Як Панама вплинула на податкове законодавство світу

Для представників бізнесу Панама асоціюється, насамперед, із найбільшим світовим офшором. Ще 10 років тому держава була другою у світі після Гонконгу за кількістю зареєстрованих тут компаній.

Все змінив скандал із витоком документів, які викрили податкові махінації світових лідерів, бізнесменів та великих корпорацій. 3 квітня 2016 року надбанням громадськості стали 11 млн Панамських документів, які містили інформацію про 214 тис. офшорних компаній.

Наслідки скандалу були не менш значущими. Свої пости тоді втратили багато причетних до нього політиків. Наприклад, прем'єр-міністр Ісландії Зігмундур Давид Гуннлаугссон подав у відставку лише за два дні після того, як було викрито Панамські документи. Іспанія оперативно порушила численні справи проти згаданих у Панамських документах осіб, наприклад, лауреата премій «Оскар», кінорежисера Педро Альмодовара та відомого футболіста Ліонеля Мессі.

Катастрофою обернувся витік даних для Mossack Fonseca, офшорної юридичної фірми, яка стояла за Панамськими документами. За даними британської Guardian, фірма була четвертим за величиною постачальником офшорних послуг у світі. Вона допомогла тисячам клієнтів у всьому світі сховати свої активи у підставних компаніях, які створювалися здебільшого на Британських Віргінських островах, Панамі та Багамських островах.

Панамські документи підірвали репутацію фірми й їй довелося припинити свою діяльність у 2020 році через глобальний тиск. Її засновникам Юргену Моссаку та Рамону Фонсеке також було пред'явлено звинувачення в Панамі у відмиванні грошей та створенні злочинної спільноти. Кримінальні розслідування або переслідування проти фірми та її співробітників проводилися також в інших країнах, таких як Швейцарія, Німеччина, США та Перу.

Але, що найважливіше, Панамські документи започаткували глобальну боротьбу з ухиленням від сплати податків та фінансовими злочинами. Ось лише деякі приклади:

Німеччина: Федеральний уряд ініціював заходи проти можливостей ухилення від сплати податків у відповідь на публікацію «Панамських документів».

Європейський Союз: Комісія ЄС внесла пропозиції щодо підвищення прозорості податкової інформації та боротьби з ухиленням від сплати податків. ЄС також опублікував «чорний» список країн, які вважаються податковими сховищами.

США: Міністерство фінансів видало нові правила, що ускладнюють створення підставних компаній.

Великобританія: У країні запроваджено публічний реєстр компаній, який надає інформацію про їхніх справжніх власників.

Безумовно, те, що відбулося, позначилося і на самій Панамі, як офшорній юрисдикції.

Згідно з дослідженням Bloomberg Línea, кількість реєстрацій анонімних корпорацій у Панамі за останнє десятиліття скоротилася у понад удвічі.

Ці корпорації, відомі як sociedades anónimas, сплачують мінімальні податки або взагалі звільнені від них, і протягом десятиліть є основою офшорної індустрії Панами.

Аналіз Bloomberg, заснований на даних публічного реєстру Панами, показує зниження кількості реєстрацій на 63% із 2012 до 2022 року, повідомила член ICIJ Мері Тріні Зеа. Одночасно збільшилася й кількість ліквідацій компаній та приватних фондів: якщо у 2013 році їх було 7, то у 2022 році — вже 5 575.

Проте профільні дослідження продовжують включати Панаму до переліку найзручніших офшорів у світі для ведення бізнесу у 2024 році.

Саме тому «Мінфін» вирішив познайомити своїх читачів із цією країною ближче.

Чим Панама відрізняється від сусідів

Латинську Америку часто називають місцем контрастів, із величезними відмінностями дорогих і найбідніших районів, туристичних центрів і загублених віддалених сіл. Але навіть тут Панама виділяється з-поміж своїх сусідів.

Це невелика держава із населенням близько 4,4 млн, широкому загалу вона відома переважно через декілька особливостей: наявність Панамського каналу, найбільший флот у світі та гавань для втечі від податків.

