВДП не потрібні державі

Як відзначає директор департаменту казначейських операцій Unex Bank Ганна Золотько, наразі валютні ОВДП залишаються важливим джерелом «чистої» валюти, і їх заміна потребує виваженого підходу задля збереження стабільного валютного фінансування бюджету.

Керівник розвитку інвестиційних продуктів БТС Брокер Сергій Гончаренко констатує зниження потреби у валютних облігаціях, але вважає, що списувати їх із рахунків зарано.

«ОВДП дозволяють Мінфіну залучати валюту всередині країни без зовнішніх запозичень. Це важливо для обслуговування внутрішнього валютного боргу, який історично тягнеться від попередніх запозичень у валютних ОВДП, а також для фінансування критичних імпортних потреб», — пояснює він.

На фоні зовнішньої допомоги та кредитів на десятки мільярдів доларів може здатися, що декілька мільярдів від валютних ОВДП не мають принципового значення, і їх легко замінити валютою з інших джерел. Однак, як відзначає старший фінансовий аналітик інвестгрупи ICU Тарас Котович, міжнародну допомогу доцільніше спрямовувати на оплату замовлень Сил оборони, а не на боргові виплати.

«Для Міністерства фінансів валютні ОВДП зараз — це можливість рефінансувати частину погашень саме у валюті виплат, мінімально торкаючись валюти від міжнародної допомоги. Тому на найближчу перспективу вони необхідні, хоча і не є критичними для фінансування бюджету та можуть бути замінені тими ж гривневими облігаціями», — говорить Котович.

Не бачить причин відмовлятися від валютних ОВДП і голова правління МетаБанку Сергій Нужний. «Від міжнародних запозичень Україна не відмовиться — тоді чим гірші внутрішні джерела. Всі запозичення йдуть на покриття дефіциту бюджету і буде неправильно відмовлятися від масштабного ресурсу фінансування у валюті», — наголошує він.

Ідею відмовитись від валютних ОВДП він пояснює бажанням влади знизити доларизацію в заощадженнях, але до цього варто йти через стимули: заощадження в гривні мають бути вигіднішими в довгостроковій перспективі завдяки низькій інфляції.

Що буде зі ставками за депозитами

Фінансисти, з якими поспілкувався «Мінфін», відзначають, що банки не мають додаткової потреби в доларах, а почасти і з тими, що в них є, не знають, що робити.

«Банкам валютні заощадження майже не потрібні. Кредитувати фізичних осіб вже ніхто не буде (після кризи 2008 року), кредитувати суб'єктів господарської діяльності, зважаючи на валютні ризики, — можна лише експортерів. Але і тут перспективи невеликі, системний валютний ризик завжди буде на стороні банків», — наголошує Сергій Нужний.

«Ми бачимо, що валютні вклади для банків нецікаві, як результат — ставки за депозитами і так неконкурентні, порівнюючи з дохідностями за валютними ОВДП», — додає Сергій Гончаренко.

Попри це, переконаний Тарас Котович, відмова від валютних ОВДП і, відповідно, вивільнення великої кількості доларів та євро суттєво не вплине на їх надходження до банків. Експерт відзначає, що загалом у облігаціях зосереджена незначна частка валюти громадян — обсяг валютних депозитів домогосподарств майже вдесятеро більший за цю суму і сягає в еквіваленті 430 млрд грн. «Тому відмова від валютних ОВДП навряд чи матиме суттєвий вплив на ставки за депозитами», — наголошує він.

З ним не згоден начальник департаменту по роботі на міжнародних ринках та грошового обігу Радабанку Сергій Гнезділов. За його словами, багато банків, приймаючи валютні депозити, частину коштів спрямовують у ОВДП і заробляють на мінімальній маржі. Тож, зникнення цього інструменту змусить банки знижувати відсотки за депозитами у доларах та євро.

«Ставки за валютними депозитами й так на дуже низькому рівні через високий рівень резервування валютних пасивів, але банки однозначно знизять їх ще», — прогнозує він.

Розділяє таку позицію і Сергій Нужний з МетаБанку. За його словами, у разі відмови від валютних ОВДП, банки можуть знизити виплати за депозитами у доларах і євро до нуля, а можливі навіть від'ємні ставки, зважаючи на витрати з обслуговування коштів, зокрема, відрахування до Фонду гарантування вкладів.

Ризик зниження ставок за депозитами бачить і Наталія Лозинська. Вона підтверджує, що наразі ОВДП для банків — це альтернатива розміщення коштів, коли немає можливості спрямувати їх у кредитування. «У випадку відмови від валютних ОВДП, постає ціла низка питань у банків, куди розмістити валюту, і є велика ймовірність зниження і так низьких ставок за валютними депозитами, що зробить їх ще невигіднішими», — наголошує вона.

Водночас, зважачи на те, що Мінфін вже майже рік знижує обсяги розміщення валютних ОВДП, фінустанови вже знаходять альтернативу. «Банки дедалі більше практикують розміщення ресурсів у високоліквідні інвестиції, такі як — трежеріс (бонди США, Франції, Німеччини), ставки за якими навіть вищі за ОВДП, але передбачають додаткові витрати у вигляді податків, комісій та зборів. Можливо, як альтернативний варіант, банки більше розміщуватимуть кошти саме у такі активи», — припускає вона.

Громадяни також не обов'язково понесуть вивільнену валюту на банківські вклади. За словами Ганни Золотько, інвестори, які раніше купували валютні ОВДП, шукатимуть альтернативи: трохи зрости можуть готівкові заощадження, а частина інвесторів перейде до гривневих інструментів.

Читайте також: Гривневі ОВДП чи купівля валюти: рахуємо дохідність з різним горизонтом вкладень

Можливо, саме в останньому і полягає план Мінфіну з відмови від валютних облігацій, адже працювати з гривневим боргом куди простіше та безпечніше. Однак тут все залежатиме від показників інфляції та девальвації, які можуть як заманити, так і розлякати інвесторів.