Компанія Google (або ж Alphabet) не потребує представлення. Їй належить однойменна найпопулярніша пошукова система світу, на яку припадає близько 91% всіх пошукових запитів. Також цей сайт вважається найпопулярнішим на планеті, а на другому місці, впевнено випереджаючи Facebook, знаходиться інший портал компанії — відеохостинг YouTube.
Серед інших ключових активів компанії — браузер Chrome (64% світового ринку), найбільший поштовий сервіс Gmail і найпопулярніша операційна система для смартфонів Android. Розвивається компанія і в інших напрямах — штучний інтелект, хмарні обчислення, автопілоти для автомобілів, розумні будинки тощо.
Alphabet — одна з найбільших компаній світу з капіталізацією $1,7 трлн. При цьому понад половини голосуючих акцій корпорації зосереджено в руках лише двох людей — Ларі Пейджа та Сергія Бріна, а їхні спільні статки сягають $247 млрд, що забезпечує їм 9 і 10 місця в списку найбагатших людей світу.
Культ науки з дитинства
Обидва засновники Google походять із родин науковців. Батько Ларі Пейджа був професором інформатики в університеті штату Мічиган та отримав один із перших докторських ступенів із цієї дисципліни, а мати викладала комп'ютерне програмування.
З дитинства Пейджа оточували технології та наукові посібники. В одному з інтерв'ю він згадував, що дім його дитинства був безладом, де повсюди лежали наукові та технічні журнали. Мав доступ Ларі і до сучасних технологій. У 1979 році, коли йому було 6 років, батько приніс додому персональний комп'ютер — велика рідкість на той час. Навіть в середині 80-х домашні комп'ютери мали менше 10% американців.
Разом зі старшим братом Ларі розбирав вдома всю техніку, аби зрозуміти, як вона працює. «З раннього дитинства я усвідомив, що хочу щось винаходити. Тож я зацікавився технологіями та бізнесом. Ймовірно, з 12 років я знав, що згодом створю компанію», — розповідає Пейдж.
Сергій Брін — одноліток Пейджа, але зростав у геть інших умовах. Він походить з родини російських євреїв. Його батько Михайло мріяв стати астрономом, але не міг поступити на фізичний факультет, оскільки туди принципово не допускали євреїв — влада боялась, що вони забагато знатимуть про ядерні розробки. Тому він пішов на математичний факультет, але й туди поступити було непросто через обмежену кількість місць для людей його національності.
Отримавши вищу освіту, батько Сергія працював економістом у Держплані. «Я намагався довести, що через декілька років рівень життя в росії буде вищим, ніж у Сполучених Штатах. І я це довів. Я достатньо знаю математику, щоб довести все, що завгодно», — згадував згодом він свою роботу.
Все змінилось у родини, коли батько Сергія відвідав наукову конференцію у Варшаві та поспілкувався з іноземними колегами. Повернувшись додому, він заявив, що родина має подавати документи на виїзну візу та назавжди залишити СРСР. «Він сказав, що не залишиться після того, як побачив, що таке життя», — ділиться спогадами його дружина.
Родині Брінів пощастило — вони отримали дозвіл на виїзд незадовго до того, як вікно в інший світ практично закрилося. Коли Сергію було 6 років, він потрапив до США. Тут його батьки продовжили свою наукову роботу. Батько став професором математики в університеті Меріленду, а мати — дослідницею у Центрі космічних польотів.
Для родин засновників компанії наука мала надзвичайне значення. Коли Сергій та Ларі залишили аспірантуру Стенфордського університету, щоб займатись розвитком Google, для обох це було непростим рішенням. Незадовго до цього помер батько Ларі, і той хотів здобути науковий ступінь в пам'ять про нього. Сергій же своїм рішенням шокував сім'ю науковців. «Ми були засмучені. Ми думали, що всі при здоровому глузді повинні отримати докторську ступінь» — згадує його мати.
Цікавий факт. Сергій Брін став русофобом, коли це ще не було мейнстрімом.
На початку 90-х Сергій разом із батьком відвідав СРСР, щоб зустрітися з родичами. Після поїздки він коротко сказав: «Дякую, тату, що вивіз мене звідси».
