Чому Китай заявив про обмеження
Сполучені Штати вже впродовж тривалого часу намагаються обмежити доступ КНР до сучасних технологій. Перший вагомий удар США нанесли у жовтні минулого року. Тоді було запроваджено обмеження на поставки Пекіну супер потужних чипів для розрахунків, пов'язаних зі штучним інтелектом, обладнання для їх виготовлення та низки інших напівпровідникових технологій.
Одночасно Штати почали тиснути на союзників, аби ті запровадили аналогічні санкції. Наприкінці червня Нідерланди запровадили додатковий контроль експорту до Китаю найбільш передових мікрочипів свого виробника ASML.
Також, за даними Wall Street Journal, уряд США готується обмежити використання Китаєм американських сервісів хмарних обчислень, які дозволяють розробникам штучного інтелекту обходити попередні заборони.
Одне із завдань США в економічній війні проти Пекіну — не допустити стрімкого технологічного розвитку Китаю, особливо у військовій сфері. І згадувані заходи — частина цієї війни.
Відповідь КНР була лише питанням часу.
Які саме обмеження запровадив Китай
Китай запровадив режим експортного контролю за поставками з країни двох мінералів — галію та германію. Ці рідкоземельні метали використовуються у виробництві напівпровідників, базових станцій 5G, сонячних батарей та деякої іншої продукції. Обидва метали вважаються «критичними» за стандартами ЄС.
Наразі мова не йде про повну заборону вивезення цих металів із країни. Нові правила вимагатимуть від експортерів галію та германію отримати ліцензію на їх транспортування. Таким чином, уряд отримав можливість в ручному режимі контролювати постачання металів на зовнішні ринки.
Обидва матеріали не зустрічаються в природі, але утворюються як побічні продукти переробки інших металів. Наразі Китай виробляє 60% германію та 80% галію у світі.
Виробництво металів складне і високовитратне. Наразі лише декілька компаній у світі здатні ним займатися. За даними CRM Alliance, одна така компанія розташована в Європі, ще декілька базуються в Японії та Китаї.
КНР прямо заявляє, що ускладнення експорту цих мінералів пов'язане з політикою відсторонення Китаю від сучасних технологій. У статті офіційного рупору місцевої компартії Global Times зазначається, що Китай роками використовував власні ресурси рідкоземельних елементів за рахунок навколишнього середовища для забезпечення світової напівпровідникової промисловості.
«За таких обставин, чому Китай не може внести необхідні корективи та бути обережнішим у використанні своїх обмежених рідкоземельних ресурсів для підтримки тих, хто підтримав зусилля США щодо „відокремлення“ від Китаю?», — йдеться у публікації.
Як на обмеження відреагували у світі
Російська пропаганда, коментуючи наслідки рішення Китаю, вимальовує апокаліптичні перспективи для Заходу. Натомість, у країнах, проти яких направлений китайський удар у відповідь, особливого занепокоєння не виникло. Насамперед, через те, що йдеться про ускладнення процедури експорту, а не про його заборону.
«Це попереджувальний постріл, а не смертельний удар», — йдеться в записці американської консалтингової компанії Eurasia Group. Аналітики компанії наголошують: хоча нові правила вимагають від китайських експортерів спочатку отримати ліцензію, не запроваджуються правила, які забороняють експортувати метали до певних країн або кінцевих користувачів.
Також варто враховувати, що обидва метали, хоча цінні та рідкісні, особливо великої ваги у промисловості не відіграють. Минулого року США імпортували галію та арсеніду галію (похідний матеріал) лише на $220 млн. Також, за оцінками S&P Global Market Intelligence, Штати завезли германію на $60 млн. ЄС минулого року імпортував германію на $130 млн.
Наразі саме Китай є дійсно найбільшим виробником цих металів. Але його можуть поставляти на світовий ринок й інші країни. Зокрема, германій — Бельгія, Канада, Німеччина, Японія, галій — Японія, Південна Корея, Німеччина. Також видобутком обох мінералів може займатися Україна.
«Галій і германій можуть бути важливими для певних типів мікросхем. Але якщо Пекін серйозно обмежить їх постачання, це просто прискорить диверсифікацію глобального ланцюжка поставок», — зазначає керуючий директор консалтингової фірми Datenna Мартін Рассер.
Вага Китаю на ринку рідкоземельних металів
Галій і германій — далеко не єдині і не найважливіші рідкоземельні метали, які видобуває Китай. На КНР припадає близько 70% їх світового виробництва.
Ці матеріали необхідні для величезної кількості технологічних виробництв. Зокрема, для створення мікрочипів, переходу на «зелену» енергетику та виробництва електромобілів. Багато важать (в прямому сенсі) вони і в оборонній промисловості — для виробництва винищувача F35 потрібно 417 кг рідкоземельних металів.
Розподіл виробництва рідкоземельних металів у світі станом на 2022 рік за країнами
Китай чудово розуміє значення цього виду експорту для інших країн, і тому вже неодноразово погрожував запровадити відповідні обмеження. Такі заяви лунали від посадових осіб країни у бік США у 2019 та 2021 роках.