На перший погляд, Панама досить заможна країна. ВВП на душу населення становить близько $19 тис. Це більше, ніж у Румунії чи Болгарії, і співмірно з показником Греції. В Україні цей показник до повномасштабного вторгнення був приблизно вчетверо нижчим. Середня зарплата в країні перевищує $2 тис. на місяць. Для порівняння: в сусідній Колумбії вона приблизно втричі нижча.

Водночас, як зазначає помічник директора Латиноамериканського центру Atlantic Council Феліпе Мендес, розподіл економічних можливостей країни є вкрай нерівномірним. ВВП на душу населення в провінціях, що прилягають до каналу, приблизно вдесятеро перевищує цей показник у аграрному регіоні Дар'єн. В останньому економіку можна порівняти з показниками Гаїті — найбіднішої держави у Західній півкулі, а абсолютна більшість населення провінції живе в умовах крайньої бідності.

Вирішувати цю проблему та низку інших викликів доведеться новому президенту країни Хосе Раулю Муліно. І, здавалося б, він вже має для цього план, але починає він за несприятливих умов — активи, які приносили державі найбільше грошей, буквально вислизають з рук.

Експрезидент переховується, а його протеже перемагає

Президентські вибори відбулися в країні на початку травня. За місцевим законодавством, вони відбувалися в один тур — переможцю достатньо було отримати просту більшість, а не понад 50% голосів.

Перегони виграв представник партії «Досягнення мети» Хосе Рауль Муліно, який здобув близько 34% голосів, при тому, що в найближчого переслідувача було 25%.

Спершу Муліно взагалі не планував висуватись на високу посаду, а хотів обмежитись «другою роллю». За президентське крісло боровся його однопартієць, колишній голова держави у 2009−2014 роках Рікардо Мартінеллі, а сам Муліно мав стати віцепрезидентом в його команді.

Шлях до перемоги Мартінеллі не виглядав складним. Він перемагав за всіма соцопитуваннями, що й не дивно, адже під час його президенства ВВП зросло на рекордні 69% і багато людей сприймали той період, як «золоту епоху». В окремі періоди перебування на посаді рейтинг Мартінеллі сягав 90%, що звично для авторитарних режимів, але унікальна ситуація для Панами з активним політичним життям та конкурентними виборами.

У більшості держав світу Мартінеллі залишився б на другий термін, але проблема в тому, що в Панамі такої можливості немає — президент очолює країну лише один термін. Тому голові держави довелось взяти перерву.

Тріумфальне повернення Мартінеллі не вдалося, оскільки його наздогнали корупційні скандали. Розслідування почалися ще у 2014 році за звинуваченнями у перевищенні витрат, а також у незаконному прослуховуванні розмов політичних опонентів.

Тоді Мартінеллі поспіхом виїхав до США, але там був заарештований і виданий на батьківщину. Від першої хвилі звинувачень йому вдалося відбитися — суд визнав експрезидента невинним.

Паралельно проти нього велося розслідування в Іспанії за звинуваченнями у відмиванні грошей та незаконному стеженні на території країни за своєю коханкою.

Ці випадки «підмочили репутацію» Мартінеллі, але справді складною стала ситуація минулого року, коли панамський суд визнав політика винним у придбанні місцевої медіакомпанії за незаконні прибутки та засудив до 11 років в'язниці.

Експрезидент сховався на території посольства Нікарагуа, де отримав політичний притулок. Спершу він навіть заявляв, що продовжить передвиборчу кампанію, однак, зрештою, поступився дорогою своєму соратнику Муліно та досі не залишив територію посольства.

«Перемога Муліно — це результат дуже ефективної виборчої стратегії, яка неочікувано дозволила передати йому весь політичний капітал експрезидента», — переконана колишня очільниця відділу новин TVN Media Panama Cабріна Бакал.

Муліно замінив у перегонах свого соратника і зараз святкує перемогу.

Муліно вже пообіцяв, що працюватиме над покращенням долі експерезидента, а також розповів про свій план змін у країні. Один із аспектів цього — будівництво великих інфраструктурних проєктів, зокрема, залізниці, яка має сполучити столицю з аграрним регіоном Чирики.

«Новий президент стикається зі значними економічними труднощами, зокрема, зростаючим боргом, розвалом системи соціального забезпечення, уповільненням економічного зростання та зменшенням іноземних інвестицій. Він має налагоджені зв'язки з бізнес-спільнотою, але знайти ресурси для збільшення видатків держсектора буде складно», — зазначає професор політології Університету Північного Техасу Орландо Перес.