Бріну часто приписують слова про те, що росія — це Нігерія в снігах. Сказав він їх у середині 2000-х у приватній розмові, коли знайомий повідомив, що планує відвідати росію і попросив якусь пораду. Тоді Сергій порадив йому найняти охорону.
«росія — це Нігерія у снігах. Вам дійсно подобається ідея, що зграя божевільних ковбоїв контролюватиме постачання всієї світової енергії?», — додав тоді засновник Google. Щоправда, згодом він не підтверджував своїх слів, сказавши, що багато випив в той вечір і мало що пам'ятає.
Google, як студентський проєкт
Базу для пошукової системи вигадав Ларі Пейдж, коли навчався в аспірантурі Стенфордського університету. Тоді він розмірковував над темою для своєї дисертації і розглядав різні варіанти, серед них були, зокрема, технології безпілотних автомобілів та використання голограм.
Однак, із подачі одного з професорів зосередився саме на ранжуванні данних в інтернеті. Спершу ідея полягала не стільки в пошуку інформації, скільки в системі визначення більш і менш важливих сайтів. Як для будь-якого науковця, для Ларі зрозумілою і близькою була система посилань. Коли пишеш роботу, використовуєш посилання на попередні роботи, а чим більше посилаються на твою роботу — тим вона є авторитетнішою.
Цей же принцип він вирішив застосовувати для сайтів. Якщо на сайт багато посилаються, він стає вищим у рейтингу. При цьому краще, коли посилаються сайти, які самі мають високий рейтинг.
Саме під час роботи над розробкою механізму підрахунку і структуризації цих посилань до проєкту долучився Брін. Він вчився на аспірантурі в цьому ж університеті і розглядав різні напрацювання, до яких міг би доєднатися. Проєкт структуризації сайтів видався йому найцікавішим. Ларі ж потрібен був напарник, адже в роботі виникало багато математичних задач, а це спеціалізація Сергія.
Пейдж і Брін познайомилися незадовго до того, як почали працювавти разом. З першого ж погляду вони не сподобались один одному, кожен вважав іншого зарозумілим. Але обом подобалося сперечатися, для них це було щось подібне на інтелектуальне змагання. Саме це стало основою їхньої майбутньої дружби.
Спершу вони до кінця не розуміли, навіщо структурують сайти. Але все змінилося, коли спробували використовувати отриманий масив даних для пошуку в Інтернеті. Відповідно до алгоритму, першими з'являлись посилання на сайти з вищим рейтингом. Розробники програми порівняли видачу з тогочасними пошуковими системами, які орієнтувалися на кількість згадувань запиту на сторінці, і виявили, що їхні результати значно якісніші.
Проєкт став надзвичайно популярним у Стенфорді: інколи на нього припадало до половини всього інтернет-трафіку університету. Після цього стало зрозуміло, що Пейдж і Брін зробили щось більше за наукову роботу.
Цікавий факт. Засновники Google посварились через ліжко в літаку.
Ларі та Сергій зберегли звичку сперечатись через дрібниці під час роботи в компанії. На початку нульових Google придбала для них літак Boeing 767. Зазвичай, він перевозить декілька сотень пасажирів, але його переробили для приватних польотів. Зокрема, в ньому з’явились вітальня, велика обідня зона, а також спальні для засновників пошукового гіганта.
Проблеми з'явилися, коли Сергій забажав поставити у своїй спальні ліжко королівського розміру (приблизно 2 на 2 метри), а Ларі рішуче виступив проти такого марнотратства. Вирішувати їхню сварку довелося тодішньому генеральному директору Google Еріку Шмідту. «Сергію, ти можеш поставити будь-яке ліжко у своїй кімнаті. Ларрі, ти можеш поставити будь-яке ліжко у своїй кімнаті. Йдемо далі», — сказав тоді він.
