Новина про вихід компанії «Київстар» на Нью-Йоркську фондову біржу викликала чимало обговорень у суспільстві. Більшість українців сприйняли цю подію як позитивний сигнал — адже це можливість для компанії залучити кошти міжнародних інвесторів, підвищити свою капіталізацію та престиж бренду. Однак ця історія має й інший бік.

Ця історія яскраво підкреслює фундаментальну проблему: в Україні фактично не існує повноцінного фондового ринку. І наслідки цього відчуває кожен — від підприємців до пересічних громадян.

Відсутність фондового ринку: три важливі наслідки

Відсутність фондового ринку — це відсутність можливостей для інвестування. Фондовий ринок — це «кровоносна система» сучасної економіки. Він забезпечує циркуляцію капіталу між тими, хто має вільні гроші, і тими, хто потребує фінансування для розвитку бізнесу.

В Україні ж цей механізм не працює. У результаті:

  • Малий і середній бізнес позбавлені доступу до внутрішніх інвестицій. Єдиний реальний шлях — банківські кредити, які часто є дорогими і отримати їх можуть далеко не всі підприємці.
  • Громадяни не мають можливості вигідно та безпечно інвестувати свої заощадження всередині країни. Майже немає ліквідних акцій, а облігації обмежуються державними ОВДП які не покривають інфляцію. На жаль, відсутня довіра до приватних інвестиційних фондів.
  • Держава втрачає шанс акумулювати внутрішній капітал, який натомість або «заморожується» під матрацами, або виводиться за кордон.

Фактично ми живемо у парадоксі: країна, яка гостро потребує інвестицій, не має інституційного механізму для їх залучення.

«Квартирна інфляція» по-українськи

Подивіться на ринок житла. У країні триває війна. Економіка тримається на підтримці партнерів. Мільйони людей виїхали за кордон. Логічно було б очікувати падіння цін.

Але квадратний метр у Києві чи Львові коштує лише трохи дешевше, ніж у Варшаві чи Берліні. Чому так? Бо для більшості українців квартира стала не житлом, а єдиним способом «зберегти гроші».

Це створює парадокс:

  • замість інвестицій у бізнес ми вкладаємося у бетон;
  • капітал «заморожується» в стінах і не працює на створення робочих місць;
  • молодим сім'ям купівля власного житла стає недосяжною мрією.

Ми роздуваємо ринок, який не відповідає реаліям країни у війні. І все тому, що в нас немає альтернативи.

Фактично ринок нерухомості виконує роль фондового ринку — але робить це вкрай неефективно й зі значними витратами для суспільства.

Особливості нашої справедливої оцінки

На останок додам суто професійних тез, що стосуються справедливої оцінки цінних паперів. Відсутність біржових торгів створює труднощі не лише для інвесторів, а й для професійних оцінювачів. У світовій практиці ключовим інструментом оцінки акцій є порівняльний підхід: оцінювач аналізує угоди з подібними цінними паперами на біржі й виводить справедливу вартість.

В Україні такої можливості фактично немає. Оцінювачі змушені орієнтуватися на доходний чи витратний підхід, що часто не відображає реальної ринкової ціни. Це ускладнює процес оцінки акцій і робить увесь ринок менш прозорим для інвесторів.

Читайте також: Київстар: що відбувається з акціями мобільного оператора на американській біржі Nasdaq

Якби в нас існував дієвий фондовий ринок, то оцінювачі мали б доступ до реальних біржових котирувань. Оцінки ставали б точнішими та об'єктивнішими, а сам ринок цінних паперів викликав би довіру для всіх його учасників.