За словами Феліпе Мендеса, проблемою Муліно стане роздутий бюрократичний апарат, на який припадає 17% всієї робочої сили у країні. «Панама має створити професійну державну службу, де найм та звільнення базується на вміннях, а не на лояльності до партії», — наголошує експерт.

Муліно сподівається зібрати уряд національного єднання, але тут можуть бути проблеми: за результатими виборів, місцевий парламент виявився надзвичайно фрагментованим, а партія президента здобула лише 15 із 71 крісел. Тому фактично щодо будь-якого питання потрібно буде шукати компроміс. І це на тлі декількох глобальних викликів для економіки країни.

Панамський канал: поява конкурентів та екологічні ризики

Головна візитівка країни — Панамський канал, який сполучає Тихий й Атлантичний океани. Щорічно через нього проходить близько 14 тис. суден. Також на нього припадає 5% всіх морських торговельних вантажів світу.

Для країни канал — джерело стабільних прибутків. Річний дохід від його діяльності сягає $4,3 млрд. Чистий же прибуток після операційних витрат становить $2,5 млрд, які перераховуються до бюджету країни. Це становить близько $570 на кожного мешканця країни.

Панамський канал — головне джерело надходжень грошей до бюджету країни.

Вважається, що у Панамського каналу немає альтернативи, адже інший маршрут з одного океану до іншого пролягає через Магеланову протоку на крайньому півдні континенту і вимагає додатково витратити на логістику від 10 до 22 днів. Але ситуація може кардинально змінитися вже найближчим часом.

Найперший серед потенційних конкурентів — це проєкт будівництва нової залізниці довжиною близько 300 км у Мексиці між портами на берегах Атлантичного та Тихого океанів разом із вдосконаленням портової інфраструктури. Оцінюється нова залізниця приблизно в $2,8 млрд.

Також про плани побудувати власний канал заявляла Нікарагуа. Проєкт коштує $50 млрд і для нього декілька років тому вже знайшовся китайський інвестор. Щоправда, на тлі падіння китайського фондового ринку та відсутності екологічної експертизи, проєкт поки що на паузі.

Китай опрацьовує можливість будівництва ще однієї альтернативи — залізниці в Колумбії, яка з'єднає ключові порти країни. Сухопутна ділянка там становить близько 200 км, а загальні інвестиції в проєкт разом із розбудовою портів оцінюються в $19 млрд.

Кожен із цих проєктів місцева влада позиціонує, як необхідний для убезпечення світової торгівлі. В умовах глобального потепління Панамський канал почав міліти, а забезпечувати його пропускну здатність стає все важче й дорожче. Як наслідок, минулого літа через посуху час, який танкери чекали на прохід ним, зріс зі звичних 8 до 18 днів, а вартість контейнерних перевезень подорожчала на 36%.

Читайте також: Кенія: як живе і на чому заробляє головний союзник України в Африці

Зараз, щоб уникнути обмежень, адміністрація каналу намагається повторно використовувати воду зі шлюзів, замість того, щоб змивати її в океан, як це було раніше. Однак в цьому підході теж є ризики. Солоність води у шлюзах зростає і вона потрапляє до озера Гатун, яке не лише є частиною інфраструктури каналу, але й залишається ключовим джерелом питної води в Панамі.

Втрата найбільшого інвестора та $20 млрд штрафу

Наприкінці минулого року Верховний суд Панами оголосив про закриття мідного рудника, який належить канадській компанії First Quantum Minerals і оцінюється приблизно в $10 млрд.

Цьому передували тривалі громадські виступи проти роботи компанії. Її звинувачували у низьких відрахуваннях до бюджету та шкоді екології, що призводило в тому числі до пересихання каналу.

В самій же First Quantum Minerals наголошували, що, окрім створення тисяч робочих місць, вона забезпечувала щорічні виплати державі в $375 млн.

За оцінками МВФ, через закриття рудника ВВП країни цього року зросте лише на 2,5%, хоча раніше очікувалось близько 5%. Крім цього, настороженість інвесторів призвела до падіння ціни державних облігацій та спровокувала зростання державного боргу.