Труднощі управління та новий керівник
Залишивши Стенфорд Ларі та Сергій назвали свою компанію Google — слово походить від неправильного написання дуже великого числа (одиниця зі ста нулями). Перші інвестиції бізнес-партнери отримали у 1998 році на $100 тис., коли компанія ще не була навіть офіційно зареєстрована. Згодом приблизно такі ж суми виділили ще декілька людей, серед яких — засновник Amazon Джеф Безос. Загалом, вдалося акумулювати близько $1 млн.
Грошей вистачило, щоб орендувати в містечку неподалік Сан-Франциско гараж, який і став першим офісом компанії. Також молода компанія найняла декількох співробітників. Пейдж став генеральним директором компанії, а Брін — президентом.
Засновники компанії у її першому офісі.
Менше ніж за рік компанія провела інвестиційний раунд на $50 млн і приблизно тоді ж почала додавати контекстну рекламу. А вже з 2000 року Google став пошуковою системою за замовчуванням для Yahoo! — одного з найбільших інтернет-сайтів у світі на той час.
Попри очевидні успіхи, інвестиційні фонди вимагали, аби Пейдж пішов із посади генерального директора. На їхню думку, пост мав зайняти хтось із більшим корпоративним досвідом. Адже на той час засновникам компанії ще не виповнилося 30-ти.
Після того, як Ларі та Сергій відкинули декількох кандидатів, Sequoia Capital навіть заявила: або в Google буде новий генеральний директор, або вона вимагатиме повернути всі інвестиції.
Не можна сказати, що вимоги інвесторів були необгрунтованими. Ключова проблема полягала в особливостях управлінням компанією.
В технологічному секторі досить звична картина, коли компанію створюють дві людини. Один із них — це технарь-інтроверт, якому важко спілкуватися з людьми, але він знає, як вирішувати задачі. Інший — екстраверт, гірше розбирається в технологіях, але легко налагоджує комунікацію, проявляє лідерські характеристики і має стратегічне бачення. Найвідоміший приклад такої пари — Стів Джобс і його напарник Стів Возняк.
Серед засновників Google цей принцип дав збій. Брін був екстравертом, який легко сходився з людьми, а ось Пейдж— мав суттєві проблеми з комунікацією та погано розумів людей. Водночас, саме Пейдж очолив компанію і взяв на себе всі функції, які, зазвичай, покладаються на соціально адаптованішого напарника.
Це призводило до труднощів у комунікації з підлеглими. Наприклад, Ларі спілкувався за допомогою емфатичної мови тіла: якщо підняв брову — вважає ідею дурною. Якщо співрозмовник сказав щось, що розлютило його, — він перейде на тихіший тон і відводитиме погляд у бік. Багатьом зрозуміти його було складно.
Ускладнювала комунікацію і специфічна манера спілкування між Пейджем і Бріном. «Їхні дебати не були, як сірники. Це була серія різких зауважень то однієї сторони, то іншої з лайкою. Пейдж міг назвати одну з ідей Бріна дурною. Брін ідею Пейджа — наївною. Вони обоє називали один одного виродками», — описували комунікацію в компанії ЗМІ.
На дружбу засновників Google це не впливало, їм було комфортно в таких відносинах, але проблема в тому, що цю звичку вони перенесли на розмови з іншими працівниками, а також підживлювали сварки між ними, вважаючи це ідеальною робочою атмосферою.
Одного дня Пейджу прийшла в голову ідея звільнити всіх менеджерів проєктів у компанії, щоб всі інженери підпорядковувались особисто йому. «Не інженери не повинні керувати інженерами», — пояснив він своє рішення.
Проти цього виступали не лише всі інші керівники Google, а й самі інженери, яким потрібні були люди для узгодження задач і комунікації з іншими відділами. Однак, Ларі був непохитний, і одного дня публічно оголосив про звільнення декількох десятків менеджерів компанії. Щоправда, до кінця ініціативу не довів. Тоді керівники середньої ланки вже розуміли, що незабаром зміниться гендиректор і перевели менеджерів тимчасово відсидітися у іншому відділі.
Читайте також: Стів Балмер: найбагатший найманий працівник світу зі статками $127 млрд
Зрештою, Google очолив Ерік Шмідт, який вже мав досвід керівництва технологічними компаніями. Пейджу сподобалось, що той не «чистий управлінець», а раніше був технарем і писав програми. Бріна ж підкупило те, що Шмідт — «бернер», відвідувач щорічного психоделічного фестивалю Burning Man.
