Скільки можна попросити у кредиторів
Якщо уряду вдасться залучити на зовнішньому ринку заявлену суму і додатково до цього зайняти ще 50-60 млрд. грн на внутрішньому ринку, це дозволить державному бюджету завершити рік і тимчасово «закрити» фінансові проблеми. А далі можна буде продовжити переговори з МВФ щодо майбутніх траншів.
Читайте також: Держказначейство фінансує лише обґрунтовані видатки — Марченко
Виникає тільки одне головне питання, а чи дадуть приватні кредитори в борг владі України? Відповідь на нього проста: приватні інвестори дати в борг можуть, але дивлячись під який відсоток.
100 млрд. грн або 200 млрд. грн, $1 млрд. або $5 млрд. — це цілком реальні суми, які можна запозичити, але не за поточними ставками дохідності держоблігацій, а за ринковими.
На що хворі державні фінанси
На цьому моменті варто повернутися до ситуації, яка склалася влітку, коли МВФ схвалив поточну програму stand-by для України, а рейтингове агентство Moody's підвищило кредитний рейтинг нашої країни до рівня «B3». Завдяки цьому наше фінансове становище здавалося тоді безхмарним, і жодних проблем з державними фінансами не передбачалося.
Ставки за дохідностями ОВДП пішли вниз. Наприклад, на первинних аукціонах з розміщення ОВДП дохідність за облігаціями строком на рік впала нижче 10% річних.
Але далі почали відбуватися події, які не сподобалися ринку. Спершу з поста глави НБУ був звільнений Яків Смолій. Однією з останніх великих негативних подій стало рішення Конституційного Суду щодо скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування.
У пересічних умовах будь-який негатив, будь — яке зростання ризиків, зниження довіри інвесторів автоматично веде до падіння попиту, в даному випадку — на ОВДП. Це практично негайно і сталося ще в липні.
Вже 7 липня, на першому ж первинному розміщенні ОВДП після звільнення Якова Смолія, Мінфіну вдалося реалізувати облігацій на дуже маленьку суму — всього 312 млн.грн. За дивними обставинами дохідність за однорічними облігаціями склала 9,5%, що було навіть нижче, ніж 23 червня. Натомість обсяг реалізації цих облігацій склав всього 5,1 млн. грн. Далі, 14 липня, при розміщенні гривневих облігацій строком на 1 рік Мінфін залучив всього 2,8 млн.грн ще дешевше — під 9,2% річних.
І в цих розміщеннях Мінфіну вже тоді почала проявлятися нова «хвороба» державних фінансів країни. Довіра інвесторів знижувалася, а дохідності на первинних аукціонах по ОВДП залишалися низькими.
Чому не виконується план по запозиченнях
За законом попиту і пропозиції дохідність за облігаціями має зростати, якщо попит на папери знижується. Але цей механізм перестав працювати. Фінансова влада України з якихось своїх міркувань не дала дохідностям рости слідом за погіршенням ринкових настроїв інвесторів. Через це обсяги розміщень просто впали.
Згодом, як я вважаю, влада країни частково вирішила цю проблему за рахунок залучення до участі на первинних аукціонах фінансові структури підконтрольні або підлеглі державі. Однак такий захід все одно не зміг повноцінно замінити ринок. Адже ресурси державних банків теж не безмежні, і обсяги залучень все одно були недостатніми.
Тому бюджет країни не виконує свій план за обсягом запозичень і грошей в казні залишилося дуже мало.
Читайте також: У жовтні держбюджет виконано зі значним дефіцитом у сумі 30,4 мільярда
Що робити
На цьому тлі з'явилися чутки про те, що фінансова влада України може включити «друкарський верстат» і за рахунок цього буде профінансовано бюджет. Хоч за законом НБУ не має права безпосередньо допомогти Мінфіну, він може дати гроші державним банкам.
А вони можуть купити на них ОВДП на таких же первинних аукціонах з неринковою прибутковістю. Людей лякає така перспектива, тому що подібна емісія незабезпечених грошей може ще сильніше підірвати фінансову стабільність країни. А це загрожує серйозними наслідками.
Насправді фатальної проблеми для фінансового становища країни немає. Україна може обійтися і без включення «друкарського верстата», і бюджет країни може зайняти гроші в достатньому обсязі. Питання полягає лише в тому, щоб ринкові закони попиту і пропозиції на борговому ринку України знову почали працювати.
Все, що потрібно зробити українській владі — це повернути дохідності за облігаціями в ринкове русло. Так, в цьому випадку займати доведеться дорожче. Але такі закони економіки і їх неможливо змінити за примхою або за замовленням.
Чим корисний вихід на зовнішній ринок запозичень
Заява прем'єра про те, що Україна може вийти на зовнішній ринок, це дуже хороший сигнал. Оскільки на зовнішньому ринку працюють закони ринку, і вихід на нього формально можна буде вважати перемогою ринкових відносин. Це означатиме, що влада України відмовиться від політики штучного заниження ставок на шкоду обсягу залучень.
Поточні бюджетні проблеми на сьогоднішній день багато в чому мають рукотворний характер пов'язаний з тим, що керівництво країни з якихось своїх міркувань вирішило мати низькі процентні ставки за всяку ціну.
Але за законами економіки і ринку, ставки знижуються тоді, коли в очах інвесторів ризики за їх вкладеннями знижуються, і коли довіра до позичальника зростає. І українській владі для зниження ставок потрібно працювати в цьому напрямку. Тоді все прийде до балансу, і ніяких бюджетних дірок не буде.