Екоактивісти переконані, що видобуток міді в країні приносив більше шкоди, ніж прибутків.

Під час передвиборчої кампанії Муліно намагався уникати питань про First Quantum, однак політик вважається лояльним до бізнесу, в тому числі до гірничої промисловості.

«Ми з нетерпінням чекаємо діалогу з новою адміністрацією та спільної роботи, щоб знайти рішення, яке буде в інтересах Панами», — йдеться в офіційному повідомленні First Quantum.

Водночас, якщо новий президент відновить діяльність рудника, це може призвести до нової хвилі громадських протестів та завадити йому зібрати парламентську коаліцію.

Читайте також: Локомотив Європи: чому Німеччина така багата та які кризи їй загрожують

Якщо ж переговори не матимуть успіху, в канадської компанії є альтернативний план — вона вже подала позов до міжнародного арбітражу з вимогою до Панами компенсувати їй $20 млрд.

Гавань для кораблів, компаній та мігрантів

Попри проблеми, з яким стикається Панама, вона все ще має декілька унікальних сильних сторін.

Невеликій державі належить найбільший у світі торговельний флот — близько 8 600 кораблів у світовому океані використовують прапор цієї країни. Це більше, ніж торговельні флоти США і Китаю разом.

За міжнародним правом, кожне торговельне судно має бути зареєстроване, як приналежне до флоту певної країни. Саме ця держава має юрисдикцію над кораблем, відповідальна за виконання ним правил безпеки і умови праці моряків.

Панама пропонує просту реєстрацію кораблів та мало регулює їхню діяльність. Саме тому чимало судновласників обирають прапори цієї держави. Панама ж щорічно зі свого флоту отримує податків та різних відрахувань на $500 млн.

Також Панама вважається однією з найпопулярніших у світі податкових гаваней. Офшори, які зареєстровані в державі, звільняються від корпоративних податків, податків на доходи, на прибуток, приріст капіталу, а також на майно чи спадщину. Платити податки офшорній компанії доведеться лише в тому випадку, якщо вона почне вести діяльність на території країни, та й то лише з доходів, отриманих у самій Панамі.

Хоча після скандалу з витоком документів і посиленням контролю над сплатою податків у світі Панама теж повідомила, що боротиметься з відмиванням грошей, готова співпрацювати з міжнародними інституціями та обмінюватись інформацією. Серед найвагоміших кроків — стоворення реєстру власників й акціонерів компаній.

Робота Панами не залишилася непоміченою, і ЄС ще у 2018 році виключив її з «чорного» списку офшорів — тобто з переліку держав, які відмовляються ділитися податковою інформацією.

Країна намагається відкрити ще одне джерело доходів. Користуючись теплим кліматом та близькістю океанів, вона сприяє переїзду заможних мігрантів, для яких створено декілька програм.

Право на постійне проживання тут можна отримати, купивши нерухомість на $300 тис., або інвестувавши $350 тис. у лісове господарство країни, чи здійснивши $250 тис. венчурних інвестицій в місцеві компанії.

Також жити в країні можна з так званою візою пенсіонера — якщо гарантований щомісячний дохід особи становить від $1 тис. При цьому вік людини не має значення, головне, аби був НПФ чи інвестфонд, який виплачує таку суму. Також ті, хто щомісяця заробляють від $3 тис., можуть отримати візу цифрового кочівника і жити тут із легальним статусом.

Окрім низьких податків, країна приваблює іноземний бізнес простим регулюванням та високим рівнем життя, порівнюючи з сусідами. Тому міжнародні компанії часто обирають Панаму для розміщення регіональних офісів. Тут базуються представництва майже 200 транснаціональних корпорацій. Серед них — Procter & Gamble, Heineken, Caterpillar, BMW, ArcelorMittal тощо. Часто міжнародний капітал сприймає державу, як ворота до Латинської Америки, завдяки зручному транспортному сполученню з усім регіоном та США.

Читайте також: Країна, до якої «переїжджають» Apple та Samsung: як Ханой підкорює серця інвесторів

Територіально невелика держава ніколи не претендувала на роль регіонального лідера. Однак вдале географічне розташування забезпечує їй місце під сонцем в прямому і переносному значенні, і навіть нинішні серйозні виклики не зможуть забрати в неї цю перевагу.