Саме за керівництва Шмідта Ларі і Сергій стали офіційними мільярдерами — у 2004 Google провела IPO і була оцінена в $23 млрд. Засновникам компанії тоді щойно виповнилось по 30 років.
Цікавий факт. Оренда гаража, яка змінила долі декількох людей.
Першим офісом компанії був гараж у Менло-Парку неподалік Сан-Франциско. Його оренда засновникам компанії обходилась в $1 700 на місяць, а здавала гараж колишня студентка Стенфорду Сюзен Войчицькі. Невдовзі після переїзду її запросили приєднатися до команди Google і вона стала першим менеджером з маркетингу компанії.
Саме Войчицькі запропонувала купити YouTube та очолювала цей сервіс із 2014 до 2023 року. Її статки перевищують $700 млн.
Сестра Сюзен — Енн Войчицькі, генеральний директор геномної компанії 23andMe, стала першою дружиною Сергія Бріна. У них двоє дітей, але шлюб розпався вже за шість років через подружню зраду Сергія.
Випробування другим планом
Пейдж довгий час був переконаний, що для управління Google йому не потрібна допомога, за виключенням, звичайно, Сергія. Спершу він як міг опирався ідеям Шмідта, але згодом новий генеральний директор почав йому подобатися і Пейдж все більше знижував рівень контролю.
Ерік Шмідт взявся наглядати за засновниками Google.
Засновники все менше втручалися в управління. На зборах керівництва Ларі та Сергій сиділи, дивлячись у свої ноутбуки, а коли з особливо важливих питань потрібна була їхня думка, Шмідт просив їх підключитися до розмови.
У 2007 році Пейдж вже відхиляв всі прохання про зустрічі з іншими керівниками Google — його цікавили лише окремі проєкти, які він сам вів. Тоді колеги почали надсилати запрошення на зустрічі помічникам Ларі, які сумлінно додавали їх у календар. Як наслідок, Пейдж просто звільнив всіх своїх помічників.
Єдиним способом обговорити з Пейджем робочі моменти, стало спіймати його в коридорі офісу. Але і тут «досвідчений» інтроверт Ларі міг обмежитись кивком на ходу та уникнути контакту.
Однак, не можна сказати, що Ларі нічого не робив. Навпаки. Його філософія була наступна — доки Шмідт завдяки пошуковій системі «друкує гроші», він може займатися справді цікавими продуктами.
Якось Пейдж цілий день їздив по Пало-Альто. Проїжджаючи декілька метрів, він зупинявся і робив декілька знімків, потім знову їхав, зупинявся і фотографував. Коли вдома він розклав всі знімки, зрозумів, що може оцифрувати зображення всіх вулиць у світі. З цього і виник проєкт Google Street View.
Найбільшим же здобутком Пейджа в цей період стала розробка ОС Android. Він купив стартап, який розробляв цю ще зовсім сиру систему, за $50 млн, і Шмідт навіть не звернув особливої уваги на витрати такої незначної суми. А ось для Ларі розробка Android стала ключовою задачею на декілька наступних років.
Водночас, Пейдж відчував, що компанія йде не тим шляхом — все більше було бюрократії, інженери працювали над удосконаленням старих продуктів, а не над розробкою нових, пошук приносив десятки мільярдів прибутків, але їх не витрачали на «зміну світу». Це відчували і працівники, все частіше вони звільнялися та йшли у молоді технологічні компанії, на кштал Facebook.
Читайте також: Тейлор Свіфт: додасть економіці США $5 млрд і визначить майбутнього президента
Все закінчилося тим, що на одному з засідань керівництва, де презентували «прохідний» продукт із пошуку офлайн-магазинів, Пейдж зірвався. «Ні, ми цього не робитимемо! Ми створюємо продукти, які використовують технології для вирішення величезних проблем сотень мільйонів людей! Подивіться на Android. Подивіться на Gmail. Подивіться на Google Maps. Подивіться на пошук Google. Це те, що ми робимо. Ми створюємо продукти, без яких ви не можете жити», — тихо (як завжди, коли зривався), але впевнено заявив Ларі.
