Національні особливості держборгу
На відміну від США чи Німеччини в Україні ключову частку державного боргу складають позики від міжнародних інституцій — МВФ, ЄС, Світового банку, ЄБРР тощо. Загалом із 9,326 трлн грн (близько $208,7 млрд) — 75% припадає на зовнішні запозичення. А ось ОВДП — це трохи менше 2 трлн грн.
Якщо поглянути на структуру власності ОВДП, то близько 46% тримають банки, ще 32,8% — НБУ. В юридичних осіб — 10,7%, а у громадян — майже 7,9% або ж 157 млрд грн. Решту трохи більше 2% держоблігацій розділяють між собою страхові компанії та нерезиденти.
У випадку ж із США, Німеччиною чи більшістю розвинених країни — ключова частка держборгу це саме облігації. Хоча є і певні виключення, наприклад, Штати мають значні борги за внутрішньоурядовими сертифікатами перед системами соціального забезпечення. В Німеччині ж існує традиція прямих позик держави та федеральних земель у банків.
Загалом державний борг США становить $39 трлн. Якщо поглянути на структуру власників американських боргових паперів, то найбільшу їх частку тримають іноземні інвестори — близько 23−24%. Сюди входять як уряди, так і звичайні громадяни інших країн. На внутрішні американські державні фонди припадає 21% боргу, а ще 13,5% — на Федеральну резервну систему.
Серед приватних інвесторів в американські папери ключову роль відіграють пенсійні та різноманітні грошові фонди — у них понад 23% боргу. Комерційним банкам належить близько 7% облігацій.
Якщо ж говорити про громадян США, то у них близько 9% трежеріс. Тобто частка громадян, які інвестують у держоблігації, майже така сама, як і в Україні.
Борг Німеччини значно скромніший — близько 2,8 трлн євро. Його структура суттєво відрізняється від розподілу американських паперів. В першу чергу в німецьких облігаціях значно вища частка іноземних інвесторів — близько 44%. Переважно це центробанки інших європейських країн, а також міжнародні інвестиційні фонди. Місцевий центробанк (Бундесбанк) та Європейський центральний банк на двох утримують 28,5% облігацій. Ще близько 11% боргу в руках німецьких приватних банків, 7,5% — у страхових компаній і 6,5% — у пенсійних фондів.
Цікаво, що громадяни, на відміну від США чи України, майже не володіють німецькими паперами — на них припадають символічні 1,5% облігацій. Це пов'язано з фінансовими традиціями в країні, де для заощаджень значно частіше використовуються депозити. Через це і інфраструктура для залучення коштів приватних осіб значно менш розвинена.
Скільки відсотків можна отримати
Дохідність державних облігацій залежить в першу чергу від ставок, під які вони були розміщені. Хоча на вторинному ринку вона може коливатись в залежності від очікувань зміни цієї дохідності, прогнозованої чи реальної ключової ставки країни, курсових коливань тощо.
За «базовими налаштуваннями», якщо інфляція зростає, це означає, що регулятор може підвищити ключову ставку, а значить наступні розміщення паперів будуть під вищі відсотки. Відповідно і на вторинному ринку облігації продаються із вищою дохідністю.
На даний момент інвестори можуть купити найпопулярніші 10-річні облігації США під 4,67% річних. Цікаво, що за рік ключова ставка ФРС знизилась із 4,5% до нинішніх 3,75%, але при цьому дохідність паперів на вторинному ринку зросла — рік тому була 4,38%. Це відбулося через те, що минулого літа інвестори очікували, що американський регулятор почне швидше знижувати ставку, а зараз через війну США з Іраном, подорожчання енергоносіїв та ризик інфляції прогнози більш песимістичні.
За рік зросла й дохідність німецьких 10-річних паперів. Наразі вона становить 3,18% річних, а минулого літа була 2,61%. Тут зростання дохідності відчутніше через те, що у червні ЄЦБ підвищив ключову ставку до 2,4%, до цього близько року вона трималась на рівні 2,15%. Причина в тих самих інфляційних тенденціях, що і у США.
В Україні під час останніх розміщень Мінфін розмістив ОВДП з погашенням приблизно через рік з дохідністю 15,14% у гривні. Рік тому дохідність за такими паперами становила 16,35%, тобто на відміну від США і Німеччини знизилася. Це відбулось завдяки зниженню облікової ставки НБУ з 15,5% до нинішніх 15%. Плюс інфляція в Україні хоча і суттєво вища, ніж в західних країнах, поступово знижується.
Окрім гривневих Мінфін розміщує валютні ОВДП. За результатами останніх аукціонів дохідність цінних паперів у євро становила 3,08%, а в доларах — 3,05%. Як бачимо відсотки за ними нижчі, ніж за облігаціями у США та Німеччині, дається взнаки специфіка українського ринку — розміщення таких паперів відбуваються рідко, адже уряд достатньо залучає валюти від міжнародних донорів.
Де вища реальна дохідність
Зрозуміло, що дохідність цінних паперів у валюті в Україні нижча, ніж за кордоном. А як щодо гривневих паперів? Для того, щоб це перевірити проведемо експеримент. Уявімо, що рік тому ви інвестували по 100 тис. грн. у три види цінних паперів — ОВДП, а також американські та німецькі десятирічні облігації. Порахуємо скільки вони принесли. Відразу уточню, що можливу реінвестицію купонних виплат ми не враховували. Вважаємо, що виплати просто лежали на рахунку до підбиття підсумків.
Рік тому ви могли купити гривневі ОВДП від 16,35% річних. Відповідно інвестовані у них кошти зараз перетворилися б у 116,350 тис. грн.
Розрахувати дохід за іноземними паперами складніше, адже слід враховувати купівлю і продаж валюти. Для спрощення розрахунків скористаємося офіційним курсом НБУ. Рік тому він становив 41,76 грн/$. Відповідно за 100 тис. грн можна було купити $2395. Для наочності експерименту не враховуватимемо ціну однієї облігації і вважатимемо, що всю цю суму ми змогли інвестувати в трежеріс. Дохідність тоді становила 4,38%. Як наслідок зараз ми мали б на руках $2500.
Тепер переведемо кошти знову в гривню. Наразі курс становить 44,77 грн/$. Відповідно ми матимемо 111,925 тис. грн. Тобто дохідність у гривні після валютної конвертації становить майже 12%.
Тепер подивимося скільки вдалося б заробити за німецькими паперами. Рік тому курс євро до гривні становив 48,86. Тому 100 тис. грн ми конвертували б у 2047 євро. Ставка за німецькими облігаціями минулого літа була 2,61%. Відповідно наша сума зросла б до 2100 євро.
Знову повертаємось у гривню. Поточний курс становить 51,06 грн/євро, а значить ми матимемо 107,226 тис. грн. Тобто дохідність становитиме близько 7,2%.
Таким чином навіть з урахуванням ослаблення гривні гривневі облігації демонструють вищу дохідність порівняно з цінними паперами розвинених країн.
Читайте також: Банки переписують правила для депозитів: чи підійдуть вони клієнтам
Водночас, не забувайте, що високі відсотки завжди є платою за ризик. США та Німеччина можуть дозволити собі позичати кошти під 3−5% саме тому, що інвестори практично не сумніваються у виконанні ними боргових зобов'язань. Україна ж змушена пропонувати значно вищу дохідність, адже в її облігації закладаються воєнні ризики, невизначеність щодо економіки та інфляції.