Ба більше, Китай вже застосовував цю «зброю». У 2010 році, після територіальної суперечки і арешту капітана китайського риболовецького судна, КНР на 2 місяця припинила експорт цих матеріалів до Японії. Результатом стало зменшення китайського впливу на ринок сусіда. Японія, яка на той час майже повністю залежала від поставок цих матеріалів Пекіном, зараз знизила їх частку до 60%. Для порівняння: ЄС отримує 98% рідкоземельних металів саме з Китаю.
Читайте також: Китайські акції з каверзою: що ви отримуєте насправді, купуючи папери Alibaba
Китай контролює основну частку видобутку рідкоземельних металів не лише через їхні поклади. Видобуток і обробка цих матеріалів — дорогий і вкрай неекологічний процес. Тому чимало країн не бажають розвивати такий видобуток на своїй території.
Виробництво рідкоземельних металів у світі з 2010 до 2022 року (тис. тонн)
Як світ готується до можливих обмежень
«Мета цього „пострілу“ — нагадати країнам, включаючи Сполучені Штати, Японію та Нідерланди, що у Китаю є варіанти помсти, і тим самим утримати їх від накладення подальших обмежень на доступ Китаю до високоякісних чипів та інструментів», — говорять про запровадження нинішніх обмежень у Eurasia Group.
Теоретично, КНР може втілити в життя погрозу і запровадити суттєві обмеження на експорт рідкоземельних металів. Західні країни вже готуються до такого сценарію.
У березні цього року Європейська комісія оприлюднила закон про критичну сировину (Critical Raw Materials Act), зараз він перебуває на розгляді країн. Документ передбачає, що до 2030 року 10% критичної сировини (до неї належать 34 елементи, включаючи згадані галій і германій, а також алюміній, нікель, літій тощо) видобуватиметься на території ЄС. Ще 50% споживання забезпечуватиметься за рахунок обробки сировини в ЄС. Крім того, одна країна не зможе постачати більше 65% будь-якої речовини, яка визнається стратегічною.
США і Японія минулого року домовились про створення нової структури, яка забезпечуватиме її учасникам доступ до рідкісних металів. Приєднатись до ініціативи вирішили десятки країн, включаючи Канаду, Австралію і В'єтнам, які входять до першої десятки країн світу за розвіданими запасами рідкоземельних металів. Передбачається, що нове об'єднання суттєво спростить фінансування розробки родовищ.
Одна з країн, яка найближчим часом може скласти конкуренцію Китаю, — В'єтнам. Із обсягом у 22 млн тонн він посідає друге місце у світі за розміром покладів рідкоземельних металів. Для порівняння: КНР має запаси у 44 млн тонн.
Незважаючи на приголомшливі запаси, країна тільки почала виходити на цей ринок. У 2021 році видобули таких металів 400 тонн, а у 2022 році — вже в 11 разів більше.
Допомогти західним країнам здобути незалежність від постачань з Китаю мають і сучасні технології. Зокрема, декілька проєктів видобутку металів на дні океанів. Першою про плани реалізувати таку ініціативу заявила Японія. Країна вже почала розробляти родовище у Тихому океані. Передбачається, що метали видобуватимуть з ілу, який підніматиметься з глибини 6 км. Перші результати розробки родовища з'являться вже наступного року.
За оцінками вчених, у цьому родовищі зберігаються запаси ітрію, якого вистачить всьому людству на 780 років, європію — на 620 і тербію — на 420 років.
Влітку цього року про розробку проєкту видобутку металів із морського дна заявила і Норвегія. Родовища знаходяться в Гренландському та Норвезькому морях. За попередніми оцінками, в родовищі може бути 38 млн тонн міді, а також великі запаси кобальту, неодиму та диспрозію.
Читайте також: Безлюдні аеропорти та масові дефолти: як розплачуються держави за кредити Китаю
Розбудова нових родовищ — справа років або й десятиліть. Тому найближчим часом залежність від Китаю нікуди не зникне. Водночас, у КНР усвідомлюють, що різкі кроки в цьому напрямі призведуть до того, що західні країни прискорять диверсифікацію. Перед очима у лідерів компартії наглядний приклад росії, яка лише за півтора року втратила нафтогазовий ринок Європи, хоча не так давно була на ньому фактично монополістом.
Як заробити
Попит на рідкоземельні метали стабільно зростає, а на фоні протистояння США і Китаю щодо їх постачання, ціна на ресурси може суттєво зрости. Приватний інвестор має шанс заробити на цьому, інвестуючи у виробників сировини за межами КНР. Серед них можна розглянути наступні:
MP Materials Corp — американська компанія, зосереджує своє виробництво на неодимі. Загальний річний обсяг виробництва 38,5 тис. тонн металів. За консенсус-прогнозом аналітиків, за рік ціна акцій зросте на 44%.
Iluka Resources — австралійська компанія, вважається найбільшим у світі виробником циркону та діоксиду титану. Окрім Австралії, займається гірничою діяльністю у США та Сьєрра-Леоне.
Lynas Rare Earths — ще одна австралійська компанія, яка, крім своєї батьківщини, працює в Малайзії. Компанія видобуває, зокрема, ітрій, лантан, церій, празеодим та низку інших рідкісних речовин.
Читайте також: Світова торгівля змінює ланцюжки постачань: хто замінить китайський ширужиток
Також інвестори можуть розглянути ETF, що орієнтується на виробників таких металів, — VanEck Vectors Rare Earth/Strategic Metals. Щоправда, з ним варто бути бути обережним, адже значну вагу в фонді займають китайські компанії.