Після цього Шмідт зрозумів, що більше його не хочуть бачити в компанії. Невдовзі він звільнився з посади гендиректора.
Молоді пенсіонери
Позбувшись Шмідта, компанію знову очолив Пейдж. За час на другому плані він навчився прислухатись до думки інших, делегувати задачі і більше довіряти людям. Не проти його повернення були й інвестори — успіх Android наочно продемонстрував його управлінські вміння. Найбільшою ж зміною в характері Ларі стала відмова від конфліктів: тепер він закликав керівників відділів до максимально дружньої атмосфери.
Пошук продовжував без зупину «друкувати гроші», а компанія почала витрачати їх на продукти, які мали змінити світ, хоча і не всі з них виявились успішними. В цей час з'явилися соціальна мережа Google+, окуляри Google Glass, ноутбук Chromebook. Також компанія здійснила найбільшу покупку в історії, придбавши Motorola.
Офіси Google традиційно вважаються одними з найкомфортніших у світі.
Але довго Пейдж не керував Google. Вже за декілька років стало відомо про масштабну реорганізацію. Було створено нову компанію Alphabet, а Google стала її дочірньою структурою, яка займається інтернет-напрямом (інакше кажучи, всіма сервісами, які ми знаємо). Окремо Alphabet підпорядковуються інноваційні розробки, на кшталт енергетичних проєктів чи біотехнологій.
Пейдж став гендиректором материнської компанії, а Брін — президентом. Це рішення відразу сприймалося, як почесна пенсія. На нових посадах засновники компанії могли робити, фактично, що завгодно, але мінімально впливали на реальний бізнес Google. Із публічного простору вони після цього майже зникли і не відвідували офіційних заходів компанії.
Та навіть на нових посадах вони протрималися недовго. Вже за 4 роки, у 2019 році, гендиректор Google Сундар Пічаї очолив Alphabet, а Пейдж і Брін одночасно звільнилися, фактично змінивши «почесну» пенсію на «офіційну». Тоді їм було по 46 років.
«Оскільки Alphabet уже добре зарекомендувала себе, а Google та інші підрозділи працюють ефективно, як незалежні компанії, настав час спростити нашу структуру управління. Ми ніколи не займали керівних посад, коли думали, що є кращий спосіб керувати компанією. І Alphabet, і Google більше не потребують двох генеральних директорів і президента», — йшлося у їхній спільній заяві.
Позбувшись керівних посад, засновники пошукового гіганта залишились його ключовими акціонерами та членами правління.
Відлюдник Пейдж купив декілька островів та значну частину часу проводить на них разом із родиною. Також він побудував величезний еко-маєток, купивши низку сусідських будинків, та займається вирощуванням у Каліфорнії овочів, які поставляє до деяких елітних ресторанів. Також декілька років тому ЗМІ дізналися, що він отримав дозвіл на проживання в Новій Зеландії. Можливо, його замкнутий стиль життя пов'язаний із хворобою голосових зв'язок, на яку він страждає впродовж років.
Сергій Брін останнім часом потрапляв у ЗМІ переважно через світські новини. Наприклад, повідомлялося, що в його дружини роман із Ілоном Маском. Також він займався будівництвом найбільшого за останні сто років дирижабля — передбачається, що той доставлятиме гуманітарні вантажі у особливо важкодоступні місця.
Читайте також: Ліонель Мессі: ледь не залишив футбол, бо не мав $12 тис., та відмовився від зарплати в $1 млрд
Однак, минулого року стало відомо, що Брін декілька разів на тиждень відвідує кампус Google та долучився до компанди розробників системи штучного інтелекту Gemini. Хоча в самій компанії заявили, що нової офіційної посади у Сергія немає, він, як і раніше, залишається лише членом правління.
Поява ChatGPT стала першою реальною загрозою домінуванню пошукової системи Google із кінця 90-х, а тому не дивно, що вирішення проблеми привернуло увагу навіть співзасновника компанії.