29 квітня уряд схвалив проєкт змін до Податкового кодексу України та інших законів, якими впроваджується міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Цей законопроєкт передбачає імплементацію в українське законодавство директиви ЄС DAC7, яка діє в Європейському Союзі з 1 січня 2023 року.
Детальний аналіз тексту законопроєкту розкриває масштабну трансформацію системи оподаткування української цифрової економіки. Згідно з документом, підзвітні оператори платформ (як резиденти, так і нерезиденти) зобов'язуються збирати, перевіряти і передавати до податкових органів інформацію про доходи продавців, які здійснюють діяльність через їхні платформи.
Законодавчі зміни спрямовані на підвищення прозорості податкової системи та збільшення надходжень до державного бюджету.
Основні положення:
- встановлення пільгової ставки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 5% для користувачів цифрових платформ замість 18%,
- покладення обов'язків податкового агента на операторів платформ,
- вимога мати спеціальний поточний рахунок для здійснення звітної діяльності.
Хто насправді заплатить за ці зміни
Варто згадати історію з так званим «податком Google», коли у червні 2021 році Україна запровадила ПДВ для іноземних компаній, що надають електронні послуги українським споживачам. Наслідки були передбачуваними: більшість цифрових платформ просто перенесли цей податок на споживачів, підвищивши ціни на свої послуги.
Netflix підняв вартість підписки на 20%, Apple підвищила ціни в App Store, Google зробила те ж саме для своїх послуг. Фактично, «податок Google» сплачують не міжнародні корпорації, а звичайні українці.
За цією ж логікою, можна передбачити, що впровадження нових податкових механізмів для цифрових платформ призведе до аналогічного результату. Цифрові платформи перекладуть додаткове податкове навантаження на своїх користувачів через підвищення комісії за послуги, запровадження додаткових зборів для продавців чи збільшення мінімальної вартості послуг.
Продавці товарів та послуг, своєю чергою, компенсують зростання витрат підвищенням цін для кінцевого споживача. Таким чином, «пільгова» ставка у 5% + військовий збір перетвориться на додатковий тягар для споживачів.
Приховані деталі
Законопроєкт містить низку положень, які залишаються поза увагою публічних обговорень, але матимуть суттєвий вплив на функціонування цифрових платформ та їхніх користувачів.
Податковим органам надаються безпрецедентні повноваження щодо доступу до банківської інформації підзвітних продавців. Державна податкова служба отримає право запитувати у банків детальну інформацію про операції за рахунками підзвітних продавців, у тому числі відомості про зарахування коштів на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані та номери рахунків контрагентів.
За неподання звіту про доходи підзвітних продавців встановлюється штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат. Враховуючи постійне зростання мінімальної заробітної плати, ця сума може стати критичною для малих та середніх операторів платформ.
Підзвітні оператори платформи зобов'язані зберігати всі документи, записи та дані про продавців протягом 1825 днів (5 років), що створює суттєве адміністративне навантаження. Особливо це стосується тих операторів, які працюють з великою кількістю невеликих продавців або мають обмежені ресурси для розвитку технічної інфраструктури.
Операторів платформ також зобов'язують припиняти ділові відносини з продавцями, які не надають необхідної інформації протягом 60 календарних днів. Це потенційно може призвести до втрати частини продавців, які з різних причин не можуть або не бажають надавати повну інформацію про себе.
Крім того, створення необхідної адміністративної та ІТ-інфраструктури, забезпечення конфіденційності та захисту даних, як того вимагають міжнародні стандарти, потребує значних ресурсів. В умовах воєнного стану та бюджетних обмежень виникає питання про пріоритетність таких інвестицій.
Щобільше, через додаткове адміністративне навантаження частина дрібних продавців може відмовитися від використання цифрових платформ або взагалі припинити діяльність.
Читайте також: Для продавців на OLX, Prom та Rozetka запровадять податок. Кабмін ухвалив законопроєкт
Які можуть бути альтернативи
Замість механічного копіювання європейського досвіду, Україні варто було б розробити власну модель оподаткування цифрових платформ, яка враховує:
Прогресивну шкалу оподаткування — за якою більше платять ті, хто заробляє більше. Наприклад, можна було б встановити нульову ставку для доходів до певного порогу (наприклад, 150 тис. грн на рік), 3% — для доходів до 500 тис. грн, і 5% для вищих доходів.
Податкові пільги для стартапів та новачків — спеціальні умови для тих, хто лише починає діяльність через цифрові платформи, що сприятиме розвитку цифрової економіки та створенню нових робочих місць.
Поетапне впровадження — спочатку ввести добровільну реєстрацію з податковими пільгами, а лише згодом переходити до обов'язкового режиму.
В умовах війни та економічної кризи передчасна імплементація європейських стандартів оподаткування без урахування українських реалій може стати додатковим тягарем для і без того виснаженої економіки.
Можливо, доцільніше було б відкласти такі зміни до кращих часів або хоча б запровадити тривалий перехідний період, який дозволив би бізнесу та споживачам адаптуватися до нових вимог. Водночас варто відзначити, що при належній імплементації та з урахуванням особливостей українського ринку, система може стати каталізатором формалізації цифрової економіки та сприяти її подальшому розвитку.